Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2009 р. Справа № 40/280-09
вх. № 8371/4-40
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 7588 від 13.11.2006 року відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати право власності на нежитлову будівлю магазину продовольчих і непродовольчих товарів літ. "А-2" (приміщення №№1 - 11) загальною площею 227,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позову не заперечує та просив слухати справу за відсутності представника Харківської міської ради.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
На підставі рішення Харківської міської ради від 21 листопада 2007 року №239/07 між позивачем та відповідачем в особі Харківського міського голови було укладено договір оренди землі від 29 лютого 2008 року, відповідно до якого у користуванні позивача строком до 01 грудня 2009 року перебуває земельна ділянка загальною площею 0,0480 га., що знаходиться в АДРЕСА_1
Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, будівлі, споруди та інші права.
Із технічного паспорту, виготовленого КП ХМБТІ вбачається, що позивач здійснив будівництво нежитлової будівлі. "А-2", що знаходиться в межах території земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 29 лютого 2008 року.
Судом достовірно встановлено, що будівництво здійснювалося позивачем на підставі розробленого та погодженого належним чином робочого проекту магазину продовольчих і не продовольчих товарів по АДРЕСА_1 виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "4В" (ліцензія АВ №051383). Як вбачається, вказаний проект було погоджено з Харківською міською СЕС (висновок №149-33 від 30 липня 2008 року), Червонозаводським РВ м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області (висновок №504/634 від 06 травня 2008 року), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області (висновок №20/04.08.09-087 від 10 серпня 2009 року), Східним експертно-технічним центром національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (висновок №63.2-01-1618.09 від 23 липня 2009 року), Управлінням ДАІ ГУМВС України в Харківській області (лист №3141 від 14 травня 2008 року), Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області (висновок №09-В-20-25-00-1057-610 від 15 липня 2009 року) було здійснено будівництво нежитлової будівлі літ. "А-2". При цьому судом встановлено також отримав звідний висновок комплексної державної експертизи №00293-09 від 14 серпня 2009 року по робочому проекту "Будівництво магазину продовольчих і не продовольчих товарів по вул. Яновського в м. Харкові".
Здійснене позивачем будівництво нежитлової будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій, можливості збереження і подальшої експлуатації за призначенням нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківреконструкція" (ліцензія АА №775360), розглядувана нежитлова будівля збудована за проектом, розробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "4В" на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 17 січня 2007 року арх. №9239 і погодженому в установленому законом порядку. Основні будівельні конструкції розглядуваної нежитлової будівлі на момент обслідування видимих деформацій не мають, відповідають умовам надійності і стійкості і по несучій здатності знаходяться в задовільному технічному стані. Будівельна готовність розглядуваної нежитлової будівлі - 100%. Нежитлова будівля за об'ємно-планувальним завданням відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, пожежним і екологічним нормам і придатне для подальшої експлуатації за призначенням під магазин продовольчих і не продовольчих товарів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до відповіді від Архітектурного відділу Червонозаводського району міста Харкова на звернення відповідача з метою визначення поштової адреси збудованої нежитлової будівлі, збудовані нежитловій будівлі рекомендовано присвоїти адресу: АДРЕСА_1 Тому суд не вбачає перешкод для присвоєння цієї адреси.
Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Вищевказані нежитлові приміщення закінчені будівництвом.
Частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статтею 95 Земельного кодексу України статтями 1, 4, 12, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності на нежитлову будівлю магазину продовольчих і непродовольчих товарів літ. "А-2" (приміщення №№1 - 11) загальною площею 227,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Фізичною особою-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Повний текст рішення підписаний 19.10.2009 року
Суддя