08.02.2017 Справа № 920/29/17
За позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», м. Суми;
про стягнення 98 428 грн. 42 коп.,-
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 98 428 грн. 42 коп., з яких: 47 650 грн. 42 коп. пені, 50 778 грн. 00 коп. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №53-129-04-15-00582 від 02.10.2015, а також судовий збір.
Відповідач в письмовому відзиві №18-7/127 від 07.02.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем невірно визначено період нарахування штрафних санкцій, а також просив застосувати до вимог позивача ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи те, що з боку позивача також було порушено умови договору в частині своєчасної оплати продукції, а також те, що діями відповідача не завдано значної шкоди позивачу.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив:
02 жовтня 2015 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Автокомплект» і Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (в подальшому Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») було укладено договір поставки №53-129-04-15-00582 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався в порядку і на умовах, визначених у договорі. Виготовити та поставити запасні частини до насосів ГЦН-195 М для ВП «Рівненська АЕС», ВП «Хмельницька АЕС», ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а позивач взяв на себе зобов'язання в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Зі змісту п. 3.1. Договору вбачається, що загальна вартість Договору становить 6 969 518 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ - 20% - 1 156 585 грн. 40 коп. Ціна на кожну одиницю продукції встановлена в національній валюті України і зазначена в Специфікаціях (п.3.2.).
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата поставленої партії продукції по специфікаціям здійснюється позивачем протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі на поставлену партію продукції.
Згідно п. 5.1. Договору строк поставки продукції, зазначений в специфікаціях, починає свій перебіг з дати укладання договору.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що поставка продукції згідно специфікацій здійснюється автотранспортом позивача згідно Інкотермс 2000 на умовах EXW - склад готової продукції відповідача, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Курська, 48. Вантажоодержувачами є: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Нетішин, Хмельницька область, - запасні частини до насосів для ВП «Хмельницька АЕС» (специфікація №1); Рівненське відділення ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Кузнецовськ, Рівненська область, - запасні частини до насосів для ВП «Рівненська АЕС» (специфікація №2); Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, - запасні частини до насосів для ВП «Южно-Українська АЕС» (специфікація №3). Відповідач не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє позивача про заплановану дату відвантаження продукції із зазначенням номенклатури та вартості продукції, що поставляється.
Відповідно до п. 5.4. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 05.02.2016 до Договору датою поставки вважається дата виписки товарно-транспортної накладної, що підтверджує факт відвантаження продукції на умовах EXW Інкторенмс 2000, відповідно до п. 5.2. Договору
Позивач мотивує свої вимоги тим, що належним чином виконував умови Договору та здійснював оплату партій продукції, яка була виготовлена відповідачем, проте, останній здійснив поставку по специфікаціях №2, №3 з порушенням договірного строку, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 47 650 грн. 42 коп. пені та 50 778 грн. 00 коп. штрафу.
Згідно п. 7.2. Договору за порушення строку поставки продукції за договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Зі специфікації №2 до Договору вбачається, що загальна вартість продукції по позиціях №3, 6-8,25,36-38,42,44 становить 897 940,80 грн. з ПДВ зі строком поставки 120 календарних днів.
На виконання п. 5.2. Договору відповідач листом від 01.03.2016 № 82-11/216 повідомив позивача про готовність Продукції до відвантаження з 01.03.2016.
Судом встановлено, що даний лист отриманий позивачем 02.03.2016, про що свідчить відмітка на штампі вхідної кореспонденції «вх. № 1429 від 02.03.2016».
Таким чином, кінцевим строком поставки продукції по позиціях №3, 6-8,25,36-38,42,44 Специфікації №2 є 01.02.2016 р., проте згідно товарно-транспортної накладної № 80000967 продукція була поставлена позивачу 16.03.2016, тобто з простроченням в 33 дні (з 02.02.2016 по 05.03.2016).
Зі специфікації №2 до Договору вбачається, що загальна вартість продукції по позиціях №1,4,5,11-21,27-35,45 становить 221 342,40 грн. з ПДВ зі строком поставки 90 календарних днів.
На виконання п. 5.2. Договору відповідач листом від 05.02.2016 № 82-11/99 повідомив позивача про готовність Продукції до відвантаження з 09.02.2016.
Судом встановлено, що даний лист отриманий позивачем 02.03.2016, про що свідчить відмітка на штампі вхідної кореспонденції «вх. № 1066 від 18.02.2016».
Таким чином, кінцевим строком поставки продукції по позиціях №1,4,5,11-21,27-35,45 Специфікації №2 є 31.12.2015 р., проте згідно товарно-транспортної накладної № 80000512 продукція була поставлена позивачу 25.02.2016, тобто з простроченням в 52 дні (з 01.01.2016 по 21.02.2016).
Зі специфікації №3 до Договору вбачається, що загальна вартість продукції по позиціях №8,9 становить 504 057,60 грн. з ПДВ зі строком поставки 180 календарних днів.
На виконання п. 5.2. Договору відповідач листом від 10.05.2016 № 82-11/573 повідомив позивача про готовність Продукції до відвантаження з 12.05.2016.
Судом встановлено, що даний лист отриманий позивачем 11.05.2016, про що свідчить відмітка на штампі вхідної кореспонденції «вх. № 3009 від 11.05.2016».
Таким чином, кінцевим строком поставки продукції по позиціях №8,9 Специфікації №3 є 30.03.2016 р., проте згідно товарно-транспортної накладної № 80001985 продукція була поставлена позивачу 13.05.2016, тобто з простроченням в 44 дні (з 31.03.2016 по 13.05.2016).
Загальний розмір штрафних санкцій, нарахованих відповідачем становить: 47 650 грн. 42 коп. пені та 50 778 грн. 00 коп. штрафу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію №7042/51 від 12.10.2016 з вимогою про сплату штрафних санкцій, що підтверджується копією опису вкладення у лист на ім'я відповідача, проте до цього часу сума боргу відповідачем не сплачена.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог та задоволення позовних вимог в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 47 650 грн. 42 коп. пені та 50 778 грн. 00 коп. штрафу.
Відповідач, в свою чергу, просить суд зменшити розмір пені з посиланням на те, що прострочення поставки не завдало позивачу значної майнової шкоди.
Згідно ч.2 ст. 233 ГК країни якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).
Судом встановлено, що відповідачем не подано належних і допустимих доказів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені, тому суд відмовляє в його задоволенні.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про зменшення розміру пені відмовити.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код 26251923) 47 650 грн. 42 коп. пені та 50 778 грн. 00 коп. штрафу, 1 476 грн. 43 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 09.02.2017 р.
Суддя О.В. Коваленко