Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2009 р. Справа № 58/208-09
вх. № 5703/3-58
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Коваленко О.Д., довіреність № 89 від 03.07.2009 року
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Юкреїн Бізнес Солюшнз", м. Київ
до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Плюс, м. Київ
другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікольська", м. Київ
про скасування рішення
Позивач - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішення відповідача - Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" по справі № 61/12 від 13.05.2008 року про визнання ТОВ "Консалтинг-Плюс" власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, № 7, до складу якого входять:
1) силосний корпус № 1 "А"; 2) силосний корпус № 2 "Б"; 3) приймальний пристрій зерна з залізниці з 2-х колій на 3 вагони на кожному "Г"; 4) цех "Я"; 5) естакада конвеєрів подачі зерна з прийому автотранспорту "Д"; 6) трансформаторна підстанція "Е"; 7) навіс "Я"; 8) котельня "Я" 2-1; 9) норійна вежа 1; 10) приймальний пристрій зерна з автотранспорту на 2 проїзди 2; 11) норійно-вагова перевантажувальна вежа 3; 12) закритий транспортний міст 4; 13) майданчик для 2-х пожежних машин з водоприймальними колодцями загальною площею 8209,0 кв. м., розташованих на земельних ділянках кадастровий № 4810136300:07:001:0028 площею16348 кв.м.; кадастровий номер 4810136300:07:001:0029 площею 3000 кв.м.; кадастровий номер 4810136300:07:001:0023 площею 6750 кв.м.,а також нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Новогригорівка, вул. Садова, 1І-Б, до складу якого входять:
1) лабораторно-виробничий корпус; 2) головний виробничий корпус; 3) вагова; 4) навіс; 5) підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 6) підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 7) підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 8) зерносклад; 9) бойлерна; 10) підсобне приміщення; 11) підсобне приміщення; 12) підсобне приміщення; 13) підсобне приміщення; 14) вбиральня; 15) підсобне приміщення; 16) сушилка; 17) склад № 2; 18) сторожка; 19) вагова; 20) склад № 3; 21) приміщення; 22) будівля автомобілерозвантаження; 23) сушилка; 24) башня МОБ сушилки; 25) будівля автомобілерозвантаження; 26) насосна сушилка; 27) підвал; 28) склад № 4; 29) склад ПММ; 30) свинарник; 31) вбиральня; 32) огорожі № 1-12, 31-40, 46; 33) споруди №№ 13-3-, 41-45, 47-48; 34) асфальтове покриття загальною площею 7191,6 кв. м.
07 жовтня 2009 року до суду надійшло клопотання Ліквідатора ТОВ "Консалтинг Плюс" про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке обґрунтоване тим, що господарським судом Харківської області (справа № 29/248-08) вже досліджувалось оскаржуване рішення при прийнятті ухвали про визнання рішення третейського суду та видачу виконавчого документу на його виконання.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представники першого та другого відповідачів в судове засідання не з'явились, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надали.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Юкреїн Бізнес Солюшнз" в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
18.09.02 року між АППБ “Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ “Аваль”, правонаступником якого є ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”(далі -Позивач), і ВАТ “Агроекспорт” було укладено кредитний договір № 010/08-11/259. Відповідно до цього кредитного договору Позивач відкрив ВАТ “Агроекспорт” мультивалютну відновлювальну кредитну лінію у сумі, еквівалентній 1 500 000,0 доларів США, із сплатою за користування кредитом 18% річних при кредитуванні у національній валюті і 12% річних при кредитуванні у доларах США, строком до 18.09.05 р. Згодом, внаслідок укладення між Позивачем та ВАТ “Агроекспорт” додаткової угоди №13 від 28.10.04 року до цього кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 8000 000,0 доларів США, а в подальшому, згідно з додатковою угодою №14 від 23.11.04 року, Позивач та ВАТ “Агроекспорт” домовилися про збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 20% річних за умови виникнення заборгованості за всіма валютами в сумі понад 5 000 000,0 доларів США,
27.07.04 року між Позивачем та ВАТ “Агроекспорт”укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/137CR та додаткову угоду №2 від 27.07.04 року до неї, якою, ліміт активних операцій для ВАТ “Агроекспорт” встановлено у розмірі 13 155 730,0 доларів США, а термін дії генеральної кредитної угоди продовжено до 25.10.05 року за умови повного погашення заборгованості за всіма договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди, у тому числі - за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.02 року.
Для забезпечення виконання зазначених кредитних договорів Позивач та ВАТ “Агроекспорт”уклали іпотечний договір від 09.12.2004 року, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М., зареєстрований за реєстровим №5555, за яким ВАТ “Агроекспорт”надав Позивачу, а Позивач прийняв в іпотеку належне на праві власності ВАТ “Агроекспорт” як іпотекодавцеві наступне нерухоме майно:
- нежитлову будівлю за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, №7, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №991 від 10.03.04 р. та зареєстрованого Миколаївським МБТІ 18.03.2004 року за №1580;
- об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Миколаїв, вул. Проектна,№7, що належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.04 р. у справі №15/317. Об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельних ділянках: площею 3 000 кв.м., належних іпотекодавцю на підставі державного акту про право власності на землю серії МК № 086925 від 16.03.04 р., площею 6 750 кв.м., належних іпотекодавцю на підставі державного акту про право власності на землю серії МК №086926 від 16.03.04 року, площею 16348 кв. м., належних іпотекодавцю на підставі державного акту про право власності на землю серії МК №086927 від 16.03.04 р., заставною вартістю 12 161 170,00 грн.
Для забезпечення виконання зазначених кредитних договорів Позивач та ВАТ “Агроекспорт” уклали договір іпотеки між Позивачем та ВАТ “Агроекспорт”, який був посвідчений 30 липня 2004 року приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Сапегою Е.П., зареєстрований за реєстровим №743, за яким ВАТ “Агроекспорт”надав Позивачу, а Позивач прийняв в іпотеку належне на праві власності ВАТ “Агроекспорт” як іпотекодавцеві нерухоме майно, а саме комплекс будівель за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с.Новогригорівка, вул. Садова, №1б, заставною вартістю 2 208 000,00 грн., до складу якого входять:
1) лабораторно-виробничий корпус; 2)головний виробничий корпус; 3) вагова; 4) навіс; 5)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 6)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 7) підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 8) зерносклад; 9) бойлерна; 10) підсобне приміщення; 11) підсобне приміщення; 12) підсобне приміщення; 13) підсобне приміщення; 14)вбиральня; 15)підсобне приміщення; 16) сушилка; 17) склад №2; 18) сторожка; 19) вагова; 20) склад № 3; 21) приміщення; 22) будівля автомобілерозвантаження; 23) сушилка; 24)башня МОБ сушилки; 25)будівля автомобілерозвантаження; 26)насосна сушилка; 27)підвал; 28) склад №4; 29)склад ПММ;30) свинарник; 31) вбиральня; 32) огорожі № 1-12, 31-40, 46; 33) споруди №13-30, 41-45, 47-48; 34)асфальтове покриття загальною площею 7191,6 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 18.06.2004 року виконкомом Новогригорівської сільської ради відповідно до рішення № 67 від 17.06.04 року.
Як вбачається із наданих Позивачем доказів відомості про знаходження цих об'єктів нерухомості в іпотеці саме у Позивача, внесені до Державного єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек.
Факт укладення між Позивачем та ВАТ “Агроекспорт” вищевказаних кредитних договорів та іпотечних договорів, а так само наявність відомостей про внесення відомостей про перебування цих об'єктів нерухомості в іпотеці саме у Позивача до Державного єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек відповідачами по справі, третьою особою на боці позивача не спростовується.
Судом в судовому засіданні оглянуто витребувані від Постійно діючого третейського при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” матеріали третейської справи Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз”№ 61/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтинг-Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікольська” про визнання договору ренти майна від 09.02.2007 року дійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікольська”до ТОВ “Консалтинг-Плюс” про визнання за ТОВ “Нікольська” набуття права іпотеки за договором ренти майна від 09.02.2007 року та стягнення суми рентної плати в розмірі 30 751 975 гривень.
Як вбачається із матеріалів третейської справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтинг-Плюс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нікольська” 09.02.2007 року укладено договір ренти. Відповідно до умов цього договору ренти Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікольська” передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю “Консалтинг-Плюс” нерухоме майно згідно до додатку № 1 до договору ренти, а саме нерухомого майна, розташованого за адресою:
- м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 55а, до складу якого входять:
1) ремонтна майстерня (залізобетонні панелі) Г-2 загальною площею 944,3 кв.м.; 2) операторська (цегла) Д загальною площею 9,3 кв.м.; 3) адмінбудівля (залізобетонні панелі) Е, Е-2 загальною площею 1048, 4 кв.м.; 4) прохідна (камінь) В; 5) вбиральня (залізобетонна)І; 6) прохідна (цегла) К загальною площею 12,5 кв.м.; 7) дизельна (цегла) М загальною площею 23, 2 кв.м.; 8) навіс (металевий каркас) Л; 9) огорожа 1,2,4,23-28,30; 10) споруди 15,29, 31; 11) ємкості бензинові 5-10; 12) колонки бензинові 11-14; 13) підстанція 16; 14) підстанція газова 17; 15) фонтан 22; 16) покриття І, ІІ, ІІІ.
- м. Миколаїв, вул.Проектна, 7, до складу якого входять:
1)силосний корпус № 1 “А”; 2)силосний корпус № 2 “Б”; 3)приймальний пристрій зерна з залізниці з 2-х колій на 3 вагони на кожному “Г”; 4)цех “Я”; 5)естакада конвеєрів подачі зерна з прийому автотранспорту “Д”; 6)трансформаторна підстанція “Е”; 7)навіс “Я”; 8)котельня “Я” 2-1; 9)норійна вежа 1; 10)приймальний пристрій зерна з автотранспорту на 2 проїзди 2; 11)норійно-вагова перевантажувальна вежа 3; 12)закритий транспортний міст 4; 13)майданчик для 2-х пожежних машин з водоприймальними колодцями загальною площею 8209,0 кв.м., розташованих на земельних ділянках кадастровий номер 4810136300:07:001:0028 площею 16348 кв.м; кадастровий номер 4810136300:07:001:0029 площею 3000 кв.м.; кадастровий номер 4810136300:07:001:0023 площею 6750 кв.м.
Миколаївська область, Вознесенський район, с.Новогригорівка, вул.Садова, 1-Б, до складу якого входять:
1)лабораторно-виробничий корпус; 2)головний виробничий корпус; 3)вагова; 4)навіс; 5)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 6)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 7)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 8)зерносклад; 9)бойлерна; 10) підсобне приміщення; 11) підсобне приміщення; 12) підсобне приміщення; 13)підсобне приміщення; 14)вбиральня; 15)підсобне приміщення;16)сушилка; 17) склад №2; 18)сторожка; 19)вагова; 20)склад № 3;21)приміщення; 22)будівля автомобілерозвантаження; 23)сушилка; 24) башня МОБ сушилки; 25) будівля автомобілерозвантаження; 26) насосна сушилка; 27) підвал; 28)склад №4; 29) склад ПММ; 30) свинарник; 31) вбиральня; 32) огорожі № 1-12, 31-40, 46; 33) споруди №№13-30, 41-45, 47-48; 34) асфальтове покриття загальною площею 7191,6 кв.м.
За умовами цього договору ренти (п.1.4.) вартість нерухомого майна складає 30 300 000 гривень. Рентна плата за договором ренти складає 2 525 000 гривень щомісячно (п.2.1., 2.2. договору ренти).
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” у справі №61/12 від 13.05.2008 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтинг-Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікольська” та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікольська” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтинг-Плюс” за ТОВ “Консалтинг Плюс” визнано право власності на нерухоме майно, розташованого за адресою:
м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 55а, до складу якого входять:
1) ремонтна майстерня (залізобетонні панелі) Г-2 загальною площею 944,3 кв.м.; 2) операторська (цегла) Д загальною площею 9,3 кв.м.; 3) адмінбудівля (залізобетонні панелі) Е, Е-2 загальною площею 1048, 4 кв.м.; 4) прохідна (камінь) В; 5) вбиральня (залізобетонна)І; 6) прохідна (цегла) К загальною площею 12,5 кв.м.; 7) дизельна (цегла) М загальною площею 23, 2 кв.м.; 8) навіс (металевий каркас) Л; 9) огорожа 1,2,4,23-28,30; 10) споруди 15,29, 31; 11) ємкості бензинові 5-10; 12) колонки бензинові 11-14; 13) підстанція 16; 14) підстанція газова 17; 15) фонтан 22; 16) покриття І, ІІ, ІІІ.
м. Миколаїв, вул.Проектна, 7, до складу якого входять:
1)силосний корпус № 1 “А”; 2)силосний корпус № 2 “Б”; 3)приймальний пристрій зерна з залізниці з 2-х колій на 3 вагони на кожному “Г”; 4)цех “Я”; 5)естакада конвеєрів подачі зерна з прийому автотранспорту “Д”; 6)трансформаторна підстанція “Е”; 7)навіс “Я”; 8)котельня “Я” 2-1; 9)норійна вежа 1; 10)приймальний пристрій зерна з автотранспорту на 2 проїзди 2; 11)норійно-вагова перевантажувальна вежа 3; 12)закритий транспортний міст 4; 13)майданчик для 2-х пожежних машин з водоприймальними колодцями загальною площею 8209,0 кв.м., розташованих на земельних ділянках кадастровий номер 4810136300:07:001:0028 площею 16348 кв.м; кадастровий номер 4810136300:07:001:0029 площею 3000 кв.м.; кадастровий номер 4810136300:07:001:0023 площею 6750 кв.м.
Миколаївська область, Вознесенський район, с.Новогригорівка, вул.Садова, 1-Б, до складу якого входять:
1)лабораторно-виробничий корпус; 2)головний виробничий корпус; 3)вагова; 4)навіс; 5)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 6)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 7)підсобне приміщення головного виробничого корпусу; 8)зерносклад; 9)бойлерна; 10) підсобне приміщення; 11) підсобне приміщення; 12) підсобне приміщення; 13)підсобне приміщення; 14)вбиральня; 15)підсобне приміщення;16)сушилка; 17) склад №2; 18)сторожка; 19)вагова; 20)склад № 3; 21) приміщення; 22) будівля автомобілерозвантаження; 23) сушилка;24) башня МОБ сушилки; 25)будівля автомобілерозвантаження;26)насосна сушилка; 27)підвал; 28)склад №4; 29) склад ПММ; 30) свинарник; 31) вбиральня; 32) огорожі № 1-12, 31-40, 46; 33) споруди №№13-30, 41-45, 47-48; 34) асфальтове покриття загальною площею 7191,6 кв.м.
Одночасно рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” по цій же третейській справі задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікольська” до ТОВ “Консалтинг-Плюс”про визнання за ТОВ “Нікольська” набуття права іпотеки за договором ренти майна від 09.02.2007 року та стягнення суми рентної плати в розмірі 30 751 975 гривень.
Відповідно до статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Частиною 3 ст. 51 Закону України “Про третейські суди” визначено вичерпний перелік підстав, у разі настання яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване.
При дослідженні матеріалів третейської справи № 61/12 Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз”, по якій винесено 13.05.2008 року оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що Позивач до участі у справі судом не залучався, відомості про відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою третіх осіб, внесення до Державного єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна третейським судом не витребувалися, сторонами третейської справи не надавалися. Зазначене прямо суперечить приписам статті 45 Закону України “Про третейські суди”, згідно яких “рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею.”
Суд погоджується із Позивачем відносно того, що при розгляду третейської справи № 61/12 не досліджено причини та обставини відмови товариства з обмеженого відповідальністю “Нікольська” від виконання передбаченого чинним законодавством обов'язку по нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку із чим право власності на об'єкти нерухомого майна упродовж декількох днів, в порушення вимог ст.ст. 203, 209, 210, 657, 659 Цивільного кодексу України, перейшло у власність третім особам.
Судом встановлено, що на момент укладення договору ренти щодо вищезазначених об'єктів нерухомості набуло законної сили рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №11/381/05 від 07.02.2006 року, яким було постановлено звернути стягнення на вказане майно на користь АППБ “Аваль”, правонаступником якого є ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”.
27 червня 2006 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеного рішення господарського суду Миколаївської області.
Згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від 05.03.2009 р. №1076, у Закон України “Про третейські суди” внесено зміни та доповнення, у зв'язку із чим ч.4 ст.51 цього Закону викладено у такій редакції: “заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.”.
З матеріалів справи вбачається, що Банк дізнався про прийняття оскаржуваного рішення третейського суду з тексту копії позовної заяви, яка надійшла на адресу Банку 13 квітня 2009 року, та ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі № 2а-37592/2070, яка надійшла на адресу Банку 21 квітня 2009 року, що підтверджується відповідними доказами. Таким чином, суд вважає, що позивачем у даній справі не було порушено строку, встановленого ч.4 ст.51 Закону України “Про третейські суди” для звернення до господарського суду із заяву про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ст.ст.8,129 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії, а звернення до суду за захистом конституційних прав гарантовано Конституцією. Суди при здійсненні правосуддя підкоряються лише Закону та здійснюють його на засадах законності, рівності, гласності судового процесу, змагальності сторін.
Конституційний Суд України, розглянувши справу №1-3/2008 від 10 січня 2008 року щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону України “Про третейські суди” в своєму рішенні визначив, що “третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування...”. Конституційним судом також відзначено, що “згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону №1701-15, третейські суди приймають рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів.”
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від 5 березня 2009 року N 1076-VI внесено зміни до Закону України “Про третейські суди”, згідно яким особи, які не брали участь у справі, якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право подати заяву про скасування рішення третейського суду до компетентного суду.”
Згідно приписів ст.ст. 12,15 Господарського процесуального Кодексу України та рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 11 квітня 2005 року №04-5/639 справа за даною скаргою підвідомча господарському суду.
ТОВ “Консалтинг Плюс” (відповідач по господарській справі) звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі. У своєму клопотанні відповідач посилається на пропуск Позивачем встановленого статтею 51 Закону України “Про третейські суди”3-міячного строку для звернення із заявою про скасування рішення третейського суду. Крім того, відповідач посилається на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.05.2008 року по справі № 29/248-08, якою, на думку цього відповідача, оскаржуване рішення третейського суду на предмет вирішення цим третейським судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, вже досліджувалося.
Законом України від 05.03.2009 № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" були внесені зміни до статті 51 Закону України “Про третейські суди”. У зв'язку із цими змінами право оскаржувати рішення третейського суду було надано не лише стороні, але й третім особам, а також особам, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки. Прикінцевими положеннями Закону України від 05.03.2009 № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" визначено, що цей закон набуває чинності з дня його оприлюднення. Зазначений закон був набув чинності 31.03.2009 року .
Суд доходить висновку, що починаючи саме із 31.03.2009 року, відколи набули чинності зміни до статті 51 Закону України “Про третейські суди”, особами, які не брали участь у справі, може бути подана заява до суду про скасування рішення третейського суду у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки.
У відповідності із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду від 09.02.1999 № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що “за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, такою подією має бути інший факт, який би відбувся після набуття чинності Законом України від 05.03.2009 № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів", тобто після 31.03.2009 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 квітня 2009 року на адресу Позивача надійшов текст адміністративного позову, спрямованого ТОВ “Консалтинг Плюс” до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій державного виконавця неправомірними. Обґрунтовуючи свій адміністративний позов, ТОВ “Консалтинг Плюс” послалося на оскаржуване рішення третейського суду, тим самим повідомивши Позивача про наявність цього рішення третейського суду.
Суд доходить висновку, що 13.04.2009 року Позивач був офіційно сповіщений про рішення третейського суду по справі № 61/10, участі в якій Позивач не брав і яким вирішено його права і обов'язки, тобто зазначене сповіщення Відповідачем Позивача є саме тією подією, фактом, до якого має бути застосований Закон України від 05.03.2009 № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів", яким були внесені зміни до статті 51 Закону України “Про третейські суди” і передбачено право оскаржувати рішення третейського суду було надано не лише стороні, але й третім особам, а також особам, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки.
Відтак, з врахуванням принципу дії закону у часі (стаття 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду від 09.02.1999 № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), суд вважає, що саме з 13.04.2009 року розпочався відраховуватися 3-місячний строк, протягом якого Позивач згідно до зміненої статті 51 Закону України “Про третейські суди” мав можливість скористатися правом звернутися до компетентного суду із заявою про скасування рішення третейського суду по справі № 61/10 від 13.05.2008 року. Звернувшись до Господарського суду Харківської області 13.07.2009 року, Позивач цим своїм правом скористався в межах 3-міячного терміну.
Також судом досліджена ухвала Господарського суду Харківської області від 26.05.2008 року по справі № 29/248-08, на яку посилається відповідач (ТОВ “Консалтинг Плюс”) як підставу у припиненні провадження у справі. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2008 року по справі № 29/248-08 визнано рішення третейського суду та видано виконавчий документ на його виконання.
При цьому, Господарським судом Харківської області по справі № 29/248-08 з'ясовувалося лише наявність чи відсутність підстав видачі наказу на виконання рішення третейського суду.
Посилання Відповідача на те, що Господарським судом Харківської області від 26.05.2008 року по справі № 29/248-08було досліджено питання про те, чи не вирішив третейський суд питання про права і обов'язки осіб, які не брали до участі у справі (п.9. ч.6. статті 56 Закону України “Про третейські суди”), і що суд в цій частині не виявив порушень Закону “Про третейські суди”, судом відхиляється, оскільки на день винесення Господарським судом Харківської області по справі № 29/248-08 ухвали по справі № 29/248-08 стаття 56 не містила у ч.6. пункту 9. Частина 6 статті 56 Закону України “Про третейські суди” була доповнена п.9. Законом України від 05.03.2009 № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів".
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та ст.ст.8,129 Конституції України, ст.ст. 45, 51 Закону України “Про третейські суди” №1701 від 11.05.2004 року, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” від 05.03.2009 р. №1076, ст.20 Господарського кодексу України, ст. ст.12,15 ГПК України, ст.23 Закону України “Про іпотеку” від 05.06.2003 року №898-ІУ, ст.ст.203,209,210,657,659 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.1,2,12-13,15, 16,22,53 Господарського процесуального кодексу України,-
Позов задовольнити.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №61/12 від 13.05.08 року скасувати.
Суддя
Повний текст рішення підписаний __ жовтня 2009 року.