08 лютого 2017 року Справа № 915/30/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 05.12.2016 р. № 2872/36;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 01.01.2017 р. № 10-05/529;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,
54055, вул. Погранична, 161, м. Миколаїв,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Сандора”,
57262, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область,
про стягнення нарахувань на суму заборгованості індексу інфляції та 3 % річних у загальній сумі 20519 грн. 73 коп. за договором від 04.01.2009 р. А/71, -
Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал” (далі - МКП “Миколаївводоканал”) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Сандора” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 20519 грн. 73 коп., із яких: 7386 грн. 80 коп. - 3 % річних; 13132 грн. 93 коп. - сума, на яку збільшилася заборгованість, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання ТОВ “Сандора” зобов'язань за укладеним між ними договором від 04.01.2009 р. А/71 на приймання стічних вод, з урахуванням додаткових угод до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати скинутих стічних вод з понаднормативним забрудненням у сумі виставленого МКП “Миколаївводоканал” рахунку від 21.09.2015 р. № 26-1/15 - 452860 грн. 89 коп., про стягнення якої з ТОВ “Сандора” вирішено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2016 р. в іншій справі № 915/2167/15, котре набрало законної сили. Так як відповідачем суму 452860 грн. 89 коп. оплачено лише 14.04.2016 р., то за весь період прострочення, на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України, на зазначену суму здійснено нарахування 3 % річних та індексу інфляції.
МКП “Миколаївводоканал” також просить стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
У відзиві від 07.02.2017 р. відповідач позов не визнав, посилаючись, зокрема, що оплата вартості приймання позивачем стічних вод з понаднормативним забрудненням не носять характеру грошового зобов'язання, а є, згідно укладеного сторонами договором, оперативно-господарською санкцією, а на суму санкції не можуть бути здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України; що зобов'язання сплатити позивачу спірну суму виникло не з моменту винесення рішення Господарського суду Миколаївської області 16.02.2016 р. в іншій справі № 915/2167/15, а з дня винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 29.03.2016 р., якою указане рішення місцевого суду залишено в силі, і це зобов'язання ТОВ “Сандора” виконано своєчасно та в повному обсязі, а отже відсутні підстави для нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Вислухавши представників сторін, які підтримали відповідно позов та відзив на нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір від 01.01.2009 р. № № А/71 на приймання стічних вод з додатками та додатковими угодами до нього (далі - договір), у відповідності до якого МКП “Миколаївводоканал” (виробник) зобов'язалося, зокрема, надавати ТОВ “Сандора” (споживачу) послуги з приймання від нього стічних вод у систему каналізації в точці приймання, визначеній в додатку № 1 до договору, відповідно до умов цього договору, а споживач - здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах договору, дотримуватися порядку скидання стічних вод до комунальної каналізації (п. 2.1 договору). Споживач забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 2.5 договору).
Рахунки за скидання стічних вод щомісячно виписуються виробником споживачу або споживач самостійно сплачує за послуги. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (п. 3.2.1 договору).
Оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. У разі утворення боргу за цим договором, оплата за надані послуги, що надходять від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується виробником у погашення боргу (п. 3.2.3 договору).
За скид у міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (далі - ДК), передбачених додатком 6 до договору, споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством (п. 5.4 договору).
Сторонами погоджено, що цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору (п. 10.1 договору).
У подальшому сторонами укладено угоду про якість, оформлену як додаткова угода до договору, остання редакція якої викладена в додатковій угоді від 03.06.15 р. № 12 до договору, згідно якої сторони дійшли згоди про викладення підпункту 10.1 договору в наступній редакції: “Цей договір укладається до 31 грудня 2015 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо одна із сторін не заявить письмово про його розірвання або необхідність перегляду” (ас. 35).
Підпунктами 2.1, 2.2 додаткової угоди № 12 погоджено, що вартість приймання 1 м3 стічних вод з понаднормативними забрудненнями, які скидаються з виробничого комплексу № 1 (надалі - ВК № 1), складає 6,051 грн./ м3, ПДВ - 1,21 грн./м3; вартість приймання 1 м3 стічних вод з понаднормативними забрудненнями, які скидаються з виробничого комплексу № 2 (надалі - ВК № 2), складає 0,326 грн./ м3, ПДВ - 0,065 грн./м3. Розрахунки вартості приймання 1 м3 наднормативно забруднюючих стічних вод від ВК №№ 1, 2 ТОВ “Сандора” з тимчасово погодженою концентрацією забруднюючих речовин, наведений у додатках №№ 1, 2 до цієї додаткової угоди.
У п. 3 додаткової угоди № 12 зазначено, що МКП “Миколаївводоканал” виставляє два рахунки: перший - плата за централізоване водовідведення стічних вод у межах допустимих концентрацій; другий - плата за приймання стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
У п.4 додаткової угоди № 12 передбачено, що МКП “Миколаївводоканал” залишає за собою право використовувати місцеві Правила приймання на загальних підставах у разі невідповідності фактичної якості стічних вод підприємства тимчасово погодженим концентраціям забруднювальних речовин.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, 20.08.2015 р. МКП “Миколаївводоканал” у присутності представників ТОВ “Сандора” відібрано проби стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин. За результатами проведених аналізів у точці відбору проб ВК № 1 було виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин по показникам мінералізація (сухий залишок), завислі речовини, сульфати та хлориди. З урахуванням результатів аналізу проб стічних вод, МКП “Миколаївводоканал” здійснено розрахунок вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням та листом від 21.09.2015 р. направлено відповідачу для оплати рахунок від 21.09.2015 р. № 26-1/15 на суму 452860 грн. 89 коп. (а.с. 24, 25), який останнім отримано в той же день, про що свідчить відповідна позначка представника ТОВ “Сандора” на корінці супровідного листа.
Від оплати зазначеного рахунку в добровільному порядку відповідач відмовився, у зв'язку з чим МКП “Миколаївводоканал” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення суми заборгованості за рахунком від 21.09.2015 р. № 26-1/15 у примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2016 р. в іншій господарській справі № 915/2167/15, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. та Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р., визнано доведеним, зокрема, факт порушення ТОВ “Сандора” умов укладеного між сторонами договору шляхом скиду до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин і обґрунтованість виставлення МКП “Миколаївводоканал” рахунку від 21.09.2015 р. № 26-1/15 на оплату вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням у сумі 452860 грн. 89 коп., та вирішено про стягнення цієї суми з ТОВ “Сандора” на користь МКП “Миколаївводоканал”.
Із поданих позивачем документів випливає, що ТОВ “Сандора” сплатило позивачу грошові кошти в сумі 452860 грн. 89 коп. платіжним дорученням від 14.04.2016 р. № НОМЕР_1 (ас. 12).
Так як оплату рахунка МКП “Миколаївводоканал” від 21.09.2015 р. № 26-1/15 вартості стічних вод з понаднормативним забрудненням у сумі 452860 грн. 89 коп. ТОВ “Сандора” здійснено лише 14.04.2016 р., то суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Чинним законодавством передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Системний аналіз положень укладеного сторонами у справі договору та чинного законодавства дає підстави для висновку, що рахунок на оплату стічних вод з перевищенням допустимих концентрації забруднюючих речовин є передбаченим п. 5.4 договору платежем, тобто грошовим зобов'язанням.
Викладене кореспондується з визначенням господарського зобов'язання, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГК України, згідно якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Твердження відповідача про те, що зобов'язання останнього щодо оплати вартості приймання позивачем стічних вод з понаднормативним забрудненням є оперативно-господарською санкцією, до якої не можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, судом відхиляються, оскільки відносини щодо скиду наднормативно забруднених стічних вод у міську каналізацію, врегульовані сторонами у договорі, не відповідають визначенню оперативно-господарських санкцій, наведеному в ч. 1 ст. 236 ГК України, згідно якої такими санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком суми, на яку прострочений платіж збільшився з урахуванням індексів інфляції у період жовтень 2015 р. - березень 2016 р., а саме 13132 грн. 93 коп., і визнає, що зазначену суму належить стягнути з відповідача.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних у сумі 7386 грн. 80 коп., суд приходить до такого.
МКП “Миколаївводоканал” здійснено указаний розрахунок за період 29.09.2015 р. - 13.04.2016 р., з посиланням на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, котрою визначено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Такі посилання суд вважає безпідставними. У договорі не виокремлено порядок оплати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, проте погоджено загальний порядок оплати послуг за договором: до останнього числа поточного календарного місяця (пп. 3.2.3 договору). В указаному порядку ТОВ “Сандора” належало оплатити рахунок від 21.09.2015 р. № 26-1/15 у сумі 452860 грн. 89 коп.
Законодавством передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Отже, розрахунок 3 % річних належить здійснювати з дня, наступного за останнім числом поточного календарного місяця, в якому позивачем виставлено рахунок, і по день, що передує погашенню відповідачем заборгованості включно: з 01.10.2015 р. по 13.04.2016 р.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що обов'язок ТОВ “Сандора” сплатити зазначену в рахунку від 21.09.2015 р. № 26-1/15 суму грошових коштів виник з дня винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 29.03.2016 р. в указані вище іншій господарській справі № 915/2167/15. Такі доводи суперечать викладеним вище умовам укладеного сторонами договору щодо порядку оплати наданих послуг, а також рішенню у справі, на яке відповідач посилається, котрим підтверджено обґрунтованість нарахування МКП “Миколаївводоканал” плати за скид ТОВ “Сандора” стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у сумі 452860 грн. 89 коп. і вирішено про стягнення цієї суми.
Згідно поданого позивачем розрахунку нарахування 3 % річних на суму 452860 грн. 89 коп. за період прострочення її сплати з 01.10.2015 р. по 13.04.2016 р. складає суму 7275 грн. 45 коп.
Отже, позовні вимоги МКП “Миколаївводоканал” у частині стягнення нарахувань 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 7275 грн. 45 коп., а в задоволенні решти позовних вимог у цій частині належить відмовити.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при частковому задоволенні позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 49 ГПК України). Проте суд, визначаючи розмір підлягаючого відшкодуванню позивачу судового збору, виходить з того, що МКП “Миколаївводоканал” оплачено судовий збір, згідно платіжного доручення від 05.01.2017 р. № 22 у сумі 1600 грн. - розмірі, який є мінімальним розміром судового збору, яким, у відповідності до Закону України “Про судовий збір”, належить оплатити позовну заяву при зверненні до господарських судів України.
Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 20408 грн. 38 коп.
Указана ціна позову, виходячи із положень Закону України “Про судовий збір”, у відповідності до яких за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), підлягає оплаті судовим збором у мінімальній визначеній Законом сумі - 1600 грн.
Отже, витрати МКП “Миколаївводоканал” на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок ТОВ “Сандора” в сумі 1600 грн.
У судовому засіданні 08.02.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сандора”, 57262, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 22430008, на користь Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”, 54055, вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31448144, на р/р 26009412783 в ПАТ “ОСОБА_3 Аваль”, МФО 380805, код ОКПО 31448144, грошові кошти в загальній сумі 20408 (двадцять тисяч чотириста вісім) грн. 38 коп., із яких: 7275 (сім тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 45 коп. - 3 % річних; 13132 (тринадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 93 коп. - сума, на яку збільшилася заборгованість, з урахуванням індексу інфляції; а також грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Коваль.
Повне рішення складено та підписано 13.02.2017 р.