08 лютого 2017 року Справа № 915/1/17
Господарський суд Миколаївської області у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі судового засідання Берко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Лобан О.В., довіреність № 3/юр від 03.12.2016 року,
від відповідача: Ходикін М. М., довіреність №2872/36 від 05.12.2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,
АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ),
до Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,
54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161 (ідентифікаційний код 31448144),
про стягнення грошових коштів у сумі 3081,42 грн., -
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Міського комунального підприємства Миколаївводоканал про стягнення грошових коштів у сумі 3 081,42 грн. (з урахуванням заяви від 08.02.2017 року), з яких:
- 2 113,10 грн. - пеня,
- 753,65 грн. - інфляційні втрати,
- 214,67 грн. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 05.01.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.01.2017 року.
Ухвалою суду від 24.01.2017 року розгляд справи відкладений на 01.02.2017 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
01.02.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2017 року.
08.02.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2017 року збільшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив.
У поданому суду відзиві (а.с. 44-45), а також доповненнях до відзиву (а.с. 65-66) зазначив наступне.
Із посиланням на п. 4.4 договору про надання послуг з охорони громадського порядку та безпеки № 13ФС від 28.12.2015 року, відповідач зазначає, що в даному випадку розрахунковим періодом є строк, протягом якого діє договір, а тому позивач позбавлений права пред'являти будь-які вимоги щодо проведення оплати до останнього дня закінчення дії договору, а також нараховувати пеню, 3 % річних та інфляцію.
На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
28.12.2015 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (виконавець, позивач) та Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал” (власник, відповідач) укладений договір про надання послуг з охорони громадського порядку та безпеки № 13ФС (Договір), відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого виконавець надає власнику у 2016 році послуги, а власник приймає і оплачує такі послуги: код 84.24.1 - послуги у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги щодо охорони громадського порядку та громадської безпеки), кількість послуг - 26 280 чоловіко-годин протягом 2016 року на 1 пост, а саме: вул. Янтарна, 324-є; виконавець забезпечує громадський порядок та безпеку на об'єктах, що належать власнику, за адресою: місто Миколаїв, вул. Янтарна, 324-є, а також пропускний режим в межах об'єкта, а власник своєчасно здійснює оплату послуг виконавцю на умовах і в порядку, встановлених Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору ціна вартості послуг за фізичну охорону об'єкта за цим договором визначається на підставі дислокації та розрахунку, які є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору вартість однієї години забезпечення безпеки одним військовослужбовцем становить 22,00 грн. Загальна сума договору становить 579 744,00 грн.
Відповідно до п. 4.4 Договору оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, здійснюється після пред'явлення виконавцем рахунку, акту виконаних робіт та табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця), підписаного сторонами, щомісячно, на протязі 20 банківських днів місяця, наступного за звітним, а також по закінченні терміну дії Договору.
Відповідно до п. 4.5 Договору, оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до п. 12.1 Договору він набирає чинності з дати укладання та діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання договірних зобов'язань між сторонами. Дія Договору розповсюджується на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2016 року.
Проведення оплати наданих послуг за Договором здійснювалось відповідачем з порушенням строків, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 70-77).
Так, виставлений позивачем рахунок № 29/29 від 04.07.2016 року за виконані послуги у червні 2016 року на суму 47 520,00 грн. відповідач оплатив 09.08.2016 року (період прострочення оплати складає 8 діб).
Виставлений позивачем рахунок № 36/36 від 03.08.2016 року за виконані послуги у липні 2016 року на суму 49 104,00 грн. відповідач оплатив 16.09.2016 року на суму 40 920,00 грн. (прострочення оплати складає 15 діб) та 27.09.2016 року на суму 8 184,00 грн. (прострочення оплати складає 26 діб).
Виставлений позивачем рахунок № 46/46/1 від 08.09.2016 року за виконані послуги у серпні 2016 року на суму 49 104,00 грн. відповідач оплатив 13.10.2016 року (прострочення оплати складає 7 діб).
Виставлений позивачем рахунок № 62/62 від 02.11.2016 року за виконані послуги у жовтні 2016 року на суму 49 104,00 грн. відповідач оплатив 16.12.2016 року на суму 20 000,00 грн. (прострочення оплати складає 15 діб), 19.12.2016 року на суму 20 000,00 грн. (прострочення оплати складає 18 діб) та 26.12.2016 року на залишок суми в розмірі 9 104,00 грн. (прострочення оплати складає 25 діб).
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату пені, інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання умов Договору (а.с. 17, 19, 28, 30, 33), загальна сума яких станом на 27.12.2016 року склала 2 744,31 грн.
Відповідач вищевказані рахунки не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2 113,10 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.3.1 Договору у разі несвоєчасної (неповної) оплати наданих охоронних послуг власник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період надання охоронних послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.08.2016 року по 25.01.2016 року по кожному окремому зобов'язанню.
Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 69). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 2 113,10 грн. є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 753,65 грн. та 3 % річних у сумі 214,67 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 01.08.2016 року по 25.01.2016 року по кожному окремому зобов'язанню, а також інфляційні втрати за період з 01.09.2016 року по 25.12.2016 року по кожному окремому зобов'язанню.
Розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Детальний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 69).
Отже, вимога щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованою.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача щодо визначення сторонами у п. 4.4 договору про надання послуг з охорони громадського порядку та безпеки № 13ФС від 28.12.2015 року розрахункового періоду у межах строку дії договору відхиляються судом, оскільки вони є одностороннім трактуванням відповідачем умов договору.
Так, відповідно до п. 4.4 Договору оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, здійснюється після пред'явлення виконавцем рахунку, акту виконаних робіт та табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця), підписаного сторонами, щомісячно, на протязі 20 банківських днів місяця, наступного за звітним, а також по закінченні терміну дії Договору.
Під словосполученням "щомісячно, на протязі 20 банківських днів місяця, наступного за звітним, а також по закінченні терміну дії Договору" сторони погодили: 1. оплату послуг щомісячно на протязі 20 банківських днів місяця, наступного за звітним; 2. оплату послуг протягом 20 банківських днів по закінченні терміну дії Договору за останній звітній місяць грудень 2016 року.
Отже, обов'язок по оплаті наданих послуг настає щомісячно протягом 20 банківських днів місяця, наступного за звітним, включаючи і останній звітній місяць грудень 2016 року.
Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, ідентифікаційний код 31448144, р/р НОМЕР_3 в ПАТ “Райффайзенбанк Аваль” МФО 380805) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_4 в ГУДКСУ Миколаївської області):
- 2 113,10 грн. (дві тисячі сто тринадцять грн. 10 коп.) - пені,
- 753,65 грн. (сімсот п'ятдесят три грн. 65 коп.) - інфляційних втрат,
- 214,67 грн. (двісті чотирнадцять грн. 67 коп.) - 3 % річних,
- 1 600,00 грн. - (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складений 13.02.2017 року.
Суддя В.О. Корицька