ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
09 лютого 2017 року Справа № 913/35/16
Провадження №26/913/35/16
За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 17 374 064 грн 88 коп.
Суддя Масловський С.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - ОСОБА_1 - заступник голови правління ПАТ “Луганськгаз” з юридичних питань за довіреністю №15 від 28.12.2016.
20.01.2017 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” звернулося до господарського суду Луганської області з заявою №01-02-43/104 від 18.01.2017 про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2016 №913/35/16 на період з лютого 2017 року по грудень 2026 року зі сплатою 99839 грн 48 коп. в період з лютого 2017 року по лютий 2022 року та зі сплатою 192710 грн 09 коп. в період з лютого 2022 року по грудень 2026 року.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2017 прийнято заяву та її розгляд призначено на 30.01.2017.
30.01.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав запереченням №31/13-415 від 27.01.2017, в яких просить суд відмовити в наданні розстрочки, посилаючись на те, що боржник є підприємством, яке не дивлячись на ситуацію в Луганській області надає послуги з транспортування, постачання та розподілу природного газу всім категоріям споживачів та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення, що підтверджується примусовим виконанням відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наказу господарського суду Луганської області від 30.08.2011 №10/142 на суму понад 13 млн. грн; що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення; що сам по собі результат фінансової діяльності підприємства не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду; що на підтвердження свого реального фінансового стану відповідачем не надано довідок з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника про рух коштів за період з 28.05.2012 і по теперішній час; що 13.12.2016 до ДК “Газ України” надійшов лист Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районні проведення АТО від 13.07.2016 №50/3835, який підтверджує наявність грошових коштів у боржника; що ухвалою господарського суду Луганської області від 24.11.2016 вже надавалась відстрочка виконання рішення на 2 місяці; що необґрунтованими є посилання відповідача на важке фінансове становище у зв'язку з проведення антитерористичної операції на території Луганської області, оскільки боржник не виконує свої зобов'язання ще з 2009 року, спочатку за договором на поставку природного газу №06/09-2247 від 31.12.2009, а потім за договором про реструктуризацію заборгованості, тоді як АТО розпочато в 2014 році; що на даний час стягнення Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” заборгованості в примусовому порядку з боржників, що знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим та частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей не представляється можливим; що посилання боржника на сертифікат ТПП України також не може братись до уваги, оскільки обставини непереборної сили стосуються дотримання законодавчих актів України щодо справляння та сплати податків та обов'язкових платежів; що сертифікат №6224 від 19.04.2016 ніяким чином не стосується позивача та договору №14/12-173 від 28.05.2012 про реструктуризацію заборгованості; що позивач є не тільки державним підприємством, а й об'єктом, що має на поточний час стратегічне значення для економіки і безпеки України; що судова практика свідчить про неможливість надання розстрочки/відстрочки виконання рішення.
30.01.2017 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав
доповнення до заяви про надання розстрочки виконання рішення суду №01-02-43/185 від 27.01.2017, в яких зазначив, що здійснив всіх можливих, залежних від нього заходів по урегулюванню викладених в заяві питань; що у разі задоволення заяви будуть враховані інтереси позивача, оскільки тариф, який діє з 01.01.2016 на розподіл природного газу для ПАТ “Луганськгаз”, передбачає отримання чистого прибутку в розмірі 2365,3 тис. грн. на рік і за 10 років буде складати 23653 тис. грн., тоді як заборгованість зі сплати за рішенням складає 17552973 грн 84 коп.; що за час проведення АТО заборгованість споживачів товариства виросла в 4,5 рази і це відобразилося на спроможності ПАТ “Луганськгаз” своєчасно виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами; що 02.11.2016 ПАТ “Луганськгаз” листом №01-02-61/1920 оформило Спільне звернення до Прем'єр Міністра України з описанням в цілому ситуації стосовно відсутності державного фінансування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій”; що 20.01.2017 ПАТ “Луганськгаз” звернулося до позивача з пропозицією погашення заборгованості за природний газ у межах справи №913/35/16 згідно механізму постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на загальну суму 21 141 478 грн 00 коп.; що ПАТ “Луганськгаз” вживає всіх можливих заходів по відновленню знищених та пошкоджених газопроводів в результаті воєнних дій виключно за рахунок власних коштів, тобто несе невиправдані збитки не з своєї вини, а на відповідні заходи з боку Держави не передбачені програми фінансування; що питання негативного небалансу природного газу, що сформувався в результаті проведення антитерористичної операції на території Луганської області, є критичним і потребує негайного вирішення, оскільки за 2015 рік його обсяг склав 23 619 000 м. куб. газу, що в грошовому виразі складає суму 197 030 170 грн 96 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.01.2017, за заявою представника відповідача, продовжено строк розгляду заяви на 15 днів та відкладено на 09.02.2017.
Позивач в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
09.02.2017 відповідач в судовому засіданні просив суд задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” №01-02-43/104 від 18.01.2017 про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2016 №913/35/16 мотивуючи це тим, що у межах судового рішення у справі №913/37/16 за позовом ДК “Газ України” на підставі спільного протокольного рішення №1631/ГУ від 27.05.2016, предметом якого є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, ПАТ “Луганськгаз” за договором реструктуризації №14/12-171 від 28.05.2012 до договору поставки природного газу №06/09-2150 від 31.12.2009 було сплачено платіжним дорученням №111 від 31.05.2016 - 10 768 598 грн 00 коп., тобто ПАТ “Луганськгаз” повністю виконало свої зобов'язання по сплаті суми основного боргу у справі №913/35/16; що у межах справи №913/35/16 на адресу позивача був надісланий лист №01-02-61/315 від 24.02.2016 з оригіналами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України на загальну суму 32316,9 тис. грн (з них 21865,3 тис. грн за природний газ 2010 року згідно договору реструктуризації №14/12-173 від 28.05.2012 до договору поставки природного газу №06/09-2247 від 31.12.2009), але зазначені протокольні рішення були повернуті листом №31/123-1627 від 27.04.2016 без підписання; що у зв'язку з проведенням АТО на території Луганської області залишається несплаченою дебіторська заборгованість за отриманий природний газ в обсязі 237 млн. грн з причин місцезнаходження боржників на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, які у майбутньому будуть спрямовані на погашення заборгованості перед ДК “Газ України”; що для погашення заборгованості перед позивачем ПАТ “Луганськгаз” готове спрямувати кошти згідно механізму постанови Кабінету Міністрів України №20, проте бюджетним розписом на 2016 рік передбачено фінансування у розмірі 742,8 млн. грн, при цьому станом на 21.11.2016 підписано спільних протокольних рішень для проведення розрахунків на суму 837,3 млн. грн та проведено і профінансовано протоколів за природний газ на суму 568,6 млн. грн; що відносно збільшення річного обсягу субвенції ПАТ “Луганськгаз” надіслано листи Голові Луганської обласної державної адміністрації, народному депутату та Прем'єр Міністру України; що нездатність ПАТ “Луганськгаз” виконувати зобов'язання виникла по об'єктивним обставинам, що мають винятковий і загальновідомий характер; що проведення на території Луганської області антитерористичної операції, створення самопроголошеної Луганської Народної Республіки, захоплення будівель, офіційних державних органів і установ, адміністративних і виробничих комплексів підприємств, припинення роботи державних реєстрів, припинення транспортного сполучення, припинення банківськими установами та небанківськими установами здійснення фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, зупинення приймання та пересилання поштових відправлень унеможливлюють отримання плати від споживачів за надані послуги, що впливає на роботу ПАТ “Луганськгаз” та спроможність розрахунків за зобов'язаннями з контрагентами; що ПАТ “Луганськгаз” фактично позбавлено права володіння та користування майном, яке перебуває у власності та господарському віданні товариства і його відокремлених структурних підрозділів, що підтверджується протоколом №13 від 31.12.2014 засідання Правління ПАТ “Луганськгаз” та протоколом засідання постійнодіючої комісії з питань інвентаризації та списання щодо результатів інвентаризації, проведеної згідно наказу від 29.09.2014 №128; що загальна сума втрачених основних засобів складає 311807340 грн 60 коп.; що ПАТ “Луганськгаз” займає монопольне становище на ринку надання послуг з постачання та розподілення природного газу для споживачів Луганської області та має стратегічне значення для Державного бюджету України; що за даними балансу ПАТ “Луганськгаз” станом на 30.09.2016 дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги складала 971232 тис. грн; що постійні пошкодження газопроводів та транспортних засобів товариства впливають на його роботу та фінансовий стан; що наразі існує загроза повного припинення діяльності підприємства та його банкрутство; що все майно ПАТ “Луганськгаз” заподіяне безпосередньо у виробничому процесі і звернення стягнення на нього це фактичне припинення діяльності підприємства, а отже і припинення газопостачання Луганської області; що близько 60% майна втрачено на непідконтрольній українській владі території; що за заявами ПАТ “Луганськгаз” Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат про форс-мажорні обставини №6224 від 19.04.2016; що протягом 2014-2015 років, і у 2016 році НКРЕКП для ПАТ “Луганськгаз” затверджувались значно занижені тарифи на розподіл природного газу, які є економічно необґрунтованими; що ПАТ “Луганськгаз” неодноразово зверталось до НКРЕКП з обґрунтування тарифу та вимогами щодо його перегляду.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, Господарський суду Луганської області,-
11.01.2016 Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про стягнення заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-173 від 28.05.2012 у сумі 11 980 737 грн 25 коп., пені в сумі 2 090 001 грн 55 коп., штрафу в сумі 542656 грн 95 коп., інфляційних втрат у сумі 2 489 174 грн 78 коп., 3% річних у сумі 271494 грн 78 коп.
25.01.2016 позивач, через канцелярію господарського суду Луганської області, подав заяву №31/13-4909 від 30.12.2015 про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних з 271494 грн 78 коп. до 269703 грн 31 коп.
10.03.2016 Рішенням господарського суду Луганської області (повне рішення складено 15.03.2016) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 11 980 737 грн 25 коп., пеню в сумі 2 090 001 грн 55 коп., штраф у сумі 542656 грн 95 коп., інфляційних втрат у сумі 2 489 174 грн 78 коп., 3% річних у сумі 269703 грн 31 коп., судовий збір у сумі 182700 грн 00 коп.
26.03.2016 вказане рішення набрало законної сили та на його виконання видано наказ господарського суду Луганської області.
15.11.2016 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” звернулося до господарського суду Луганської області з заявою №01-02-54/1986 від 11.11.2016 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2016 на три роки, а саме до 11.11.2019.
Ухвалою господарського суду Луганської області 24.11.2016 заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” №01-02-54/1986 від 11.11.2016 про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2016 на три роки задоволено частково. Надано Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №913/35/16 від 10.03.2016 строком на два місяці до 24.01.2017.
Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Згідно з ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання рішення з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для розстрочки виконання рішення.
Виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України” зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Розстрочка виконання рішення має ґрунтуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів сторін.
Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно з ст.1 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указами Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України” від 13 квітня 2014 року, “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” №405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року і на момент розгляду вказаної заяви проведення антитерористичної операції триває.
Суд погоджується з доводами Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про те, що проведення антитерористичної операції на території Луганської області призвело до виникнення виключних обставин, за умови існування яких заявник не має можливості здійснювати в повній мірі свою господарську діяльність, виконувати поточні та інші вже існуючі договірні зобов'язання. Зокрема, ПАТ “Луганськгаз” фактично позбавлено права володіння та користування майном близько 60%, яке перебуває у власності та господарському віданні товариства і його відокремлених структурних підрозділів, які знаходяться на непідконтрольній Українській владі території, що підтверджується протоколом №13 від 31.12.2014 засідання Правління ПАТ “Луганськгаз” та протоколом засідання постійнодіючої комісії з питань інвентаризації та списання щодо результатів інвентаризації, проведеної згідно наказу від 29.09.2014 №128. Загальна сума втрачених основних засобів складає 311 807 240 грн 60 коп. Крім того, у зв'язку з проведенням АТО на території Луганської області та перебуванням боржників на непідконтрольний території, нездійснення ними оплати за поставлений природний газ, неможливість проведення на непідконтрольній території банківських операцій прямим чином впливає на збільшення дебіторської заборгованості споживачів перед ПАТ “Луганськгаз” за природний газ.
Наявність пошкоджених та зруйнованих газопроводів ПАТ “Луганськгаз” внаслідок бойових дій призводить до витоку природного газу. Розрахунок за ці втрати (негативний небаланс природного газу) боржник покладає повністю на себе у зв'язку з чим несе додаткові збитки за неотриманий природний газ. За 2015 рік негативний небаланс природного газу у боржника склав 23 619 000 м.куб., що в грошовому виразі склало 197 030 170 грн 96 коп. На підтвердження зазначеного в матеріалах справи наявні акти технічного обстеження за січень жовтень 2016 року. Крім того, відповідач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, з проханням вирішити питання щодо суб'єкта ринку, на якого будуть покладатися обсяги негативного небалансу природного газу та визначення джерел перекриття такого небалансу. Як свідчить листування з цього приводу зазначена проблема на рівні регулятора наразі не вирішена. Для зменшення негативного небалансу природного газу боржником проводиться ремонт пошкоджених об'єктів газопостачання на постраждалих від бойових дій територіях за власний рахунок, що значно впливає на його фінансовий стан, оскільки ПАТ “Луганськгаз” несе невиправдані збитки не з своєї вини.
З метою сприяння розв'язання проблемних питань діяльності товариства боржник звертався з листами до Президента України, Прем'єр-Міністра України, Голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, проте вони залишені без відповіді.
Водночас господарським судом критично оцінюється наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати України №6224 від 19.04.2016, з огляду на наступне.
За змістом ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Аналогічні положення передбачені ст.218 Господарського процесуального кодексу України.
Законом України №1669-VIІ в ст.10 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Крім того, були внесені зміни у Закон України “Про торгово-промислові палати в Україні”, зокрема, викладено абзац 3 ч.3 ст.14 Закону у наступній редакції засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також доповнено ст.141 в наступній редакції: торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З наданого відповідачем сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили №6224 від 19.04.2016, який виданий Торгово-промисловою палатою України, вбачається, що він засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” щодо наступних зобов'язань, виконання яких передбачено щомісячно: оплата придбаного протягом 2014-2015 природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу у розмірі 10,9 млн. куб.м за договором №13-202-ВТВ на купівлю-продаж природного газу, укладеним 04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”.
Вказаний сертифікат не засвідчує обставин непереборної сили за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-173 від 28.05.2012, який укладений між Дочірнім підприємством “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, з огляду на що до уваги судом не приймається.
Відносно фінансового стану сторін господарський суд зазначає наступне.
З метою оцінки фінансової можливості погашення заборгованості перед позивачем боржником подано до суду Баланс на 30.09.2016 та Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2016 року, з останнього вбачається, що збиток від операційної діяльності ПАТ “Луганськгаз” за звітній період становить 11 032 000 грн 00 коп. Крім того, на фінансовий стан боржника впливає наявна заборгованість споживачів за природний газ (без урахування заборгованості по неконтрольованій території). Окрім заборгованості споживачів перед боржником за спожитий природний газ наявний факт непрофінансованих Державною казначейською службою України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ, крім того боржник очікує нарахування пільг та субсидій за спожитий природний газ.
Також щоб стабілізувати своє фінансове становище боржник неодноразово звертався з листами до НКРЕКП, щодо перегляду тарифу на розподіл природного газу. 27.09.2016 постановою НКРЕКП №1627 затверджено новий тариф на розподіл природного газу для ПАТ “Луганськгаз”, який становить 729,0 грн. за 1000 куб.м. та діє з 01.10.2016, що дасть можливість збільшити тарифний дохід підприємства та можливість розрахуватися з кредиторами, в т.ч. і з позивачем.
Суд погоджується з доводами боржника про те, що негайне виконання судового рішення призведе до зупинки його господарської діяльності, неможливості відновлення пошкоджених газопроводів, неможливості забезпечувати природним газом споживачів Луганської області, що створить загрозу зупинення функціонування багатьох підприємств та може призвести до гуманітарної катастрофи.
Також судом приймається до уваги те, що відповідачем частково виконано рішення у справі №913/37/16, за яким сплачено 5 277 199 грн 82 коп., тобто ПАТ “Луганськгаз” вживаються заходи щодо проведення розрахунків з ДК “Газ України” за поставлений природний газ.
Суд вважає, що оплата стягнутої судовим рішенням суми частинами, дасть можливість заявнику самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства.
Також судом при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення враховується майновий стан позивача, що ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави та що через значний обсяг кредиторської заборгованості позивача не має можливості своєчасно здійснювати розрахунки з контрагентами, що є необхідним для безперервного постачання газу споживачам.
Крім того, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про наявність виключних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання рішення господарського суду у справі №913/35/16 Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”.
Водночас розстрочка виконання рішення строком на 10 років, враховуючи заперечення позивача, є значним строком, протягом якого може змінитися як майновий стан позивача так і відповідача, стягнута за рішення господарського суду Луганської області сума складає 17 554 973 грн 84 коп. (заборгованість у сумі 11 980 737 грн 25 коп., пеня в сумі 2 090 001 грн 55 коп., штраф у сумі 542656 грн 95 коп., інфляційні втрати у сумі 2 489 174 грн 78 коп., 3% річних у сумі 269703 грн 31 коп., судовий збір у сумі 182700 грн 00 коп.), з огляду на що господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” №01-02-43/104 від 18.01.2017 та розстрочення виконання рішення від 10.03.2016 у справі №913/35/16 на 5 років зі сплатою рівними частинами щомісячно 292582 грн 90 коп. у період з лютого 2017 року по січень 2022 року та 292582 грн 74 коп. у лютому 2022 року.
Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Заяву №01-02-43/104 від 18.01.2017 Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про надання розстрочки виконання рішення суду задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду від 10.03.2016 у справі №913/35/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, вул.Гагаріна, буд.87, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05451150, на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, ідентифікаційний код 31301827, заборгованості у сумі 11 980 737 грн 25 коп., пені в сумі 2 090 001 грн 55 коп., штрафу у сумі 542656 грн 95 коп., інфляційних втрат у сумі 2 489 174 грн 78 коп., 3% річних у сумі 269703 грн 31 коп., судового збору в сумі 182700 грн 00 коп. (всього 17 554 973 грн 84 коп.) наступним чином:
- 292582 грн 90 коп. по 28.02.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.03.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.04.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.05.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.06.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.07.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.08.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.09.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.10.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.11.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.12.2017 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.01.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 28.02.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.03.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.04.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.05.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.06.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.07.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.08.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.09.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.10.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.11.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.12.2018 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.01.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 28.02.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.03.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.04.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.05.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.06.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.07.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.08.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.09.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.10.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.11.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.12.2019 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.01.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 29.02.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.03.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.04.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.05.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.06.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.07.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.08.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.09.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.10.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.11.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.12.2020 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.01.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 28.02.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.03.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.04.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.05.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.06.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.07.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.08.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.09.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.10.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 30.11.2021 (включно);
- 292582 грн 90 коп. по 31.12.2021 (включно);
- 292582 грн 74 коп. по 31.01.2022 (включно).
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Наказ господарського суду Луганської області від 28.03.2016 у справі № 913/35/16 підлягає виконанню з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 09.02.2017 у справі № 913/35/16.
Суддя С.В. Масловський