10 лютого 2017 року Справа № 915/2220/15
м. Миколаїв
за позовом Фермерського господарства “Іванов” (56653, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Гетьманцева, 1-а)
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159)
про стягнення 367599 грн. 22 коп.
суддя В.Д. Фролов
від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 01.08.2016
- ОСОБА_2 - голова
від відповідача - ОСОБА_3 довіреність №04/1310 від 30.12.2016
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Фермерське господарство “Іванов” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (далі - відповідач) про стягнення 367599 грн. 22 коп. збитків.
27 січня 2017 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 411 889 грн. 89 коп., яких: 190 000 грн. 00 коп. - витрати на придбання обладнання; 156 779 грн. 09 коп. - реальні збитки та 65 110 грн. 73 коп. - упущена вигода, а також судовий збір та витрати на проведення судової експертизи.
Представники позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючи на те, що реальні збитки та упущена вигода не обґрунтована належним чином та відсутні докази належного збереження м'ясної сировини після припинення газопостачання позивача. Крім того, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між припиненням газопостачання абонента та витратами на придбання обладнання на суму 190 000 грн. 00 коп.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
30.12.2012р. за № ТП-ПР-1127131-МГ між сторонами у справі було укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевим споживачем), дія якого щороку пролонгується сторонами.
25 листопада 2014 року представниками ПАТ “Миколаївгаз” була проведена технічна перевірка засобу вимірювальної техніки - лічильника ВК. G 25, зав. № 22715527, який встановлено для обліку спожитого позивачем природного газу про що складено відповідний акт.
Під час перевірки представниками відповідача було демонтовано лічильник ВК G 25, зав. № 22715527 для повірки; опломбовано газове обладнання позивача, припинено постачання газу на газовий котел та горілки. Підставою для відключення об'єктів позивача, які розташовані за адресами м. Миколаїв, вул. Чкалова 215 кв. 14,18; АДРЕСА_1, 25 та пр. Леніна 23 була наявність заборгованості за договором на постачання природного газу № ТП-ПР-1127131-МГ.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.02.2015 у справі №915/2079/14 встановлено протиправність дій Публічного акціонерного товариства “Миколаївгаз” по припиненню газопостачання Фермерському господарству “Іванов” та зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Миколаївгаз” відновити постачання природного газу Фермерському господарству “Іванов” за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с.Себине, вул. Гетьманцева, 1а.. Дане рішення апеляційною та касаційною інстанціями залишене в силі та набрало законної сили.
За приписами ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин протиправність дій Публічного акціонерного товариства “Миколаївгаз” по припиненню газопостачання Фермерському господарству “Іванов” встановлені рішення суду та не потребує доказування.
Протиправні дій відповідача у вигляді припинення газопостачання ФГ “Іванов” з 05.12.2014 року призвели до неможливості ведення позивачем своєї діяльності, щодо виробництва м'ясних продуктів, до неможливості проведення термічної обробки продукції в обсязі 3 508 кг. вартістю 173 943,02 грн., в результаті чого дана продукція стала непридатною до використання, що підтверджено актом від 06.12.2014 (а.с.15 т.1), а на підставі наказу №80 від 05.12.2014 року вилучена з лінії переробки та розташована в камері для зберігання непридатної продукції при відповідних температурних умовах..
Актом від 15.12.2014 року № 132 Управлінням ветеринарної медицини в Новоодеському районі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, в результаті проведення позапланового заходу з державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду підконтрольного об'єкта ФГ“Іванов”, встановлено, що, на підставі наказу №80 від 05.12.2014 року та в результаті проблеми з газопостачанням, в камері для зберігання неякісної продукції знаходиться продукція в обсязі 3 508 кг. (а.с.20-23 т.1) з якої відібрано зразки для проведення органолептичних та мікробіологічних показників.
Згідно експертних висновків №801-802-803 та №804-805 від 15.12.2014 року шинка “столична” в обсязі 75 кг. вартістю 4 670,33 грн., салямі “мозаїка” в обсязі 98 кг вартістю 8 441,33 грн., сосиски молочні в обсязі 40 кг. вартістю 2 397,60 грн., яловичина 1-го сорту в обсязі 245 кг. вартістю 8 452,50 грн., свинина н/ж в обсязі 414 кг. вартістю 9 169,00 грн., філе куряче в обсязі 753 кг. вартістю 28 990,50 грн. - визнані непридатними для застосування (а.с.24-25 т.1).
Таким чином, в результаті незаконних дій відповідача, щодо припинення газопостачання Фермерського господарства “Іванов”, позивач зазнав збитків у зв'язку з псуванням продукції. Як зазначив позивач в позовній заяві вартість зіпсованої продукції становить 173 943,02 грн.
Крім того, в результаті дій відповідача, щодо припинення газопостачання Фермерського господарства “Іванов”, позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу).
В результаті неправомірних та безпідставних дій Публічного акціонерного товариства “Миколаївгаз” по припиненню газопостачання Фермерському господарству “Іванов” позивач для відновлення нормального функціонування підприємства вимушений був понести додаткові витрати, зокрема:
- 30.01.2015 позивач для подальшої роботи підприємства закупив твердопаливний котел вартістю 100 000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №1243 від 22.12.2015 та №1247 від 24.12.2015 (а.с.45-46 т.1);
- 03.01.2015 позивач для термічної обробки продукції закупив та установив три горілки “Гулівер РГ” 3393Т1 загальною вартістю 90 000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №1252 від 25.12.2015 та №1258 від 25.12.2015 (а.с.47-48т.1).
Ухвалою від 10.05.2016 господарський суд призначив у справі судову економічну експертизу для визначення розміру збитків, завданих позивачу неправомірними діями відповідача. Проведення експертизи доручено Миколаївському відділенню Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (МВ ОНДІСЕ МЮ України).
30.08.2016 на адресу суду надійшла справу №915/2220/15 з висновком експерта № 478/479 від 18.08.2016, яким встановлено, що розмір збитків від псування м'ясної сировини та ковбасних виробів 05.12.2014 внаслідок припинення постачання газу підприємству ФГ “Іванов” за період з 05.12.2014 року по18.08.2016 становить 160 748,57 грн. та документально підтверджується відображення у фінансовій звітності ФГ “Іванов” за 1 квартал 2016 року понесені збитки внаслідок псування м'ясної сировини та ковбасних виробів 05.12.2014 в сумі 125 826,43 грн., також підтверджено придбання та установка позивачем твердопаливного котла, трьох горілок “Гулівер” 3393Т1 на суму 190 000,00 грн. (а.с.26-41 т.2).
Ухвалою суду від 04.11.2016 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог про стягнути з відповідача збитки в сумі 416 681 грн. 96 коп. в тому числі 173 943 грн. 02 коп. - прямі збитки та 55 082 грн. 74 коп. - упущена вигода. В зв'язку з збільшення розміру позовних вимог від позивача надійшло клопотання про призначення додаткової експертизи. Даною ухвалою призначено додаткову судову економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
20.12.2016 року від експертної установи до суду надійшов висновок №1055/1056 додаткової судової економічної експертизи у даній справі, яким встановлено: розмір збитків від псування м'ясної сировини та ковбасних виробів 05.12.2014 внаслідок припинення постачання газу підприємству ФГ “Іванов” за період з 05.12.2014 року по20.12.2016 становить 159 101,45 грн.; документально підтверджено відображення у фінансовій звітності ФГ “Іванов” за 1 квартал 2016 року витрати вартості м'ясної сировини та ковбасних виробів в сумі 156 779,09 грн., а також зазначено, що документально підтверджено розмір упущеної вигоди (неодержаний дохід) в сумі 65 110,73 грн., в результаті псування м'ясної сировини та ковбасних виробів 05.12.2014 ФГ “Іванов” внаслідок припинення постачання газу (а.с.39-59 т.3).
Позивачем згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.01.2017 , було заявлено до стягнення з відповідача збитки в сумі 411 889 грн. 89 коп., яких: 190 000 грн. 00 коп. - витрати на придбання обладнання; 156 779 грн. 09 коп. - реальні збитки та 65 110 грн. 73 коп. - упущена вигода, а також судовий збір та витрати на проведення судової експертизи.
Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2017 та додаткових обґрунтувань.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи зі змісту статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за зобов'язаннями, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, негативних наслідків такої поведінки (збитків, шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків (збитками, шкодою), вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (Постанова Верховного Суду України від 04.07.2011р. справа №42/78-10).
У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.02.2015 у справі №915/2079/14 встановлено протиправність дій Публічного акціонерного товариства “Миколаївгаз” по безпідставному припиненню газопостачання Фермерському господарству “Іванов”, які могли призвести до припинення подальшого функціонування підприємства ФГ “Іванов”. А оскільки позивачем укладеного низку договорів на постачання виробленої м'ясної продукції з іншими підприємствами, то в разі припинення функціонування ФГ “Іванов” позивач зазнав би ще більших збитків. Для відновлення попереднього стану та уникнення понесення збитків позивач вимушений був понести додаткові витрати в розмірі 190 000 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу в результаті неправомірних дій відповідача по припиненню газопостачання завдано реальні збитки, а саме: втрати, у зв'язку з псуванням м'ясної продукції на суму 156 779 грн. 09 коп.; витрати, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права на суму 190 000 грн. 00 коп.; доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) в розмірі 65 110 грн. 73 коп.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідач збитків в розмірі 411 889 грн. 89 коп., з яких: 346 779 грн. 09 коп. - реальні збитки та 65 110 грн. 73 коп. - упущена вигода, матеріалами справи підтверджені та підлягає задоволенню повністю.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 05410263) на користь Фермерського господарства “Іванов” (56653, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Гетьманцева, 1-а, код 23616169) суму збитків в розмірі 411 889 (чотириста одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп., з яких: 346 779 (триста сорок шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 09 коп. - реальні збитки та 65 110 (шістдесят п'ять тисяч сто десять) грн. 73 коп. - упущена вигода, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 6 178 (шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 35 коп. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 30 856 (тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 08 коп.
3.Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 лютого 2017 року.
Суддя В.Д. Фролов