Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2009 р. Справа № 59/236-09
вх. № 6797/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Богославець С.В., за довіреністю б/н від 01.09.2009р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Тандем плюс", с. Високий
до ТОВ "Андріано", м. Харків
про стягнення 9000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача вартість неповерненого орендованого майна на загальну суму: 9000,00грн.; просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором оренди №74/1 від 13.04.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (вх.12806), в яких зазначив, що 01.11.2008р. відповідачем було повернуто частину орендованого майна, однак станом на момент розгляду справи залишається неповерненим комплект дерев. меблі "Pils" (стіл+4стільця) №39-50, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 7672,32 грн. вартості неповерненого орендованого майна.
Суд приймає зазначені письмові пояснення як уточнення до позовних вимог та долучає до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 28.09.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
13 квітня 2007 року між ЗАТ "Оболонь", ТОВ "ТАНДЕМ плюс" (позивач по справі) та ТОВ "Адріано" (відповідач по справі) було укладено трьохсторонню угоду на оренду апаратів системи "Премікс" № 74/1, відповідно до п. 1.1. якої позивач, для забезпечення реалізації продукції ЗАТ "Оболонь" та популярізації торгової марки "Оболонь" передав, а відповідач прийняв в оренду апарат системи "Премікс" в загальній кількості 1 шт., загальною вартістю обладнання 3636,67 грн.
Позивач в позовній заяві зазначає, що 12 травня 2007 року позивачем відповідачу було передане майно за актом приймання-передачі № ТП-0000281 від 12.05.2007р. (20 шт. К-тів дерев. меблів "Pils" (стіл+4стільця) № 31-50 на загальну вартість 10656,00 грн.).
01.11.2008р. відповідачем було повернуто частину майна, однак станом на момент розгляду справи залишається неповерненим комплект дерев. меблі "Pils" (стіл+4стільця) №39-50 (у кількості 12 шт. на загальну суму 7672,32 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та законних інтересів. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 3.3.2. угоди № 74/1 від 13.04.2007р., відповідно до якого позивач має право вимагати негайного повернення обладнання в безспірному порядку в наступних випадках: в разі використання його не по призначенню або у випадку розливу продукції інших виробників; якщо відповідач не переукладає на наступний рік договір купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь"; якщо відповідач порушує умови використання отриманого обладнання; нездійснення відповідачем орендних платежів протягом 2-х місяців; втрати відповідачем документації на обладнання; неповідомлення відповідачем про необхідність здійснення ремонту обладнання.
Крім того, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконанати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору як спільного юридичного акта сторін становлять, по-перше, умови, щодо яких вони дійшли згоди і, по-друге, ті умови, які приймаються ними як обов'язкові на основі чинного законодавства.
Оскільки договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, то зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважався укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Подібно це питання розглядається і у ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України. Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу зазначено, що до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови -предмет, ціна та строк дії договору.
Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом або необхідні для договорів даного виду, то договір вважається укладеним і набуває обов'язкової сили для сторін. Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) означає, що такий договір не відбувся.
У п.п. 1.1. - 1.2. угоди № 74/1 від 13.04.2007р. предметом договору оренди визначено апарат системи "Премікс" у кількості 1 шт. серійний номер 760 вартістю 3636,67 грн.
Пунктом 3.4.10. зазаченої угоди передбачено, що при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні обладнання на вимогу позивача, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва "Оболонь", позивач зобов"язаний відшкодувати позивачу або власнику вартість, яка зазначена у даній угоді.
Ні одним пунктом угоди про оренду обладнання не було передбачено передачу в оренду відповідачу комплектів дере"яних меблів "Pils", які позивач визначає як орендоване майно на підставі угоди № 74/1 від 13.04.2007. Крім того, акт приймання-передачі № ТП-0000281 від 12.05.2009р., на який посилається позивач, містить посилання, що він укладений до договору № 74 від 13.04.2007р.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність між позивачем і відповідачем господарсько-правовових зобов"язань щодо передачі відповідачу в оренду спірних комплектів дерев"яних меблів "Pils", вартість яких просить відшкодувати позивач. Це в свою чергу означає відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 628, 638, 759 Цивільного кодексу України, ст. 180 статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення
підписано 21.10.2009р.
Справа № 59/236-09