ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
07 лютого 2017 року Cправа №913/1402/16
Провадження №14/913/1402/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК», м. Харків
до ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ», м.Сєвєродонецьк Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація», с.Гречишкине, Новоайдарський район Луганської області
про стягнення 18911475 грн. 21 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.
при секретарі Дохняк І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №13-798/16д від 14.12.2016; ОСОБА_3, довіреність №13-482/16 від 02.08.2016;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №1 від 03.01.2017;
від третьої особи: представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - позивач) заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» (далі - відповідач) залишку кредиту в сумі 18911475 грн. 21 коп. за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, укладеним в межах дії Генерального договору на здійснення кредитних операцій №ГД-01/2010 від 19.04.2010.
До суду звернулась Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військово-цивільна адміністрація з заявою №74 від 06.02.2017 про вступ до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представники позивача проти поданого клопотання заперечують, вважають його необґрунтованим.
Суд, розглянувши клопотання, дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання про залучення до участі у справи в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотання сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військово-цивільна адміністрація як підставу для вступу у справу заявляє, що вона є засновником підприємства - відповідача.
Але у статуті відповідача не зазначено, що засновники підприємства несуть відповідальність по зобов'язанням відповідача.
Крім того, ст. 96 Цивільного кодексу України визначає, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
В клопотанні не достатньо обґрунтовано, яким саме чином рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» про стягнення залишку кредиту за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010 може вплинути на права і обов'язки Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.
Також Луганська обласна державна адміністрація у вищезазначеній заяві просить суд відкласти розгляд справи.
Оскільки Луганська обласна державна адміністрація не є учасником у справі, вищезазначене клопотання судом не розглядається.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №56 від 26.01.2017, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних відмовити, з огляду на наступне.
Позивач в позовній заяві стверджує, що ним відповідно до умов кредитного договору виконано зобов'язання за договором та надано третій особі грошові кошти (відкрито кредитну лінію), однак не зазначає, якими доказами це підтверджується.
При цьому, виписки з особових рахунків третьої особи №20629120079 (надання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26009120079 та №20630120079) (перенесення заборгованості на підставі додаткової угоди №12), додані до позовної заяви, які також є єдиним доказом розміру залишку несплаченого кредиту, на підставі якої складено розрахунок заборгованості підписані невстановленою особою без зазначення посади, прізвища і без підтвердження наявності у цієї особи повноважень на підписання документів ПАТ «МЕГАБАНК».
Розпорядженням керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 16.06.2015 №239 прийнято рішення про реорганізацію ОСОБА_1 підприємства «Фармація» та утворення шляхом виділу з нього юридичної особи - ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ».
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в редакції, що діяла на час існування зазначених правовідносин, інформація про проведення державної реєстрації прийняття засновниками (учасниками), судом або уповноваженим органом рішення про виділ, підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Повідомлення підлягають оприлюдненню протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
На офіційному он-лайн сервісі отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України наявна інформація про оприлюднення відомостей з Єдиного державного реєстру про прийняття рішення про виділ з ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація» із зазначенням дати операції - внесення відомостей про прийняття рішення про виділ до Єдиного державного реєстру - 19.06.2015, членів комісії з реорганізації та строку заявлення вимог кредиторів - до 31.08.2015.
Зазначене свідчить про те, що вимоги щодо вжиття заходів з оприлюднення відомостей про прийняття рішення про виділ було дотримано.
Згідно розподільчого балансу, затвердженого Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 01.09.2015 №370, права та обов'язки третьої особи за Генеральним договором №ГД-01/210 та Кредитним договором №01-2010 від 19.04.2010 перед позивачем не перейшли до новоствореного підприємства - відповідача, зазначені зобов'язання залишились за третьою особою.
При цьому відповідно до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №ГД-01/2010 від 19.04.2010 в редакції договору про внесення змін від 18.04.2011 та Кредитного договору №01/2010, копії яких додані позивачем до позовної заяви, існуючі та майбутні вимоги позивача до першого відповідача, що випливають з кредитних договорів повністю забезпеченні заставою рухомого майна - товарами в обігу на суму 30000106,66 грн. та нерухомого майна. Загальний розмір забезпечення заставою вимог кредитодавця за кредитними договорами, складає 47031921,24 грн. (п.п. 3.1, 3.2 Генерального договору та 4.2.14 кредитного договору), що значно перевищує суму кредиторських вимог позивача. Зазначене майно, передане у заставу позивачу від третьої особи до відповідача за розподільчим балансом не перейшло.
Крім того, згідно розподільчого балансу до ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» перейшли пасиви загальною вартістю 51800 тис. грн. та активи на таку ж суму, при цьому після реорганізації більша частина активів - понад 70 відсотків у розмірі 127760 тис.грн. залишилась за ОСОБА_1 підприємством «Луганська обласна «Фармація».
За таких обставин, відповідач вважає, що задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості основного боржника - ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація», забезпеченої заставою рухомого та нерухомого майна та порукою, з ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» може призвести до стягнення суми боргу у подвійному розмірі.
Відповідач також посилається на ст.109 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична особа, створена шляхом виділу, може нести відповідальність лише за тими зобов'язаннями юридичної особи, що існували у юридичної особи до виділу. У будь-якому разі виділене підприємство не може нести відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, що виникли після завершення реорганізації.
Так, відповідно до п.2.4. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 повернення кредиту здійснюється згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії, зазначеним в п.4.2.1 Договору. Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 годин 00 хвилин 01.07.2017. Таким чином, строк виникнення зобов'язання третьої особи з повернення певних частин кредиту визначалися зазначеним графіком зменшення кредитної лінії - на 200000,00 грн. до 31.07.2015, на 100000,00 грн. щомісяця - до 01.07.2017 до кожного останнього дня наступного місяця та на 16848775,21 грн. - до 01.07.2017. Як вбачається з виписок з рахунків, до 01 вересня 2015 року третьою особою було сплачено 300000,00 грн., що відповідає зазначеному графіку.
Відповідно п. 4.3.1 Кредитного договору, укладеного між позивачем та третьою особою, кредитодавець має право у випадку порушення позичальником умов договору вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди зі стягненням штрафу у розмірі, визначеному у розділі 7 Договору.
Таким чином, кредитним договором передбачено порядок зміни строку виконання основного зобов'язання і така зміна строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором у передбаченому ним порядку відбулася 10.05.2016 у зв'язку з надісланням позивачем на адресу третьої особи вимоги про дострокове повернення кредитних коштів.
Так, пред'явивши третій особі вимогу №69-3865 від 10.05.2016 про дострокове протягом трьох днів повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, банк вчинив дію, наслідком якої встановив строк виконання зобов'язання третьої особи із дострокового повернення усього залишку кредиту за договором.
З огляду на вищевикладене, на думку відповідача, відносини позивача та третьої особи за кредитним договором тривають і після реорганізації. Останнє продовжило користуватися кредитними коштами зобов'язання з погашення залишку кредиту частинами та зобов'язання з дострокового повернення залишку кредиту, щодо якого заявлено позовні вимоги, виникло у третьої особи вже після виділу відповідача, отже підстави для притягнення відповідача до відповідальності як субсидіарного боржника за такими зобов'язаннями відсутні.
Позивач надав заперечення на відзив, у якому вказав, що відповідно до п. 5.5. Положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 №254, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку - кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Надані позивачем виписки в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі дані, що є обов'язковими для зазначення в них, підписані та містять відбиток штампу Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК», та є у розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами.
Жодна норма чинного законодавства не містить вимоги щодо зазначення на виписці з рахунку посади, прізвища та підтвердження наявності у особи, яка сформувала виписку, повноваження на здійснення вказаних дій.
Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Згідно п. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» 10.05.2016 направляло на адресу ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація» вимогу №69-3865 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, яка повернулась до банку у зв'язку з відмовою адресата від одержання.
В пункті 3 Оглядового листа від 29.04.2013 №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» Вищий господарський суд України зазначив наступне:
«Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою».
За таких обставин, всі передбачені чинним законодавством дії, які повинні передувати зверненню з вимогами до субсидіарного боржника, Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» були вчинені, а отже наявні всі підстави для стягнення повної суми заборгованості з ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ», як з субсидіарного боржника.
Крім того, у зв'язку з фактичним перебуванням предметів іпотек та застави у м.Луганськ, яке є територією проведення антитерористичної операції та непідконтрольній українській владі, а також тим, що вибір засобів захисту є правом, а не обов'язком кредитодавця, Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» вважає, що на даний час єдиним засобом захисту порушеного права в частині повернення наданих ОСОБА_1 підприємству «Луганська обласна «Фармація» коштів - є звернення до суду з позовом про стягнення саме грошових коштів, а не звернення стягнення на можливо вже неіснуюче заставне майно.
Кредитний договір між позивачем та третьою особою укладений 19.04.2010. А отже з моменту укладення Кредитного договору - з 19.04.2010 у третьої особи виникли зобов'язання за Кредитним договором, зокрема щодо повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, тобто до виділу відповідача, а не після, як це помилково зазначає відповідач.
Враховуючи, що направлена боржнику вимога про дострокове повернення кредиту не є новим зобов'язанням в розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а також те, що Кредитний договір №01/2010 від 19.04.2010 був укладений на момент реорганізації третьої особи, позивач вважає твердження відповідача такими, що не відповідають закону.
Відповідач надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації.
Представники позивача проти поданого клопотання заперечують, вважають його необґрунтованим.
Суд, розглянувши клопотання, дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання про залучення до участі у справи в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_5 комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації вказує, що серед основних завдань ОСОБА_5 визначено реалізацію державної і регіональної політики у сфері управління державним майном та майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; захист у межах компетенції майнових прав держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області щодо майна їх спільної власності. На структурні підрозділи облдержадміністрації покладено обов'язки щодо моніторингу виконання планових показників і цільових програм підприємств, установ, організацій, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області. Обов'язки щодо моніторингу виконання планових показників і цільових програм ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» покладено саме на ОСОБА_5 комунальної власності, земельних та майнових відносин.
Викладені відповідачем підстави стосуються повноважень державного органу, але не відповідають на запитання - яким чином рішення суду може вплинути на права цього органу як юридичної особи, тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між ОСОБА_1 підприємством «Луганська обласна «Фармація» (далі - третя особа, позичальник) та Публічним акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (надалі - позивач, кредитодавець) 19.04.2010 був укладений Генеральний договір №ГД-01/2010 (надалі - Генеральний договір).
У відповідності до умов Генерального договору визначено загальні умови надання послуг кредитодавцем послуг позичальнику по здійсненню активних операцій, зокрема: надання кредитів, в тому числі надання овердрафту і відкриття кредитних ліній; надання гарантій; врахування та авалювання векселів, далі - кредитні операції, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання позичальником зобов'язань перед кредитодавцем за вказаними операціями.
Конкретні порядок і умови надання вказаних послуг та розрахунки за ними визначаються в окремих додаткових договорах, що укладаються в рамках цього Генерального договору.
У відповідності до п. 1.4. Генерального договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 18.04.2011 визначено загальні умови, на яких кредитодавець надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій:
- загальна сума кредитних операцій за всіма кредитними договорами (сума, яка фактично видана, а також яка підлягає до видачі кредитодавцем позичальнику за умовами кредитних договорів), надалі - ліміт, не може бути більшою 20 000 000, 00 грн.
- базовою валютою договору є гривня;
- строк дії договору: до 10 квітня 2015 року.
19.04.2010 в рамках укладеного Генерального договору між позивачем та третьою особою було укладено Кредитний договір №01-2010 (надалі - Кредитний договір) з урахуванням додаткових угод, відповідно до умов якого позивач надав грошові кошти (відкрив відновлювальну кредитну лінію в розмірі 19248775 грн. 21 коп. в строк з 19.04.2010 до 01.07.2017 на поновлення обігових коштів, а третя особа зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти до 30.11.2015 у розмірі 0,1 % річних та з 01.12.2015 в розмірі 23% річних на умовах передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 4.3.1. Кредитного договору №01/2010 від 19.04.2010, укладеного між позивачем та третьою особою, кредитодавець має право у випадку порушення позичальником умов договору вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди зі стягненням штрафу у розмірі, визначеному у розділі 7 Договору.
Позивач перед третьою особою свої зобов'язання, щодо видачі кредиту за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредитні кошти в сумі 20 000 000, 00 грн., водночас, третя особа свої зобов'язання перед позивачем за Кредитним договором виконує не належним чином, а саме в порушення п.п. 1.1., 2.4., 4.2.1. Договору не здійснює повернення отриманого кредиту у встановлених Графіком зменшення ліміту кредитної лінії розмірах та строках.
Відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 від 13.07.2015, позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 годин 00 хвилин 01 липня 2017 року.
Крім того, вищезазначеним пунктом договору встановлений графік зменшення ліміту кредитної лінії, а саме встановлені суми зменшення у наступному порядку: на 200000,00 грн. - до 31.07.2015, на 100000, 00 грн. - до 31.05.2017. кожного останнього дня наступного місяця та на 16 848 775,21 грн. - до 01.07.2017.
Проте, строки та розміри зменшення суми кредиту, встановлені зазначеним графіком третьою особою не дотримуються, про що свідчить сплата першої суми зменшення здійснена декількома платежами до 31.07.2015 всього на загальну суму 170000, 00 грн., тобто не в повному обсязі, а після 25.09.2015 взагалі кошти не сплачувались. Зазначене підтверджується випискою з рахунку №20630120079.
Всього третьою особою за період з 16.04.2010 по 16.12.2016 сплачено 1088524,79 грн. основної суми кредиту, хоча повинно було бути сплачено 1800000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунків №20629120079 та №20630120079.
Згідно п. 1 Розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації №239 від 16.06.2015 (далі - Розпорядження №239) Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» реорганізовано та утворено шляхом виділу з нього юридичну особу - ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ».
Відповідно п. 3.2.1. Розпорядження №239 після спливу двохмісячного строку з дати оприлюднення цього розпорядження необхідно провести інвентаризацію майна, яке підлягає передачі від третьої особи до відповідача, зі складанням розподільчого балансу та поданням його на затвердження керівнику обласної військово-цивільної адміністрації.
Згідно розподільчого балансу, затвердженого Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №370 від 01.09.2015 (далі - Розпорядження № 370), зобов'язання третьої особи перед позивачем не перейшли до новоствореного підприємства.
Крім того, 13.07.2015, тобто після прийняття керівником обласної військово-цивільної адміністрації Розпорядження №239, між позивачем та третьою особою укладено Додаткову угоду №12 до Кредитного договору, якою затверджено графік погашення заборгованості.
Відповідно п. 4.2.9 Кредитного договору третя особа зобов'язалась повідомляти позивача про будь-які зміни свого найменування, установчих документів, складу органів керівництва, юридичної та фактичної адреси, номера телефону, керівників та бухгалтерів або їх паспортних даних у семиденний строк з дня настання відповідних змін.
Як зазначає позивач, в порушення вказаного пункту Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» не повідомило Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» про реорганізацію підприємства та інші зміни в установчих документах, що позбавило кредитодавця можливості своєчасно внести зміни в кредитний договір та заявити свої кредиторські вимоги, відповідно до п.3.1. Розпорядження № 239.
Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» 10.05.2016 направляло на адресу ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація» вимогу №69-3865 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, яка повернулась до банку у зв'язку з відмовою адресата від одержання.
Крім того, позивачем одночасно з направленням вимоги до третьої особи, відповідачу направлялась вимога №69-3864 від 10.05.2016 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, у відповідь на яку відповідач зазначив, що до нього згідно розподільчого балансу зобов'язання за вказаним кредитом не переходили.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача залишку кредиту в сумі 18911475 грн. 21 коп.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно п. 4.2.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди №12 від 13.07.2015, позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 годин 00 хвилин 01 липня 2017 року.
Крім того, вищезазначеним пунктом договору встановлений графік зменшення ліміту кредитної лінії, а саме встановлені суми зменшення у наступному порядку: на 200000, 00 грн. - до 31.07.2015, на 100000, 00 грн. - до 31.05.2017 кожного останнього дня наступного місяця та на 16 848 775,21 грн. - до 01.07.2017.
Проте, строки та розміри зменшення суми кредиту, встановлені зазначеним графіком третьою особою не дотримуються, про що свідчить сплата першої суми зменшення здійснена декількома платежами до 31.07.2015 всього на загальну суму 170000, 00 грн., тобто не в повному обсязі, а після 25.09.2015 взагалі кошти не сплачувались. Зазначене підтверджується випискою з рахунку №20630120079.
Всього за період з 16.04.2010 по 16.12.2016 третьою особою сплачено 1088524,79 грн. основної суми кредиту, хоча повинно було бути сплачено 1800000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунків № 20629120079 та № 20630120079.
Враховуючи викладене, наявні всі підстави для дострокового стягнення залишку кредиту за Кредитним поговором №01/2010 від 19.04.2010, який станом на 26.12.2016 складає НОМЕР_1, 00 грн., що підтверджується випискою з рахунку №20630120079.
Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Оскільки Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» 10.05.2016 направляло на адресу ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація» вимогу №69-3865 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, яка повернулась до банку у зв'язку з відмовою адресата від одержання, наявні підстави для стягнення повної суми заборгованості з ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ», як з субсидіарного боржника.
Окрім того, позивачем одночасно з направленням вимоги до третьої особи, відповідачу направлялась вимога №69-3864 від 10.05.2016 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, у відповіді на яку відповідач зазначив, що до нього згідно розподільчого балансу зобов'язання за вказаним кредитом не переходили.
Твердження відповідача, що у зв'язку з направленням позивачем 10.05.2016 на адресу третьої особи вимоги про дострокове повернення кредиту, відбулась зміна строку виконання зобов'язання за Кредитним договором №01/2010 від 19.04.2010, а отже зобов'язання виникло у третьої особи вже після виділу відповідача і, як наслідок, субсидіарний обов'язок відсутній оцінюється судом критично.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Кредитний договір між позивачем та третьою особою укладений 19.04.2010. А отже з моменту укладення Кредитного договору - з 19.04.2010 та отримання кредиту у третьої особи виникли зобов'язання за Кредитним договором, зокрема щодо повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, тобто до виділу відповідача, а не після, як це помилково зазначає відповідач.
Враховуючи, що направлена боржнику вимога про дострокове повернення кредиту не є новим зобов'язанням в розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а також те, що Кредитний договір №01/2010 від 19.04.2010 був укладений на момент реорганізації третьої особи, твердження відповідача є таким, що не відповідає дійсності.
За таких підстав, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» про стягнення 18911475 грн. 21 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Луганська обласна «Фармація Північ» (ідентифікаційний код 40045927, юридична адреса: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 5) на користь Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» (ідентифікаційний код 09804119, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул.Алчевських, буд. 30) заборгованість в сумі 18911475 грн. 21 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 206700 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.
У судовому засіданні 07.02.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення 13 лютого 2017 року.
Суддя Є.А.Лісовицький