ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
07 лютого 2017 року Справа № 913/1306/16
Провадження №5/913/1306/16
За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування”, смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачання та газифікації “Луганськгаз”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 154970 грн. 29 коп.
Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.
Секретар судового засідання Рвачов О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність від 19.12.2016 № 2-362д;
від відповідача - ОСОБА_3, заступник голови правління з юридичних питань, довіреність від 28.12.2016 № 15.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на транспортування природного газу від 18.01.2013 № ЛГВ001/7ТГ13 в сумі 100018 грн. 44 коп., інфляційних втрат в сумі 49457 грн. 44 коп., 3% річних в сумі 5494 грн. 41 коп.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами від 18.01.2013 № ЛГВ001/7ТГ13 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг у вересні 2014 року - лютому 2015 року.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 03.01.2017 №01-02-43/1 та доповнення до відзиву від 06.02.2017 №01-02-43/231, згідно яких вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів відповідач, зокрема, посилається, що він не складав акти про виконання робіт по транспортуванню природного газу за вересень 2014 року - лютий 2015 року. Стосовно актів приймання - передачі природного газу, відповідач зазначив, що ці акти є загальними актами, зазначений об'єм природного газу поставлявся не у межах договору від 18.01.2013 № ЛГВ001/7ТГ13, а у межах усіх договорів, які діяли на той термін часу чи в загалі поступав до мереж ПАТ «Луганськгаз» для інших невідомих постачальників. Підписання зазначених актів приймання - передачі природного газу з боку ПАТ «Луганськгаз» говорить про те, що до транспортної мережі дійсно зайшов зазначений об'єкт природного газу, але з якою метою та у межах якого договору це невідомо.
Також відповідач посилається на проведення антитерористичної операції на території Луганської області, а тому обов'язок оплати наданих послуг пов'язаний з АТО не може покладатися на відповідача.
Крім того, відповідач зазначив, що з огляду на невідповідність обсягів газу внаслідок розбалансування, яке сталось у зв'язку з відсутністю кінцевих споживачів, що сталось внаслідок форс - мажорних обставин, а відтак позовні вимоги в цій частині є недоведеними.
Представник позивача надав заперечення на відзив від 27.01.2017 та письмові пояснення від 07.02.2017, згідно яких позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного документа, який би підтверджував, що позивачу у період з вересня 2014 року по лютий 2015 року надавалася вказівка відповідача не здійснювати надання послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами за договором у напрямках Західно - Вергунського та Марківкського УКПГ Луганської області.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_1 акціонерним товариством “Укргазвидобування” (газотранспортне підприємство, позивач) і ОСОБА_1 акціонерним товариством по газопостачання та газифікації “Луганськгаз” (замовник, відповідач) 18.01.2013 укладено договір на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №ЛГВ001/7ТГ13 (далі - договір), згідно з яким Газотранспортне підприємство зобов'язався надати Замовнику послугу з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами до пунктів призначення - газорозподільних станцій для задоволення власних потреб та покриття обсягів виробничо-технологічних втрат і нормованих витрат, а відповідач, в свою, чергу, зобов'язався вносити плату за отриману послугу в розмірі, у строки та порядку, передбаченими умовами договору (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2. договору, сторони погодили річні планові обсяги транспортування природного газу.
Відповідно до п. 3.1 договору, послуги з транспортування природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами.
Згідно з п.3.2. договору, Газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства.
У пункті 3.3 договору визначено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.
При цьому, до прийняття рішення судом відповідні розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до даних позивача (п. 3.4 договору).
Відповідно до п.3.5 договору, акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.
Пунктом 5.5 договору сторони визначили, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, в якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу за відповідний місяць.
Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Строк дії договору встановлений у розділі 11 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 до повного виконання зобов'язань сторін. Разом з тим, сторони домовились, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, тобто з 01.01.2013 по 31.12.2013.
До означеного договору сторонами укладено низку додаткових угод, якими вносились зміни до пунктів договору.
Додатковими угодами №4 від 27.12.2013, № 15 від 01.07.2016 сторонами вносились зміни до п.1.2 в частині зміни обсягів поставок газу та продовжувався строку дії договору.
Зокрема, додатковою угодою №15 від 01.07.2016 строк дії договору продовжено до 31.12.2016.
Крім того, 31.12.2013 між ПАТ “Укргазвидобування” (позивач) і ПАТ “Луганськгаз” (відповідач) була укладена Технічна угода про умови приймання-передачі природного газу №4032/01-06.2-13 (далі - Технічна угода -), згідно якої визначено порядок приймання-передачі природного газу позивачем до газопроводів відповідача. Перелік пунктів приймання - передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими позивач передає відповідачу, наведено в додатку «Перелік пунктів приймання - передачі природного газу», який є невід'ємною частиною цієї Технічної угоди (а.с.29-34).
Відповідно до розділу 10 Технічної угоди вона є чинною на теперішній час.
Пунктом 5.1. Технічної угоди визначено, що кількість переданого та прийнятого газу за календарний місяць визначається диспетчерськими службами Сторін на підставі показань вимірювальних комплексів вузлів обліку газу.
У розділі 5 Технічної угоди регламентовано порядок оформлення сторонами актів приймання - передачі газу.
Відповідно до пункту 5.3 Технічної угоди, місячний акт приймання-передачі газу (з розшифруванням по кожному ПППГ) складається та підписується представниками позивача та відповідача до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, у чотирьох примірниках українською мовою - по два примірника кожній стороні. Підставою для складання місячних актів приймання - передачі газу є погодинні роздруківки з автоматичних обчислювачів для кожного комерційного вузла обліку газу. У разі допущення помилки в одному з місячних актів її треба виправити і оформити окремим протоколом.
Згідно з п. 5.5 Технічної угоди, у разі не підписання відповідачем місячних актів приймання - передачі позивач оформлює акти в односторонньому порядку на підставі показників приладів обліку власника комерційного ПППГ, про що сповіщає відповідача. Указані односторонні акти вважаються чинними для Сторін і діють до їх скасування в установленому порядку.
Пунктом 8.3 Технічної угоди визначено, що до врегулювання розбіжностей обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється у відповідності до показників приладів обліку власника комерційного ПППГ, тобто позивача.
Додатком №1 до Технічної угоди є Перелік пунктів приймання-передачі природного газу (а.с.35).
На виконання умов договору позивач у період з вересня 2014 року по лютий 2015 року надав відповідачу послуги з транспортування природного газу на загальну суму 100018,44 грн., що позивач підтверджує актами про виконання робіт по транспортуванню природного газу від 30.09.2014 на суму 3165,95 грн. (за вересень 2014р.), від 31.10.2014 на суму 13818,92 грн. (за жовтень 2014р.), від 30.10.2014 на суму 21512,20 грн. (за листопад 2014р.), від 31.12.2014 на суму 22515,26 грн. (за грудень 2014р.), від 31.01.2015 на суму 22428,01 грн. (за січень 2015р.), від 28.02.2015 на суму 16581,10 грн. (за лютий 2015р.) та рахунками - фактурами №604 від 31.12.2014, №605 від 31.12.2014, №606 від 31.12.2014, №592 від 31.12.2014, №42 від 31.01.2015, №96 від 28.02.2015 (а.с.101-106).
Водночас, від підписання актів у період з вересня 2014 року по лютий 2015 року на суму 100018,44 грн. відповідач відмовився, пославшись у своїх листах від 09.10.2014 №01-02-67/2969, від 19.11.2014 №01-02-67/3146, від 10.12.2014 №01-02-67/3255 (а.с.114-116) неможливістю включення до балансу використаного природного газу (при складанні звітів за вересень 2014 року) регіонів, де представники відповідача не мають можливості здійснювати контроль та облік за споживанням природного газу. Відповідач вважає, що за період з 01.09.2014 - 28.01.2015, обсяг газу про транспортований для нього та переданий йому позивачем не підтвердженим.
Відповідач також листом від 12.08.2016 №01-02-67/1415 пояснює свою відмову від підписання актів необхідністю конкретизувати акти та надати їх зі зазначенням категорії споживання, що не передбачено умовами договору (а.с.113).
Проте, позивач наполягає, що первинні документи та акти укладені на виконання Технічної угоди дозволяють визначити загальний обсяг переданого від позивача у мережі відповідача газу і відповідно обсяг протранспортованого позивачем для відповідача газу.
Передання обсягів природного газу, а також надання послуг з транспортування природного газу внутрішньопромисловими газопроводами, позивач підтверджує: роздруківками з програми АSK по вузлу обліку газу УКПГ та актами приймання - передачі природного газу за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками, які долучені до матеріалів справи.
За твердженням позивача, відповідач оплату наданих йому послуг за договором на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами №ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013 з транспортування природного газу не здійснив, у зв'язку з чим розмір основного боргу відповідача складає 100018,44 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
Крім того, на підставі приписів ст.625 Цивільного кодексу України позивачем за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року, враховуючи кожний окремий звітний період, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 49457,44 грн. за період з листопада 2014 року по жовтень 2016 року та 3 % річних за період з 21.10.2014 по 17.11.2016, в сумі 5494,41 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи (а.с.12).
Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена особа, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до приписів ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Суд дійшов висновку, що доказів припинення строку дії договору матеріали справи не містять, тобто на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Матеріали справи свідчать, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, надавши відповідачу послуги з транспортування природного газу за період вересень 2014 року - лютий 2015 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 100018,44 грн.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 100018,44 грн., відповідачем допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, щодо належного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 100018,44 грн. боргу за надані послуги, скоригованого позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, не приймаються твердження відповідача стосовно заявлених позовних вимог на підставі інших договорів, які не стосуються предмету позову, оскільки означені акти про виконання робіт по транспортуванню природного газу надані позивачем до матеріалів справи у якості підтвердження обсягу транспортованого природного газу.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 30.09.2014 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у вересні 2014 року становить 459,745 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.55).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за вересень 2014 року від 30.09.2014 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 120,4700 тис.куб. м. на суму 3165,95 грн.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2014 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у жовтні 2014 року становить 1425,161 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.66).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за жовтень 2014 року від 31.10.2014 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 525,8340 тис.куб. м. на суму 13818,92 грн.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 30.11.2014 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у листопаді 2014 року становить 2040,702 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.78).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за листопад 2014 року від 30.11.2014 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 818,5770 тис.куб. м. на суму 21512,20 грн.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 05.01.2015 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у грудні 2014 року становить 2265,065 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.85).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за грудень 2014 року від 31.12.2014 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 856,6310 тис.куб. м. на суму 22512,26 грн.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 31.01.2015 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у січні 2015 року становить 2322,928 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.92).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за січень 2015 року від 31.01.2015 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 853,4250 тис.куб. м. на суму 22428,01 грн.
Так, відповідно до акту приймання - передачі природного газу від 28.02.2015 обсяг протранспортованого та переданого у розподільчі мережі відповідача у лютому 2015 року становить 1957,352 тис.куб.м. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін (а.с.97).
З наданого акту про виконання робіт з транспортування природного газу за лютий 2015 року від 28.02.2015 за спірним договором № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013, вбачається, що позивач транспортував газ відповідачу в обсязі 630,9400 тис.куб. м. на суму 16581,10 грн.
Посилання відповідача на відсутність підпису його представника на вказаних актах про виконання робіт з транспортування природного газу за вересень 2014 року - лютий 2015 року за спірним договором №ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013 не приймається судом до уваги, оскільки: по - перше, обсяг газу визначався вищенаведеним актами приймання - передачі природного газу у період з вересня 2014 року по лютий 2015 року; по - друге, як зазначалось вище, умовами пункту 3.3 договору сторони обумовили, що в разі відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку, а пунктом 3.4 договору передбачено, що до прийняття рішення судом відповідні розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до даних позивача. Крім того, відповідачем не спростовано факту надання позивачем послуг за даними актами належними та допустими доказами.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 49457 грн. 44 коп. та 3% річних в сумі 5494 грн. 41 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 5494 грн. 41 коп. та інфляційних втрат у розмірі 49457 грн. 44 коп., враховуючи підтвердження матеріалами справи того факту, що відповідач зобов'язання за договором від 18.01.2013 №ЛГВ001/7ТГ13 на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами виконав з простроченням та п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 “Про деякі практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями), суд вважає вказаний розрахунок арифметично вірним та дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог повністю у заявлених сумах за визначені позивачем періоди.
Посилання відповідача на виникнення розбалансу (небалансу) за період вересень 2014 року - лютий 2015 року, яке на думку відповідача є по своїй суті форс - мажорними обставинами, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до визначення Кодексом газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015р. поняття “договір транспортування” це - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
В свою чергу, замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).
Як вбачається зі змісту спірного договору № ЛГВ001/7ТГ13 від 18.01.2013 на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами його предметом є надання позивачем послуг з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами до пунктів призначення - газорозподільних станцій для задоволення власних потреб та покриття обсягів виробничо-технологічних втрат і нормованих витрат. Надання позивачем послуг балансування умовами спірного договору не передбачено та не заявлено Замовником. Більш того, відповідно до підпункту в) пункту 6.3.9. договору, обов'язок здійснювати балансування надходження і розподілу газу з метою уникнення дисбалансу газу покладено саме на Замовника, тобто на відповідача.
Крім того, відповідно до п. 9.3 договору, сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати документи на підтвердження відповідно до законодавства.
Проте, доказів такого повідомлення матеріали справи не містять, відповідачем суду не представлено.
В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інші доводи, наведені відповідачем у відзиві, не впливають на правильність висновків суду та спростовані матеріалами справи.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування” до ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачання та газифікації “Луганськгаз” про стягнення 154970 грн. 29 коп. повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачання та газифікації “Луганськгаз”, 92905, м. Кремінна Луганської області, пров. Гастелло, 21, ідентифікаційний код 05451150, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства “Укргазвидобування”, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 30019775, в особі філії Газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування”, 64250, смт. Донець, Харківської області, вул. Стадіонна, 9, ідентифікаційний код 00153146, заборгованість в сумі 100018,44 грн., інфляційні втрати у сумі 49457,44 грн., 3% річних у сумі 5494,41 грн., судовий збір в сумі 2324,55 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 13.02.2017.
Суддя С.В.Вінніков