61022, м.Харків, пр. Науки, 5
13.02.2017р. №905/3579/16 Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи - компанії Tulsa International Inc., Liberia у справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк
про стягнення 13593924,45 грн
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4656181,89 грн за поставлене, але не оплачене вугілля, 6405014,07 грн - плати за користування грошовими коштами, 2532728,49 грн - інфляційних нарахувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №59св від 26.02.2014р. в частині своєчасної та в повному обсязі оплати товару в сумі 4656181,89 грн, що стало підставою для нарахування плати за користування грошовими коштами, інфляційної складової боргу.
09.02.2017р. до господарського суду надійшла позовна заява третьої особи - компанії Tulsa International Inc. про визнання договору поставки №59св від 26.02.2014р. недійсним.
Розглянувши вказану позовну заяву, господарський суд зазначає про наступне:
Відповідно до ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Згідно із п.1.5 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом ст.8 зазначеного нормативно-правового акту враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п.3.1 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
До позову заявником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого заявник зазначає про настання форс-мажорних обставин для Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», єдиним учасником якого є компанія Tulsa International Inc. На підтвердження цих обставин заявником надано сертифікат (висновок) №993 (вих. №3765/05-4/6 від 14.10.2014р.) Торгово-промислової палати України про засвідчення настання обставин непереборної сили з 01.08.2014р. Товариству з обмеженою відповідальністю «САВІ» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Проте, за висновками суду, компанія Tulsa International Inc. є самостійним суб'єктом господарювання, внаслідок чого наявність фінансових труднощів у Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», учасником якого є заявник, не є достатньою підставою для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору на користь заявника.
Будь-яких інших доказів в підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору компанією Tulsa International Inc. до матеріалів позову не додано.
За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
За приписами ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом п.61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Виходячи зі змісту опису вкладення від 07.02.2017р., третьою особою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» скеровано позовну заяву. У графі опису «кількість предметів» зазначено 2. Відомостей про надсилання компанією Tulsa International Inc. Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» доданих до позову документів представлений заявником опис вкладення не містить.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що опис вкладення від 07.02.2017р. не є належним доказом виконання третьою особою вимог ст.ст.56, 57 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення доданих до позовної заяви документів.
Будь-яких інших доказів скерування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» додатків до позову компанією Tulsa International Inc. не представлено.
Згідно із п.3.5 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин, враховуючи приписи п.п.2, 3 ч.1 ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява третьої особи та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Разом з цим, як зазначалось, відповідно до ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Проте, у позовній заяві заявником не визначено до кого із сторін розгляду справи №905/3579/16 фактично заявлено позов про визнання договору поставки №59св від 26.02.2014р. недійсним. Крім того, предметом спору у справі №905/3579/16 є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4656181,89 грн за поставлене, але не оплачене вугілля, 6405014,07 грн - плати за користування грошовими коштами, 2532728,49 грн - інфляційних нарахувань. Тобто, позов третьої особи не є таким, що визначає самостійні вимоги компанії Tulsa International Inc. на предмет спору у розглядуваній справі.
Одночасно, суд зауважує, що у позовній заяві, клопотанні про відстрочення сплати судового збору, довіреності від 31.12.2016р. зазначено про їх підписання директором компанії Tulsa International Inc., ім'я якого не визначено, документи на підтвердження посадового становища якого не надано, що не відповідає приписам ст.28 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись п.п.2, 3 ч.1 ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву третьої особи - компанії Tulsa International Inc., Liberia про визнання договору поставки №59св від 26.02.2014р. недійсним, і додані до неї документи заявнику без розгляду.
Роз'яснити компанії Tulsa International Inc., що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатками.
Суддя Ю.О.Паляниця