Справа №2-4207/09р.
Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)
13 жовтня 2009року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Бєлоус В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про порушення умов договору , розірвання договору з вини відповідача та повернення вкладу та відсотків по договору,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить розірвати договір №ГО-924 від 26.01.2009р. з вини відповідача, який порушує умови договору, стягнути з відповідача суму вкладу з урахуванням невиплачених процентів за договором в розмірі 17 107,74грн., відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 2 500грн., а також відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору банківського вкладу не здійснював виплату процентів за договором, чим завдає збитків , порушує права позивача та завдає моральних страждань .
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду явку свого представника для участі в розгляді справи не забезпечив, причини про які зазначено в листі відповідача визнані судом не поважними.
За згодою позивача судом проведено заочний розгляд справи.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена свого права власності чи обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони(владника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на не або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Відповідно до ч1 ст. 1060 цього кодексу договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Частина друга вказаної статті передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Під час судового розгляду встановлено наступне.
25 січня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Український фінансовий союз» був укладений договір №ГО-924 . У відповідності до умов даного договору вкладник передав спілці, а спілка прийняла від вкладника на зберігання на умовах депозитного вкладу грошові кошти в сумі 15 000,00грн. строком на 12 місяців , тобто до 26 січня 2010 року та зобов'язався виплачувати вкладнику 28%річних від суми вкладу.
Внесення грошових коштів позивачем на відкритий відповідачем депозитний рахунок підтверджено відповідною квитанцією та членською книжкою, що була видана позивачу.
Станом на 03.09.2009р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за відсотками в розмірі 2 519,99грн., що свідчить про невиконання своїх зобов'язань відповідачем перед позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.
Оцінюючи встановлені обставин суд прийшов до переконання , що вимоги позивача про розірвання договору є повністю обґрунтованими, а кошти внесені позивачем в розмірі 15 000грн. з невиплаченими процентами, які складають на даний час 2 991,78грн. - стягненню в примусовому порядку.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вважає такими , що задоволенню не підлягають. Так, у відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другої цієї статті.
Вказана норма Закону регулює правовідносини , що виникають при завданні шкоди. В даному випадку між сторонами по справі виникли договірні відносини, які регулюються параграфом 3 глави 71 ЦК України, що не передбачає відшкодування моральної шкоди.
Відповідач також повинен відшкодувати позивачу судові витрат пов'язані з оплатою витрат на ІТЗ у розмірі 30грн. та сплатити судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4,15,16, 23,317,321,386,1058,1060,1061,1066, 1074 ЦК України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215,224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір №ГО-924 укладений 26 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Український фінансовий союз» .
Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь ОСОБА_1 суму внеску в розмірі 15 000 гр., заборгованість за процентами в розмірі 2 991,78грн., судові витрати в розмірі 30 грн., а всього 18 021,78грн. ( вісімнадцять тисяч двадцять одна гривня 78 коп. )
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» судовий збір в дохід держави в розмірі 179,91грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя