Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2009 р. Справа № 29/394-09
вх. № 7966/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
3-ї особи - не з"явився
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом
ФОП ОСОБА_2, м. Харків
до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
3-я особа - ВАТ "ХЕЗ "Трансзв"язок" , м. Харків
про визнання договору оренди продовженим
Позивач просить суд визнати угоду про припинення від 30 березня 2009 року про припинення договору оренди № 438-Н від 28 липня 2001 року недійсною та визанати договір оренди № 438-Н від 28 липня 2001 року, з додатками та доповненнями, продовженим.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.
Розлянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
28 липня 2001 року між сторонами було укладено договір оренди № 438-Н та підписано акт приймання-передачі орендованного майна (додаток№2 до договору оренди № 438-Н ). Згідно п. 1.1 предметом даного договору оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 189,38 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Валдайська, 24а на першому поверсі житлового будинку, що знаходиться на балансі ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок".
Відповідно до умов зазначеного договору оренди строк її складав один рік, тобто до 28 липня 2002 року.
Як, визначено в п. 10.6 даного договору "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором"".
Вказаний договір оренди неодноразово був продовжений на нові строки.
04.05.2007 року позивачем було направлено листа до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 04.05.2007 року з проханням продовжити договір оренди № 438-Н від 28.07.2001 року. У відповіді від 30 липня 2007 року вказано про те, що позивачу необхідно отримати довідку Балансоутримувача про згоду на продовження договору оренди зазначеного майна. 21 вересня 2007 року позивачем отримано таку довідку та надіслано її на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та відповіді позивач не отримав по цей час.
Окрім того, позивач оплачує орендну плату та витрати на утримання будинку та прибудинкової території за вищевказаним договором оренди, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи.
Відповідач не заперечує проти виконання позивачем договору оренди. Систематично приймає орендну плату. Дані факти свідчать про те, що відповідач продовжує з позивачем правовідносини з оренди нежитлового приміщення, загальною площею 189,38 кв.м., за адресою м. Харків, вул. Валдайська, 24а на першому поверсі, 9-ти поверхового житлового будинку, що знаходиться на балансі ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок".
Своїм листом-пропозицією від 18.03.2009 р. №06-2241 про розірвання договору оренди № 438-Н від 28.07.2001 р. відповідач повідомив про те, що відповідно до ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов"язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна.
Позивачу було запропоновано підписати акт приймання - передачі орендованного ним майна, та у 20-ти денний термін повернути до регіонального відділення фонду держмайна для припинення по закінченню терміну дії вищезазначеного договору оренди.
Суд вважає. що дії регіонального відділення фонду держмайна України по Харківській області, щодо поставленої позивачу пропозиції, є необгрунтованими та незаконними. Так, посилання відповідача на положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не може застосовуватися на правовідносини між позивачем і відповідачем до внесення відповідних змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» так як згідно п. 5.4 Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Конституція України в ст. 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон України «Про держбюджет» є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону «Про держбюджет» вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Так як до Закону України « Про оренду державного та комунального майна» не були внесені зміни, щодо конкурсних засад оренди державного майна, положення ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не може застосовуватись до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги щодо визнання договору оренди №438-Н від 28.07.01 з додатками та доповненнями продовженим, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши вимоги позивача щодо визнання угоди про припинення від 30 березня 2009 року про припинення договору оренди № 438-Н від 28 липня 2001 року недійсною, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд, зважаючи на те, що позивачем не надано до матеріалів справи угоди, яку він просить визнати недійсною, вважає доцільним залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити частково.
Визнати продовженим договір оренди № 438-Н від 28 липня 2001 року, з додатками та доповненнями, підписаний між РВ ФДМ України по Харківській області та ФОП ОСОБА_2
Позовні вимоги щодо визнання угоди про припинення від 30 березня 2009 року про припинення договору оренди № 438-Н від 28 липня 2001 року недійсною, залишити без розгляду.
Суддя