Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2009 р. Справа № 42/252-09
вх. № 6732/5-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Холодов Л.Ю. (дов.)
відповідача - Кузін Л.В. (дов.)
розглянувши справу за позовом Спільного підприємства "Радміртех" ТОВ, м. Харків
до ДП НДПІ "Союз", м. Харків
про стягнення 97249,26 грн.
Позивач, СП "Радміртех" ТОВ, просить суд розірвати договір купівлі-продажу, укладений з відповідачем, ДП НДПІ "Союз", стосовно придбання Великої Радянської енциклопедії, та стягнути з відповідача суму передплати в розмірі 97249,26 грн., держмито та судові витрати, обґрунтовуючи тим, що після здійснення передплати 04.10.07р. він до цього часу не отримав від відповідача замовлений товар, в зв'язку з чим втратив до нього інтерес.
Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов. Зокрема свої заперечення обґрунтовує тим, що Велику Радянську енциклопедію 28.08.09р. здав для відправки позивачу спеціалізованому підприємству з кур'єрської доставки ДП "Даймекс-Харків", таким чином вважаючи свій обов'язок по спірному договору виконаним.
В судовому засіданні оголошувались перерви до 06.10.09р. о 15:30 год. та до 19.10.09р. о 14:00 год.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд встановив наступне:
В жовтні 2007 року між сторонами по справі велись усні переговори з приводу можливості придбання позивачем у відповідача товарно матеріальних цінностей для здійснення діяльності, передбаченої статутом, і як наслідок платіжним дорученням за № 574 від 04 жовтня 2007 року позивач сплатив на банківський рахунок відповідача 97249,26 грн. При цьому в графі "Призначення платежу" платіжного доручення зазначено "предоплата за ТМЦ согл. с/ф 251 від 04.10.07 г.".
В графі "Найменування товару" рахунку-фактури №СФ 251 від 04 жовтня 2007 року, зазначено: "Продажа Большой советской энциклопедии т.т. 1-31" вартістю 97249,26 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 16208,21 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2008 року по справі № 55/217-08, за позовом СП "Радміртех" у формі ТОВ до ДП НДПІ "Союз" про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 97249,26 грн., встановлено факт укладання договору поставки продукції між СП "Радміртех" у формі ТОВ та ДП НДПІ "Союз", а також факт здійснення СП "Радміртех" передплати у сумі 97249,26 грн. на підставі рахунку №СФ 251 від 04.10.2007, за придбання Великої Радянської енциклопедії.
Зокрема, в рішенні по справі № 55/217-08 господарський суд, виходячи з положень статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, встановив наявність усної домовленості між сторонами, у відповідності до якої позивач взяв на себе зобов'язання здійснити передплату за товар, а відповідач, в свою чергу, поставити товар позивачу. Позивач виконав свої зобов'язання та грошові кошти як передплату за товар перерахував, проте термін здійснення поставки товару сторонами встановлено не було.
У відповідності до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Листом за № 204 від 29 липня 2009 року СП "Радміртех" у формі ТОВ повідомило ДП НДПІ "Союз" про необхідність передачі товару - Великої радянської енциклопедії, у кількості 31 том, - в строк не більше 7 діб з моменту отримання вимоги.
Вимога про передачу товару отримана відповідачем 30 липня 2009 року, про що свідчить відмітка працівника канцелярії ДП НДПІ "Союз" на другому екземплярі листа № 204 від 29 липня 2009 року.
Для отримання від ДП НДПІ "Союз" Великої Радянської енциклопедії в кількості 31 том, позивачем було визначено уповноважену особу - головного бухгалтера СП "Радміртех" Іванову А.В., якій видано довіреність серії ЯПС № 700783 від 29 липня 2009 року.
З огляду на приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був здійснити передачу товару - Великої радянської енциклопедії у кількості 31 том в семиденний строк з дня отримання вимоги про передачу товару, тобто до 24:00 години 06 серпня 2009 року. Однак, у встановлений строк поставка товару відповідачем здійснена не була.
Згідно службової записки головного бухгалтера СП "Радміртех" у формі ТОВ Іванової А.В., директора підприємства повідомлено про те, що станом на 10 серпня 2009 року ДП НДПІ "Союз" не передавало Велику Радянську енциклопедію в кількості 31 том.
Наказом № 88 від 10 серпня 2009 року директор СП "Радміртех" у формі ТОВ Попов В.В. розпорядився повідомити ДП НДПІ "Союз" про відмову від договору та витребувати від ДП НДПІ "Союз" повернення суми проведеної передплати у розмірі 97249,26 грн. (дев'яносто сім тисяч двісті сорок дев'ять гривень 26 коп.)
СП "Радміртех" у формі ТОВ зверталось до відповідача з повідомленнями про відмову від договору та вимогами про повернення коштів листом-вимогою № 205 від 10 серпня 2009 року, повторною вимогою № 209 від 13 серпня 2009 року, які залишені відповідачем без реагування.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, є продавець.
Відповідно до частини 2 статті 713 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати придбаний товар, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Відповідач у судовому засіданні та в наданому суду відзиві вказав, що оскільки Велику радянську енциклопедію було передано кур'єрській службі, то відповідно вже не існує предмету спору і відповідно він не повинен нічого доводити суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.09 р. підтвердив факт отримання від СП "Радміртех" у формі ТОВ листа за № 204 від 29 липня 2009 року з вимогою про передачу Великої радянської енциклопедії, у кількості 31 том, - в строк не більше 7 діб з моменту отримання вимоги.
При цьому, представник відповідача визнав, що будь які письмові пропозиції щодо передачі товару позивачу не направлялись.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що Велику Радянську енциклопедію було передано перевізнику для доставки позивачу, оскільки відповідач не підтвердив свої заперечення належними доказами. Наданий відповідачем документ - копія накладної 3851723 від 26 серпня 2009 року (завірена печаткою "DATEX") про кур'єрську доставку "DATEX" не може вважатись підтвердженням факту поставки Великої радянської енциклопедії у кількості 31 том позивачу, з таких підстав.
Відповідно до статей 1 і 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" положення (стандарти) бухгалтерського обліку є нормативно-правовими актами, що встановлюють єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. Норми положень (стандартів) бухгалтерського обліку носять імперативний характер.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно частини 2 зазначеної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 p., господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (пункт 2.2 Положення № 88).
Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до підпункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно підпункту 11.3 дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, а згідно підпункту 11.4 Правил, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Згідно пункту 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996 року, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:
- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма N 1 (міжнародна);
- подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма N 2 (що діє у межах України);
- товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН;
- талон замовника - типова форма N 1-ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).
Типові форми єдиної первинної транспортної документації затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України N 488/346 від 29 грудня 1995 року, введені в дію з 1 січня 1996 року, та є документами суворої звітності, що вимагає:
їх виготовлення з друкарською нумерацією відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 1993 р. № 98, Служби безпеки України від 15 листопада 1993 р. № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24 листопада 1993 р. № 740 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 14 січня 1994 р. N 8/217; бланки єдиної первинної транспортної документації виготовлені відповідно до вимог, викладених вище, обов'язкові до застосування, починаючи з 1 жовтня 1997 р.;
обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності;
пронумерування, прошнурування, скріплення печаткою та підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, організації журналу реєстрації виданих бланків подорожніх листів, товарно-транспортних накладних;
видачі бланків і журналів особі, на яку покладені обов'язки з реєстрації виданих і повернутих подорожніх листів, товарно-транспортних накладних за видатковою накладною;
списання використаних бланків подорожніх листів, товарно-транспортних накладних за актом.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996 року, перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне).
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції, товарно-транспортна накладна типової форми N 1-ТН - це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.
Таким чином, передача товару від відповідача позивачу не підтверджена єдиним первинним документом - товарно-транспортною накладною. Крім того, надана відповідачем накладна 3851723 від 26 серпня 2009 року про кур'єрську доставку "DATEX" не містить обов'язкових реквізитів первинного документу бухгалтерського обліку, та взагалі не містить інформації про: відправника товару, отримувача товару, підпису та назви відправника, назви та опису вантажу. В накладній 3851723 зазначено лише про передання від невідомого відправника товарно-матеріальних цінностей у кількості 5 місць вагою 5,8 кг. В той час як у рахунку-фактурі № СФ251 від 04.10.2007 кількість товару - Великої радянської енциклопедії, складає 31 том. За таких обставин вказаний документ не може свідчити про передання Великої радянської енциклопедії від відповідача позивачу.
Позивач у справі листом № 210 від 06 жовтня 2009 року підтвердджує, що СП "Радміртех" у формі ТОВ не отримувало від ДП НДПІ "Союз" Великої Радянської енциклопедії в кількості 31 том.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Згідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідач не довів наявність тих обставин на підставі яких він просить у позові відмовити з урахуванням поданого заперечення, та не надав доказів виконання зобов'язання з передачі товару належним чином, в порушення взятих на себе зобов'язань товар позивачу не поставив, чим істотно порушив умови договору.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 665 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як стверджує відповідач він передав енциклопедію кур'єрській службі 26.08.2009р., в той час, коли він мав виконати своє зобов'язання в строк до 06.08.2009р. У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі товару позивач втратив інтерес до придбання такого товару.
Суд не приймає посилання відповідача на ч.2 ст.664 ЦК України як на підставу переходу права власності на Велику Радянську енциклопедію від відповідача до позивача в момент передачі товару відповідачем кур'єрській організації, оскільки вказана норма закону передбачає момент виконання обов'язку продавця по передачі товару покупцеві, а не момент переходу права власності, та як зазначалось вище, надана відповідачем копія накладної №3851723 не може слугувати беззаперечним доказом виконання своїх обов'язків перед позивачем, оскільки в ній не заповнені обов'язкові графи.
Посилання ж відповідача в доповненні до відзиву від 14.10.09р. на те, що він є неналежним відповідачем, оскільки претензії по неналежному оформленню провізних документів позивач повинен переадресовувати до ДП "Даймекс-Харків" (необхідні дані про якого передані відповідачем до суду з витягом з ЄДРПОУ), суперечать вимогам ст.ст.32-34 ГПК України, оскільки не доведено, що ДПНДПІ "Союз" є неналежним відповідачем.
У судовому засіданні 06.10.2009р. відповідач заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору спеціалізоване підприємство з кур'єрської доставки ДП "Даймекс-Харків".
Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Суд зазначає, що спір виник між позивачем та відповідачем стосовно виконання умов договору купівлі-продажу, відповідачем не обґрунтовано яким чином рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки спеціалізованого підприємства з кур'єрської доставки ДП "Даймекс-Харків", тому судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача.
На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Держмито та судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 27, 32-35, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні клопотання Державного підприємства Науково - дослідний і проектний інститут "Союз" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору спеціалізоване підприємство з кур'єрської доставки ДП "Даймекс-Харків" відмовити.
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу Великої Радянської енциклопедії в кількості 31 шт., укладений між Спільним підприємства "Радміртех" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Державним підприємством Науково - дослідний і проектний інститут "Союз".
Стягнути з Державного підприємства Науково - дослідний і проектний інститут "Союз" (61124 м. Харків, пр-т Гагаріна, 168, код 14309830, п/р 260000135528 в ВАТ "Інпромбанк" м. Харків, МФО 351878) на користь Спільного підприємства "Радміртех" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61054 м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код 31559582, п/р 26009200600019 в ВАТ "ВІЕЙБІ банк" у м. Києві, МФО 380537) суму передплати в розмірі 97249,26 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 972,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 21.10.2009р.