Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2009 р. Справа № 07/246-09
вх. № 6471/5-07
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Швай О.І., дов. № 312 від 28.12.08 р.;
відповідача - Смірнова О.В.;
розглянувши справу за позовом ТОВ Компанія "Зевс ЛТД", м. Дубно
до ПФ "АПІЯ", м. Харків
про стягнення 20157,29 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Зевс ЛТД" просить стягнути з Приватної фірми "АПІЯ" 13127,69 грн. боргу за поставлений товар, 5973,09 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1056,51 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 5 від 07.06.06 р.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема посилаючись на те, що позивачем не доведеного того, що поставка товару відбувалась на умовах договору № 5 від 07.06.06 р., не доведеного того, що така поставка взагалі відбулась, а також доказів того, що на адресу відповідача направлялась вимога та того, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару настав.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 5 від 07.06.06 р. (а.с.8-10), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та у строки, встановлені даним договором, передати у власність покупцю (відповідачу) товар у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем, у період з 05.09.06 р. по 13.10.06 р. було поставлено відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 15082,59 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи двосторонніми видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с.11-36).
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що поставка товару відповідачу за доданими до справи накладними відбувалась в межах договору № 5 від 07.06.06 р. у доданих до справи накладних відсутні будь - які посилання на договір № 5 від 07.06.06 р.
Таким чином, суд визнає поставку товару позивачем відповідачу у період з 05.09.06 р. по 13.10.06 р. товару (продуктів харчування) на загальну суму 15082,59 грн. за накладними, доданими до матеріалів справи (а.с. 11-36) такою, що відбувалась без договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар
Враховуючи що поставка товару відбувалась без договору, сторони не встановили строку та порядку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості в сумі 16166,14 грн. (а.с. 37-38).
Вказану вимогу було отримано відповідачем 18.03.09 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38).
Посилання відповідача на неотримання вказаної вимоги судом не приймаються з огляду на наявність вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення.
Чинне законодавство України не містить посилань на те, що доказами направлення поштової кореспонденції можуть бути лише опис поштового вкладення та чекова квитанція відповідного поштового відправлення.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 13127,69 грн. заборгованості заявленої до стягнення, не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості. В матеріалах справи (а.с. 40) міститься двосторонній акт звірки, за період з 01.04.09 р. по 01.07.09 р., що підтверджує факт повернення відповідачем позивачу товару на суму 1954,90грн., також факт визнання відповідачем заборгованості в сумі 13177,69 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 26.03.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними, доданим до матеріалів даної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 13127,69 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене та те, що відповідача визнано судом таким, що прострочив з 26.03.09 р., перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 315,06 грн., а вимоги по стягненню з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 137,03 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідачем було заявлено клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі, надання яких позивачем відповідачу передбачено договором № 5 від 07.06.06 р.
Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаного клопотання відмовити, оскільки судом встановлено, що поставка товару позивачем відповідачу здійснювалась не на умовах договору № 5 від 07.06.06 р.
Відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з необхідністю оформлення зустрічного позову про стягнення заборгованості за договором № 111/06 від 26.06.06 р., що був укладений на підставі договору поставки № 5 від 07.06.06 р.
Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовити, оскільки поставка товару за доданими до справи накладними здійснювалась без договору, отже, зустрічні вимоги за вказаним договором не можуть бути предметом розгляду у даній справі. Крім того, в матеріалах даної справи міститься достатньо доказів для її об'єктивного вирішення по суті. Відповідач має право звернутись до позивача з позовом поза межами даної справи в загальному порядку.
Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,
В задоволенні клопотань відповідача про витребування документів від позивача та про відкладення розгляду справи, відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватної фірми "АПІЯ" (вул. Енгельса, 24, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 25613488, рах. № 26003026814332 у від. ВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Зевс ЛТД" (вул. Клима Савура, 6, м.Дубни, Рівненської області, 35600, код ЄДРПОУ 30362061, рах. № 26001300417 в ОПЕРВ Ощадний банк м. Тернопіль, МФО 338545) 13127,69 грн. боргу за поставлений товар, 315,06 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 137,03 грн., 135,80 грн. державного мита та 79,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині вимог щодо стягнення з відповідача 5658,03 грн. інфляційних нарахувань. та 3% річних в сумі 919,48 грн., в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 19 жовтня 2009 року.