Справа №22ц-2276/2009 Головуючий у першій інстанції - Харечко Л.К.
Категорія - цивільна Доповідач - Хромець Н.С.
20 жовтня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Хромець Н.С.
суддів: Острянського В.І., Страшного М.М.
при секретарі: Вареник О.М.
з участю: Представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 вересня 2009 року у справі за позовом Чернігівської Міської Кредитної спілки „Народна Воля” до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу,
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 вересня 2009 року позовні вимоги Чернігівської Міської Кредитної спілки „Народна Воля” задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Чернігівської Міської Кредитної спілки „Народна Воля” заборгованість в сумі 360 075 грн. 42 коп. за договором кредитної лінії, а також з кожного по 566 грн. 66 коп. судового збору і по 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позовних вимог ЧМКС „Народна Воля” пред'явлених до нього, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що відповідач ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_6 умовили його підписати договір кредиту, запевнивши, що ніякої відповідальності він по договору нести не буде, сам кредит та проценти по ньому буде погашати ОСОБА_7, для чого він оформить в заставу свою квартиру. Всі кошти по кредиту в сумі 250 000 грн. були отримані особисто ОСОБА_7 10.04.2008 року, а тому, на думку апелянта, договір кредитної лінії з ним не відбувся. Листування з питань кредиту велось виключно між ЧМКС „Народна Воля” та ОСОБА_7, про що свідчить лист від 14.01.2009 року. Апелянт вказує, що у 2008 році на нього було оформлене нерухоме майно і з цього часу ОСОБА_7 перестав сплачувати проценти по кредиту, а кредитна спілка звернулась до суду із даним позовом, відмовившись від іпотечного майна. Крім того, апелянт зазначає, що позивач не має права на нарахування пені та процентів за кредитним договором з жовтня 2008 року на підставі п.4 ст. 613 ЦК України, так як він відмовився прийняти в погашення боргу іпотечне майно. Також апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, судом було відхилено його клопотання про обов'язкову явку до суду інших відповідачів, в справі відсутні докази на підтвердження, що позивач є юридичною особою, а також правила кредитування громадян.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08.04.2008 р. між Чернігівською Міською Кредитною спілкою „Народна Воля” та ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії №79, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 250 000 грн. для поповнення обігових коштів строком на 24 фактичні місяці від дня отримання позичальником всієї суми кредиту зі щомісячною сплатою відсотків у розмірі 38 % річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості по кредиту в рамках кредитної лінії.
В забезпечення виконання взятих зобов'язань, що випливають з кредитного договору, 08.04.2008 р. були укладені договори поруки №79 між Чернігівською Міською Кредитною спілкою „Народна Воля” та ОСОБА_7, ОСОБА_6, відповідно до яких поручителі взяли на себе відповідальність перед спілкою за зобов'язаннями ОСОБА_4 у тому ж обсязі, що і боржник.
Крім того, 10 квітня 2008 року між Чернігівською міською кредитною спілкою „Народна Воля” та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, відповідно до умов якого ОСОБА_7 виступив майновим поручителем ОСОБА_4 за його зобов'язаннями по договору кредитної лінії №79 від 08.04.2008 року, для чого передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.67-72).
В установлені графіком терміни позичальником ОСОБА_4 не були повернуті належні кошти, у зв'язку з чим сума боргу становить 360 075 грн. 42 коп., з них 250 000 грн. кредит, 39 020 грн. 64 коп. проценти за користування кредитом, 71 054 грн. 78 коп. пеня за неналежне виконання договору, яку і слід стягнути в солідарному порядку з відповідачів.
З даним висновком апеляційний суд погоджується в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на те, що договір кредиту з ним не був укладений у зв'язку з отриманням кредитних коштів особисто ОСОБА_7, який пообіцяв сплачувати кредит та відсотки по ньому, оскільки з даного приводу жодного належного доказу не надано. Матеріалами справи підтверджено, що договір кредитної лінії був підписаний ОСОБА_4, а копія видаткового касового ордеру №734 від 10.04.2008 року свідчить про те, що кошти в сумі 250 000 грн. були видані та отримані ОСОБА_4 (а.с.11), тобто спірні правовідносини виникли саме між ОСОБА_4 як боржником, ОСОБА_7, ОСОБА_6 як поручителями та кредитором ЧМКС„Народна Воля”, а тому ОСОБА_4 повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов”язання.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що кредит видавався саме ОСОБА_7, про що свідчить лист-претензія ЧМКС „Народна Воля” від 14.01.2009 року, оскільки з даного листа вбачається, що ЧМКС „Народна Воля” вимагає повернення від ОСОБА_7, ОСОБА_6 двох кредитів, виданих 08.04.2008 року на суму 500 000 грн. строком на один місяць, а договір кредитної лінії №79 від 08.04.2008 року був укладений між ЧМКС „Народна Воля” та ОСОБА_4 строком на 24 місяці, що свідчить про те, що зазначений лист-претензія не стосується спірного кредитного договору. Крім того, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання як від боржника, та і від поручителя, пред'явивши вимоги до обох разом або до кожного окремо. Суд не має законних підстав визнати належним доказом лист, на який посилається відповідач.
Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення у зв'язку з відсутністю в справі документів на підтвердження статусу юридичної особи у позивача та правил кредитування громадян також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначене не впливає на суть правовідносин, що виникли. Крім того, ОСОБА_4 договір кредитної лінії був підписаний без будь-яких застережень.
Не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи доводи апелянта про відсутність у позивача права на нарахування пені та процентів у зв”язку з його відмовою прийняти в рахунок погашення боргу іпотечне майно, оскільки п. 3.2.4 іпотечного договору від 10.04.2008 року передбачено право, а не обов'язок, ЧМКС „Народна Воля” звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його. Зазначеним пунктом передбачено також право ЧМКС „Народна Воля” вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: