Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2009 р. Справа № 59/245-09
вх. № 7439/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Арсені О.В., за посвідченням № 59 від 07.05.2009р.;
позивача - Крижановський М.В., за довіреністю № 03-01-09/28-1489 від 12.06.2008р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в інтересах держави - в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз", м. Харків
про стягнення 13276,80 грн.
Ппрокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Мартівської сілської ради Печенізького району збитки, зумовлені засмідченням земельної ділянки, у розмірі 8676,80 грн., а також шкоду, завдану знищенням та пошкодженням земельних насаджень, в розмірі 4600,00 грн. Крім того, прокурор просив покласти витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (вх.12482), а також супровідним листом (вх.12483) витребувані судом довідки управління статистки щодо позивача та відповідача по справі, які долучаються судом до матеріалів справи.
Представник позивача надав судове засідання через канцелярію суду заяву (вх.24336), в якій повністю підпримав вимоги заявленого прокурором позову та просив задовольнити його.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 06.07.2009р.
Ухвалою від 06.07.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 004007, виданого 07.06.2000р. Мартівською сільською радою Печенізького району, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" (відповідач по справі) є постійним користувачем земельної ділянки у с. Мартова по вул. Гагаріна, 19-а Печенізького району Харківської області площею 0,466 га для обслуговування бази відпочинку.
На підставі доручення Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури № 47-09 від 07.05.2009 року 15.05.2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ФПК "Укренергосоюз" під час використання земельної ділянки розташованої у Печенізькому районі, с.Мартова, вул.Гагаріна, 19-а.
За результатами перевірки (обстеження) в присутності голови Мартівської сільської ради Печенізького району - Нечепорука І.В., Державною екологічною інспекцією в Харківській області 15.05.2009 року було складено акт № 00488, яким зазначено, що в результаті обстеження встановлено: земельна ділянка рекреаційного призначення, розташована по вул.Гагаріна, 19-а в с. Мартова Печенізького району, знаходиться у постійному користуванні відповідача на підставі державного акту на постійне користування 1-ХР № 004007 від 07.06.2000 року; на її території виявлено засмічення земель (ґрунту), а саме знаходяться сміттєзвалища загальною площею 63,8 метрів квадратних і об'ємом до 5 метрів кубічних. Морфологічний склад відходів складають побутові та будівельні відходи. Крім того при обстеженні земельної ділянки виявлено знищення та пошкодження зелених насаджень, а саме: спиляно 3 липи (діаметром -16,3; 17,3 та 13,6 см.), один в'яз (діаметром 28,1 см.), дві ялини (діаметром -10,2; 21,7 см.); внаслідок випалювання сухої природної рослинності пошкоджено до ступеня припинення росту п'ять лип (діаметром - 33,2; 32,3; 23,4; 28,2 та 22,3 см.); внаслідок випалювання сухої природної рослинності пошкоджено до ступеня не припинення росту 1 березу (діаметром 26,3 см), процес вегетації якої значно уповільнений.
Заміри здійснювались рулеткою вимірювальною металевою ДСТУ 7502-98, заводський № 070446 (свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 5278 чинне до 17.10.2009 року).
В зв'язку з виявленими порушеннями посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області (позивач по справі) було з урахуванням норм передбачених "Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., розраховано суми спричиненого збитку та складено претензію № 330, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ресурсів загальним розміром 8676,80 грн., крім того з урахуванням норм передбачених додатком № 1 прим. 3 "Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999 року (у редакції постанови КМУ № 1789 від 28.12.2001 року), було розраховано суму шкоди та складено претензію №332, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 4600,00 грн. Згідно даних розрахунків загальна сума збитків-шкоди заподіяних державі відповідачем ТОВ фінансово-промисловою компанією "Укренергосоюз" склала 13276,80 грн.
Зазначені притензії із розрахунком спричинених збитків листами від 26.05.2009р. були направлені на адресу відповідача.
Станом на момент звернення прокурором з позовом до суду (15.09.2009р.) збитки, спричинені несанкціонованим розміщенням відходів на земельній ділянці, а також знищенням та пошкодженням зелених насаджень відповідачем не сплачені.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно ч. 1 ст.1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Частною 3 ст.1 Закону України "Про відходи" зазначено, що виробником відходів є фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.
Згідно ст.17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях та об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.а ст. 32 Закону України "Про відходи" забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель" підприємства, установи, організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Відповідно до ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей".
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання псування, забруднення, виснаження природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 4.2. „Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України" (далі „Правил"), затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105 на об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється самовільно пошкоджувати дерева.
Згідно ст. 16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється „самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо".
У відповідності до статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" всі зелені насадження в межах населених пунктів підлягають охороні та відновленню, а видалення дерев, кущів, газонів та квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України" від 01.08.2006 р. №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття такого рішення є заява юридичної або фізичної особи про видалення зелених насаджень. При цьому формується комісія (до складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, яка визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження зелених насаджень, який в свою чергу подається на погодження з територіальним органом Мінприроди.
Виходячи з положень даної Постанови КМУ ордер на видалення зелених насаджень видаєтьс; після складення уповноваженою комісією акту обстеження насаджень, який погоджується органом Мінприроди, наявності відповідного рішення про видалення зелених насаджень та оплати заявником відновлювальної вартості насаджень.
Відповідно до примітки 5 Додатку 1 „Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяно внаслідок знищення або пошкодження дерев", затверджених Постановою КМУ від 08.04.199' року № 559 до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані бе спеціального на те дозволу.
Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відповідачем не виконано обов'язків щодо безпечного поводження з відходами, забезпечення захисту земель від засмічення та щодо недопущення самовільного видалення та пошкодження зелених насаджень, в результаті чого було спричинено засмічення земельної ділянки, зрубано та пошкоджено дерева, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища, виснажило природні ресурси та заподіяло державі матеріальних збитків - шкоди.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природноп середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно ст. 69 даного цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Пунктом 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети та матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.
Відповідно до п. „з" ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5.9. „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києв та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовище України 19.12.2006 року № 548, до повноважень Держекоінспекції, як спеціальне уповноваженого органу державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, належить подання позовів про відшкодування витрат і збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду витребуваний відзив на позовні вимоги.
В зв'язку з вищезазначеним, суд вважає, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13276,80 грн. збитків обгрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, не спростованими відповідачем, та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 17, 32, 43 Закону України "Про відходи" ст. ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 20, 40 55 „Про охорону навколишнього природного середовища" ст. 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" (61046, м. Харків, пр. Московський, 299А, ідент. код 3042947) на користь держави в особі Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області (р/р 33118331700410, банк УДК в Харківській області, ВДК у Печенізькому районі, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134449 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") збитки, зумовлені засмідченням земельної ділянки, у розмірі 8676,80 грн., а також шкоду, завдану знищенням та пошкодженням земельних насаджень, в розмірі 4600,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" (61046, м. Харків, пр. Московський, 299А, ідент. код 3042947)на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 132,77 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" (61046, м. Харків, пр. Московський, 299А, ідент. код 3042947) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення
підписано 12.10.2009р.
Справа № 59/245-09