"15" жовтня 2009 р.Справа № 18/69-1564
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», проспект Московський, 9, корп.5, м. Київ
до відповідача за первісним позовом Приватного підприємства «Кипарис», вул. Грушевського, 1а, смт. Козова, Тернопільська область (адрес для листування: вул. Уборевича, 19а, оф. 43, м. Київ)
про стягнення заборгованості в сумі 430 447,05 грн., з яких: 396 654,64 грн. -борг з врахуванням індексу інфляції, 29 225,46 грн. -пеня, 4 566,94 грн. -3 % річних.
за зустрічним позовом Приватного підприємства «Кипарис», вул. Грушевського, 1а, смт. Козова, Тернопільська область (адрес для листування: вул. Уборевича, 19а, оф. 43, м. Київ)
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», проспект Московський, 9, корп.5, м. Київ
про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»розірвати договір фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008р. з приватним підприємством «Кипарис»та вилучення у приватного підприємства «Кипарис»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»баштового крану LIEBHER 22K/32, що є предметом договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008р.
За участю представників сторін:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мукоїда Л.В., довіреність № 26-12/08-6 від 26.12.2008 р.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тарановський О.Л., довіреність № 25-08/09 від 25.08.2009 р.; Юзьков В.В., довіреність від 25.08.2009 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -приватного підприємства «Кипарис»про стягнення заборгованості в сумі 430 447,05 грн., з яких: 396 654,64 грн. -борг з врахуванням індексу інфляції, 29 225,46 грн. -пеня, 4 566,94 грн. -3 % річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р. зобов'язання по поверненню кредиту виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість.
В підтвердження викладеного додає даний договір з додатками, акт приймання -передачі предмета лізингу від 18.08.2008 р., рахунки фактури № L2875-08/08/3 від 03.11.2008 р., № L2875-08/08/4 від 01.12.2008 р., № L2875-08/08/5 від 02.01.2009 р., № L2875-08/08/6 від 02.02.2009 р., № L2875-08/08/7 від 02.03.2009 р., № L2875-08/08/8 від 01.04.2009 р., № L2875-08/08/9 від 05.05.2009 р., № L2875-08/08/10 від 01.06.2009 р., № L2875-08/08/11 від 01.07.2009 р., № L2875-08/08/12 від 03.08.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує що позивачем в односторонньому порядку збільшено, погоджений в додатку до договору фінансового лізингу, розмір лізингових платежів.
31.08.2009 р. приватне підприємство «Кипарис»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»розірвати договір фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р. з приватним підприємством «Кипарис»та вилучення у приватного підприємства «Кипарис»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»баштового крану LIEBHER 22K/32, що є предметом договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»без погодження з приватним підприємством «Кипарис»та укладення додаткової письмової угоди до договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р., збільшило розмір лізингових платежів. В зв'язку з цим приватне підприємство «Кипарис»неодноразово, шляхом надіслання листів, наполягало на розірванні договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р., клопотало про повернення предмету договору та просило припинити нарахування лізингових платежів. Однак, дані листи товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»були залишені без задоволення.
В підтвердження викладеного додає листи №27-03/09 від 27.03.2009 р., № 17-08/09 від 17.08.2009 р.
Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує із посиланням на п. 6 додатку № 4 до договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р., яким передбачено випадки в яких лізиногодавець має право в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів. Стверджує про відсутність підстав у лізингоодержувача для одностороннього розірвання договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід задоволити та відмовити у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
12.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», як лізингодавцем та приватним підприємством «Кипарис», як лізингоодержувачем був укладений договір фінансового лізингу № L2875-08/08 (надалі -договір), предметом якого є зобов'язання лізингодавця передати придбане у свою власність на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння і користуванням за плату майно, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного договору (п. 1.1. договору).
18.08.2008 р. між сторонами договору укладено та підписано акт приймання -передачі предмета лізинга.
Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів, та не може бути менше одного року (п. 1.2. договору).
Вартість предмета лізингу становить 1 100 000 грн. (п. 3.1. договору).
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2. договору).
Додатком № 1 до договору є графік платежів від 12.08.2008 р.
Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця (п. 5.1. додатка № 4 до договору).
Сторонами погоджено (п. 5.3. додатку № 4 до договору), що вищезазначені платежі лізенгоодержувач сплачує щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з врахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.
Пунктом 4.9. договору сторони для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрали валюту -долар США. Таким чином у випадку зміни встановленого НБУ курсу гривні до долара США, а також ставки USD LIBOR на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у графіку лізингових платежів. Розмір платежів за кожний з періодів лізингу підлягає зміні пропорційно зміні ставки USD LIBOR на період 1 місяць, а також курсу долара США, встановленого НБУ на день сплати Лізингоодержувачем кожного з передбачених договором та додатками до нього лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті лізингоодержувачем.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу.
Ст. 4 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначає, що суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець -юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач -фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) -фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу; інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, найм (оренду), купівлю -продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг».
Ст. 806 ЦК України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержуввачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 ЦК України являється однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Так, на умовах договору позивач надіслав відповідачу для оплати наступні рахунки фактури:
- № L2875-08/08/3 від 03.11.2008 р. на суму 36 792,77 грн.;
- № L2875-08/08/4 від 01.12.2008 р. на суму 42 727,75 грн.;
- № L2875-08/08/5 від 02.01.2009 р. на суму 46 787,60 грн.;
- № L2875-08/08/6 від 02.02.2009 р. на суму 46 560,84 грн.;
- № L2875-08/08/7 від 02.03.2009 р. на суму 45 887,03 грн.;
- № L2875-08/08/8 від 01.04.2009 р. на суму 45 570,12 грн.;
- № L2875-08/08/9 від 05.05.2009 р. на суму 44 895,27 грн.;
- № L2875-08/08/10 від 01.06.2009 р. на суму 43 987,63 грн.;
- № L2875-08/08/11 від 01.07.2009 р. на суму 43 872,22 грн.;
- № L2875-08/08/12 від 03.08.2009 р. на суму 43 798,13 грн.
Розрахунок сум проведений згідно п. 4 договору та із застосуванням зміни сум лізингових платежів погоджених сторонами у додатку № 1 до договору у відповідності п. 6.1. додатку № 4 до договору, яким встановлено право лізингодавця в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів у встановлених випадках.
В кожному із вище перелічених рахунків змінений розмір лізингових платежів, із зазначенням у відповідності п. 6.2. додатку № 4 до договору, умов передбачених п. 6.1. додатку № 4 до договору.
Загальна сума цих рахунків становить 440 879,36 грн.
Рахунки № L2875-08/08/3 від 03.11.2008 р., № L2875-08/08/4 від 01.12.2008 р. були частково оплачені відповідачем, та несплаченою є заборгованість по рахунку № L2875-08/08/3 від 03.11.2008 р. становить 5 253,10 грн., та відповідно заборгованість по рахунку № L2875-08/08/4 від 01.12.2008 р. -14 195,52 грн.
За період з листопада 2008 року по серпень 2009 року у відповідача непогашеною залишається заборгованість в сумі 380 807,46 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, проте не проти всієї суми заборгованості, а лише збільшеної від тієї, що погоджена сторонами у додатку № 1 до договору.
Зокрема, вказує що відповідачем в односторонньому порядку збільшено, погоджений в додатку до договору фінансового лізингу, розмір лізингових платежів, що суперечить ст. 286 ГК України.
Так, ч. 1 ст. 286 ГК України встановлює, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пункт 6 додатку № 4 до договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р. безпосередньо передбачає випадки в яких лізиногодавець має право в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів.
Стаття 654 ЦК України містить вимогу про вчинення зміни або розірвання договору у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Враховуючи вказівку ч. 7 ст. 179 ГК про укладення господарських договорів за правилами, встановленими ЦК України, а також те, що домовленість про зміну або припинення господарського договору теж має природу договору, така вимога ст. 654 ЦК має враховуватись і додержуватись сторонами господарського договору.
Безпідставні є заперечення відповідача за первісним позовом, відносно того що сторонами за договором не погоджено права та порядку односторонньої зміни розміру лізингових платежів, шляхом досягнення згоди відносно цієї умови із подальшим викладенням змін до договору у тій же формі що і договір, оскільки додаток № 4 вчинений у тій же формі що і договір підписаний сторонами договору, їх підписи скріплені відтисками печаток.
Як встановлено сторонами у п. 8.1. договору, він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Водночас, п. 6 договору встановлені умови його дострокового розірвання, за яким встановлено право лізингодавця на одностороннє розірвання. Також п. 10 додатку № 4 до договору, який доповнює положення п. 6 договору, визначено дві умови коли достроково припиняється договір.
Посилання відповідача за первісним позовом на листи надіслані позивачу за первісним позовом, в яких ПП «Кипарис»наполягало на розірванні договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р. і клопотало про повернення предмету договору та просило припинити нарахування лізингових платежів, не є підставою для несплати останніх, оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Поряд з цим, п. 5.5. додатку № 4 до договору встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 5.1 договору за несвоєчасну сплату будь -якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмір 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання господарського зобов'язання.
Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким відповідачу нарахована пеня по прострочених лізингових платежах за договором, яка станом на 28.08.2009 р. складає 29 225,46 грн.
В свою чергу відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 3 % річних в сумі 4 566,94 грн. та інфляційні нарахування в сумі 15 847,18 грн.
Отже, оскільки позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, натомість відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача, в тому числі підтвердили виконання ним договірних зобов'язань, позовні вимоги по первісному позову підлягають до задоволення.
Відносно зустрічного позову приватного підприємства «Кипарис»до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»розірвати договір фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008р. з приватним підприємством «Кипарис» та вилучення у приватного підприємства «Кипарис»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»баштового крану LIEBHER 22K/32, що є предметом договору фінансового лізингу № L2875-08/08 від 12.08.2008 р., суд зазначає наступне.
Договором не передбачено права позивача за зустрічним позовом на дострокове його розірвання.
Відповідно до частини другої статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Згідно з частиною першою статті 11 ГК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Аналізуючи обґрунтування зустрічного позову, суд вважає за необхідне надати правову оцінку зокрема і змісту листів товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»№ 586-03/09 від 26.03.2009 р., №1389-07/2009 р. від 02.07.2009 р. та листів відповідей на них приватного підприємства «Кипарис»№27-03/09 від 27.03.2009 р. та 17-08/2009 р.
Листом № 586-03/09 від 26.03.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»просило приватне підприємство «Кипарис»оплатити заборгованість по договору, яка станом на 24.03.2009 р. становила 181 159,84 грн. У відповідь на цей лист приватне підприємство «Кипарис»просило (лист №27-03/09 від 27.03.2009 р.) товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»розірвати договір та не нараховувати платежі по ньому, а також забрати предмет лізингу.
Листом № 1389-07/09 від 02.07.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»просило приватне підприємство «Кипарис»оплатити заборгованість по договору, яка станом на 30.06.2009 р. становила 332 356,46 грн. Крім того, вказало, що у випадку несплати заборгованості товариство буде змушене відмовитися від договору з 31.07.2009 р., вимагатиме повернення предмету лізингу, а також звернеться до суду за захистом своїх порушених прав. У відповідь на цей лист приватне підприємство «Кипарис»наполягало (лист №17-08/09 від 17.08.2009 р.) на розірванні договору та просило у товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»не нараховувати платежі по ньому, а також забрати предмет лізингу. Обгрунтуванням таких відповідей було те, що у ПП «Кипарис»відсутні кошти для оплати лізингових платежів через вплив світової фінансової кризи.
Таким чином, листи товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» № 586-03/09 від 26.03.2009 р., №1389-07/2009 р. від 02.07.2009 р. не є пропозицією про дострокове розірвання договору, а лише попередженнями про можливість настання певних наслідків при несплаті лізингових платежів. Пункт 6.2. договору встановлює право лізингодавця здійснити дії встановлені у п. 6.1. договору при не усуненні лізингоодержувачем вчинених порушень, проте не обов'язок дострокового в односторонньому порядку розірвання договору. Про продовження дії договору після 31.07.2009 р. свідчить і надання для оплати рахунку -фактури № L2875-08/08/12 від 03.08.2009 р. на суму 43 798,13 грн. (12 період платежу).
У листах приватного підприємства «Кипарис» містилася пропозиція та вимога про розірвання договору, проте, сторонами не досягнуто домовленості щодо дострокового розірвання договору, так як лізингодавець продовжував надавати рахунки -фактури для оплати, а також не надав відповіді у 20-денний строк на пропозицію розірвати договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу.
В силу ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Позивач за зустрічним позовом підставою для розірвання договору вважає те, що сторони не погодили розміру лізингових платежів. При цьому, позивач посилається на ст. 181 ГК України. В зв'язку з чим суд відзначає, що односторонню відмову від договору, як безпосередню підставу його розірвання та його зміни, слід відмежовувати від пред'явлення вимоги про розірвання договору на розсуд однієї із його сторін. Крім того, слід розмежовувати та конкретно наводити підстави для розірвання договору та підстави для визнання його неукладеним.
Частина 3 статті 181 ГК України визначає порядок акцептування оферти, зробленої відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України. Акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та проставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту.
Для того щоб договір юридично відбувся, сторони повинні узгодити всі його істотні умови. Якщо в такому двосторонньому правочині відсутня хоча б одна істотна умова, весь договір є неукладеним, тобто таким, що взагалі не відбувся, а отже, він не може породжувати господарські зобов'язання.
Як встановлено сторонами у належній формі досягнуто згоди відносно всіх істотних умов договору, зокрема розміру лізингових платежів та порядку їх зміни, а саме пунктом 6 додатку № 4 до договору безпосередньо встановлені випадки в яких лізиногодавець має право в односторонньому порядку змінювати суму лізингових платежів.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу по первісному позову покладаються на відповідача по первісному позову, та витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу по зустрічному позову покладаються на позивача по зустрічному позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Первісний позов задоволити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Кипарис»(вул. Грушевського, 1а, смт. Козова, Тернопільська область, ЄДРПОУ 31104379, п/р 26007536733001 в Тернопільській філії КБ «ПриватБанк», МФО 338783) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(проспект Московський, 9, корп.5, м. Київ, ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335):
- 396 654 (триста дев'яносто шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 64 коп. боргу з врахуванням індексу інфляції;
- 29 225 (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 46 коп. пені;
- 4 566 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 94 коп. 3 % річних;
- 4 304 (чотири тисячі триста чотири) грн. 47 коп. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -19.10.2009 р., через місцевий господарський суд.
Суддя