"28" вересня 2009 р.Справа № 15/76-1369
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, 04070.
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Козлівський цегельний завод", вул.. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівського району Тернопільської області.
про стягнення 432051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 43495,78 грн. пені, 3977,24 грн. 3% річних, 4752,56 грн. інфляційних нарахувань.
за участю представників сторін:
позивача: Представник Швець І. М. -довіреність № 02-056 від 22.02.2009 р.;
відповідача: Представник Палащук І.С. -доручення від 19.05.2009р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз", вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, 04070 звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Козлівський цегельний завод", вул.. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівського району Тернопільської області про cтягнення 432 051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 185 288,97 грн. штрафу.
В ході судового розгляду позивачем уточнювалися позовні вимоги: в судовому засіданні 16.09.2009р. позивач просив стягнути з відповідача 432 051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 25 283,87 грн. штрафу. Дані уточнення прийняті судом до розгляду, як такі, що подані у відповідності до ст.. 22 ГПК України.
В судовому засіданні 28.09.2009р. позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 432 051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 43495,78 грн. пені, 3977,24 грн. 3% річних, 4752,56 грн. інфляційних нарахувань. Дані уточнення прийняті судом як такі, що подані у відповідності до ст.. 22 ГПК України, у зв'язку з чим справа підлягає розгляду щодо позовних вимог позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" про стягнення з ВАТ «Козлівський цегельний завод»432 051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 43 495,78 грн. пені, 3 977,24 грн. 3% річних, 4 752,56 грн. інфляційних нарахувань.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у відзиві на позов від 28.09.2009р. заперечив позовні вимоги позивача в частині заявленої до стягнення суми штрафу, посилаючись на нікчемність п. 7.1 договору, водночас позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз", вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, 04070, зареєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 31.10.2006р., що підтверджується довідкою АА № 003603 головного управління статистики у м. Києві, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
18 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз", вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, 04070 (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Козлівський цегельний завод", вул.. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівського району Тернопільської області (Споживач) укладено договір № 268/08А на постачання природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати Споживачеві у власність природний газ у кількості і терміни, що зазначені в договорі, а Споживач зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах, вказаних в даному договорі (п. п.1.1, 2.1.1, 2.2.1 договору).
Пунктом 10.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов договору № 268/08А від 18.12.2008р. в лютому-квітні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, 04070 поставлено Відкритому акціонерному товариству "Козлівський цегельний завод", вул.. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівського району Тернопільської області послуги з постачання 426,27 тис м3 природного газу, вартістю 1033406,37 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за лютий, березень, квітень 2009р., які містять підписи повноважних представників сторін та відтиски печаток підприємств.
Розділом 6 укладеного договору сторони передбачили, що розрахунки споживача за договором проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, умови оплати та порядок розрахунків зазначаються в додатковій угоді до даного договору.
Додатковою угодою до договору № 1 від 18.12.2008р. сторони визначили, що ціна визначена за умови розрахунку 100% передоплати до 23 числа місяця, що передує місяцю споживання. Оплата за транспортування природного газу українського походження по магістральних газопроводах ДК «Укртрансгаз»і місцевих мережах проводиться Споживачем відповідно до чинного законодавства України, регулюючому дані правовідносини.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання природного газу, оплативши лише 601355,18 грн. і станом на день порушення провадження у справі за ним числиться заборгованість в сумі 432054,19 грн., що не заперечено відповідачем та підтверджено актом звірки розрахунків за станом на 01.09.2009р.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені в сумі 43495,78 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, судом встановлено наступне.
Згідно ст.ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
П. 7.1 договору від 18.12.2008р., на який зсилається позивач, як на підставу нарахування пені, встановлено відповідальність постачальника за порушення термінів оплати у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що відповідно до положень договору № 268/08А від 18.12.2008р. сторонами не передбачено сплати пені за порушення умов договору в частині прострочення оплати та, відповідно, не визначено розміру пені.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за порушення умов договору задоволенню не підлягають, оскільки нормативно та документально не підтверджені.
Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Козлівський цегельний завод", вул.. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 00290191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ 70, - 432051,19 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 3977,24 грн. 3% річних, 4752,56 грн. інфляційних нарахувань, 4722,8 грн. в повернення судових витрат
3.В решті позову відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Накази видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "23" жовтня 2009р.через місцевий господарський суд.
Суддя