Іменем України
"19" жовтня 2009 р. справа № 5020-5/286
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008 м.Севастополь, вул. Карантинна, 16; 99040 м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3-51)
до Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029 м. Севастополь, вул. М. Музики, 78-А; 99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, 50)
про стягнення заборгованості в розмірі 39856,22 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
позивач (ТОВ „Сапфір-Траст”) - Южанінова Тетяна Вікторівна - представник, довіреність № б/н від 25.01.2008;
відповідач (ЗАТ „Севастопольбуд”) -не з'явився.
Суть спору:
17.08.2009 позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №48 від 08.08.2006 у сумі 42 735,24грн., з яких: основний борг -24 642,82 грн., 3% річних -1 881,63грн., індекс інфляції -13 331,77грн., пеня -2 879,02 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати наданих послуг.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що відповідно до розділу 2 Договору № 48 підставою для оплати є акт вартості виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін і завірений печаткою, складений на підставі змінних рапортів, підписаних представником замовника.
Акт № 8 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2007 не може братися до уваги, тому що підставою для оплати є саме акт вартості виконаних робіт, а не здачі-приймання робіт (надання послуг), який до того ж не містить інформації на підставі якого договору здійснювались роботи і саме які здійснювались роботи, а також, що Акт № 8 від 31.01.2007 складений з порушенням п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідач, також, вказує, що позивачем безпідставно нараховані 3% річних, збитки від інфляції та пеня.
В процесі розгляду справи зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 39 856,22 грн.: основний борг в сумі 24 642,82 грн., 3% річних -1 881,63 грн. індекс інфляції -13 331,77 грн.
Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. .
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -
09.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст» (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Севастопольбуд»Будівельне управління № 44 (Замовник) який є відокремленим підрозділом Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” був укладений Договір про надання послуг № 48 (далі -Договір).
Предметом даного договору є надання Виконавцем по заявці Замовника самохідного на пневмоколісному ходу крану КС-4361 А та атестованого екіпажу для виконання робіт на будівництво житлового будинку корпусу 5 в мікрорайоні Омега, 2А.
Пунктом 2.2. Договору, передбачені умови оплати: до початку експлуатації крана та щомісячно Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця аванс у розмірі 50% вартості місячного об'єму робіт, виходячи з ліміту робочого часу 176 годин.
Відповідно до п. 2.3 Договору, остаточний розрахунок Замовник проводить щомісячно впродовж 5-ти банківських днів з моменту підписання акту вартості виконаних робіт грошовими коштами шляхом перерахування суми вартості виконаних об'ємів робіт (наданих послуг) на розрахунковий рахунок Виконавця. Підставою для оплати є акт вартості виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печаткою, складений на підставі змінних рапортів, підписаних представником Замовника.
Відповідно до Договору № 48 від 09.08.2006, факт надання послуг підтверджується наступними доказами:
- змінним рапортом за січень 2007р. на 152 м/ч;
- змінним рапортом за лютий 2007р. на 160 м/ч;
- змінним рапортом за березень 2007р. на 32 м/ч;
- рахунком про сплату №8 від 31.01.2007р. на суму 11 201,28 грн.;
- рахунком про сплату №13 від 28.02.2007р. на суму 13 441,54 грн.;
- податкової накладної №8 від 31.01.2007р. на суму 11 201,28 грн.;
- податкової накладної №13 від 28.02.2007р. на суму 13 441,54 грн.;
Зобов'язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем не здійснювалась, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 24 642,82 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним їй майном (п. 2 ст. 96 Цивільного кодексу України). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ст. 95 Цивільного кодексу України).
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Доводи відповідача стосовно того, що послуги позивачем по договору № 48 від 09.08.2006 не надавались, акти вартості виконаних робіт не підписувались, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, суд вважає, що відсутність актів вартості виконаних робіт не є підставою для звільнення відповідача від оплати наданих позивачем послуг, тому що в матеріалах справи знаходяться змінні рапорті, підписані представником замовника, які є підставою для оплати виконаних робіт.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та збитків від інфляції.
Згідно з п. 4.3 Договору, при несвоєчасному перерахуванні Замовником коштів за виконані роботи, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також, згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, Замовник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 1881,63 грн., збитків від інфляції -13331,77 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39 856,22 грн.: основний борг в сумі 24 642,82 грн., 3% річних -1 881,63 грн. індекс інфляції -13 331,77 грн.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 398,56 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Севастопольбуд” (99029 м. Севастополь, вул. М. Музики, 78-А; 99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, 50, код ЄДРПОУ 01271379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008 м.Севастополь, вул. Карантинна, 16, код ЄДРПОУ 31600519) заборгованість в сумі 39 856,22 грн.: основний борг в сумі 24 642,82 грн., 3% річних -1 881,63 грн. індекс інфляції - 13 331,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 398,56 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
21.10.2009
Розсилка:
1. ТОВ „Сапфір-Траст” (99008 м.Севастополь, вул. Карантинна, 16)
2. ТОВ „Сапфір-Траст” (99040 м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3-51)
3. ЗАТ „Севастопольбуд” (99029 м. Севастополь, вул. М. Музики, 78-А)
4. ЗАТ „Севастопольбуд” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, 50)
5. справа