Справа № 2-217/2009
02 жовтня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді: Майбороди С.М.,
при секретарі: Головач О.М.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2
відповідачки: ОСОБА_3
представника відповідачки: ОСОБА_4,
представника третьої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати спільною сумісною власністю житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області, автомобіль ЗАЗ 110307 та автомобіль ВАЗ 21013, а також виділити в натурі ? частину житлового будинку, залишивши у його власності автомобіль ВАЗ 21013 та зобов»язати відповідачку компенсувати різницю вартості автомобілів в сумі 12 000 грн.. Після неодноразового уточнення позовних вимог просив визнати спільною сумісною власністю житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с. Радянська Слобода Чернігівського району та області, автомобіль ЗАЗ 110307 та автомобіль ВАЗ 21013, визнати за позивачем право власності на ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Надії с. Радянська Слобода Чернігівського району та області, залишити у власності позивача автомобіль ЗАЗ 110307 сірого кольору, днз СВ 1342 АВ, залишити у власності відповідачки автомобіль ВАЗ 21013 зеленого кольору днз СВ 88-74 АЕ та зобов»язати відповідачку компенсувати позивачу різницю вартості автомобілів у сумі 1000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу ними нажито майно щодо якого вони не досягли згоди про поділ, зазначаючи, що частки майна, яке набуте ними під час шлюбу є рівними.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги уточнили та з урахуванням останніх уточнених позовних вимог просили визнати право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с. Радянська Слобода Чернігівського району та області, автомобіль ЗАЗ 110307 та автомобіль ВАЗ 21013, визнати право власності на ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Надії,11 с. Радянська Слобода Чернігівського району та області, здійснити реальний поділ автомобілів, виділивши позивачу автомобіль ВАЗ 21013 зеленого кольору днз СВ 88-74 АЕ, вважаючи, що вартість автомобіля складає відповідно до поданих документів 6000 грн., виділити відповідачці автомобіль ЗАЗ 110307 сірого кольору, днз СВ 1342 АВ, вартість якого вважали відповідно до договору застави 19161 грн. та зобов»язати відповідачку компенсувати різницю вартості автомобілів. Позивач пояснив, що позивачка його залишила без житла та ввела в оману, оформивши договір іпотеки на будинок. Представник позивача пояснив, що договір про надання не відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2007 року було укладено не в інтересах сім»ї і всі кошти по кредиту відповідачка використала на купівлю будинку в с.Пісчанка Щорського району Чернігівської області. Крім того, зазначив, що позивач допомагав матеріально дітям .
Відповідачка та її представник в судовому засіданні не заперечували , що житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області, автомобіль ЗАЗ 110307 та автомобіль ВАЗ 21013 є спільною сумісною власністю подружжя та в цій частині позовні вимоги визнали в повному обсязі. Щодо визнання права власності на ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області заперечували. Позивачка погодилась щодо залишення у її власності автомобіля ЗАЗ 110307 , але не погодилась з ціною автомобілів, яку визначив позивач та сумою компенсації. Пояснила, що кредит брала на ремонт квартири, який здійснювали разом, їздила до сина, який проживав в м. Києві, частково покрила виплату кредиту по автомобілю. Коли укладали договір іпотеки не було думки розлучатись з чоловіком. Пояснювала, що позивач не допомагав виплачувати кредит по автомобілю.
Представник відповідачки вважала, що будинок перебуває під іпотекою і у відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Залучений до участі у справі в якості третьої особи представник акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області, оскільки на даний час у відповідачки перед банком існує заборгованість і банк має першочергове право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, розглянувши справу в межах заявлених вимог, судом встановлено, що з 26 вересня 1981 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 29 жовтня 2007 року рішенням Чернігівського районного суду ( а.с.7-8). Як встановлено рішенням Чернігівського районного суду сторони не проживають разом з серпня 2006 року і ОСОБА_3 має фактичні шлюбні відносини з іншим чоловіком.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).
Сторонами не заперечувалося, що житловий будинок № 11 по вулиці Надії в селі Радянська Слобода Чернігівського району та області є спільною сумісною власністю подружжя та відповідно до наданої відповіді Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації вартість будинку складала 65448 грн.( а.с.76).
26 червня 2007 року між ОСОБА_3 - відповідачкою по справі та акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області ( а.с.34-35). При цьому ОСОБА_1- позивач по справі надавав згоду на передачу в іпотеку до Акціонерно- комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» його дружиною придбаних за час зареєстрованого шлюбу земельної ділянки та житлового будинку з надвірними будівлями за адресою вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області.
Оскільки сторонами не заперечувалось права спільної сумісної власності щодо житлового будинку по вул. Надії,11 с.Радянська Слобода Чернігівського району та області, то суд вважає можливим визнати право спільної сумісної власності подружжя на спірний будинок.
У відповідності до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Як вбачається зі змісту ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред»явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на ? частину житлового будинку по вул. Надії, 11 в с.Радянська Слобода Чернігівського району та області.
Суд не вважає, що визнання права власності за позивачем на ? частину спірного домоволодіння вплине на права банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки під час укладення договору іпотеки позивач надавав свою згоду на укладення договору іпотеки житлового будинку вул. Надії, 11 в с.Радяньска Слобода Чернігівського району та області як об»єкту спільної сумісної власності.
Оскільки сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості майна суд розглядає справу на підставі наявних документів щодо визначення вартості спірних автомобілів. В справі є звіт, відповідно до якого станом на 16 березня 2007 року вартість автомобіля ВАЗ 21013 становила 5 368,46 грн.( а.с.95). Сторони не заперечували, що даний автомобіль є спільним майном подружжя, а отже право кожного з них на зазначений автомобіль становить ? частину. Враховуючи викладене та те, що даний автомобіль належить позивачу ( а.с.92) і він просив залишити його у власності, слід залишити за ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21013 та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 ? вартості автомобіля у розмірі 2684,23 грн.
Відповідно до договору застави ( а.с.83) автомобіль Таврія ЗАЗ 110307 придбане у кредит ОСОБА_3. Після припинення шлюбу та остаточного повернення кредиту у 2008 році автомобіль було перереєстровано за відповідачкою ( а.с.91). Як стверджувала в судовому засіданні відповідачка вона фактично сама сплачувала кредит. Позивачем не доведено, що після припинення фактичних шлюбних відносин він як поручитель за кредитним договором особисто здійснював платежі по кредиту, а тому суд вважає, що до стягнення належить ? частина вартості автомобіля ЗАЗ виплачена спільними коштами в період з 20.06.2005 року по 22 серпня 2006 року на суму виплаченого кредиту (1210,82 доларів США х 5.05 курс грн./дол. = 6114,64 грн.). Таким чином, на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 належить до стягнення ? частина вартості автомобіля виплаченого спільними коштами подружжя, що становить 3057,32 грн., а автомобіль ЗАЗ належить залишити ОСОБА_3
Надані позивачем копії квитанцій ( а.с. 59-66) свідчать про надання останнім матеріальної допомоги щодо утримання своїх дітей і не стосуються предмету заявлених позовних вимог.
Надані заяви на видачу готівки свідчать про отримання відповідачкою траншів у відповідності до укладеного договору про надання не відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2007 року( а.с.36, 78-82).
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації різниці вартості автомобілів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 366,368, 369, 370, 371, 372 Цивільного кодексу України, ст.60, 61, 63, 65, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, що є спільною сумісною власністю подружжя, розташованого по вулиці Надії, будинок 11 в селі Радянська Слобода Чернігівського району Чернігівської області.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя та виділити ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21013, 1982 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1.
Виділити ОСОБА_3 автомобіль ЗАЗ 110307, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3057 грн. 32 коп. грошової компенсації ? частини виплаченої вартості автомобіля ЗАЗ 110307, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2684 грн.23 коп. грошової компенсації за ? частину автомобіля ВАЗ 21013, і з врахуванням взаємозаліку остаточно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 373 грн. 09 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя С.М.Майборода