Справа № 1-118/2009 р.
15 вересня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - Майбороди С.М.,
при секретарях - Головач О.М., Халимон Т.Ю.,
за участю прокурорів - Довгошея О.А., Плоского О.О.
потерпілої - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
підсудної - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, що мешкає без реєстрації по вул. Луговій, 66, с. Анисів, Чернігівського району, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
25 травня 2009 року близько 22 години, по прибуттю електропоїзда до зупиночної платформи ОСОБА_4 району ОСОБА_3 в пасажирському салоні приміського електропоїзда № 6309 «Ніжин -Чернігів» вихопила у ОСОБА_1 дамську сумочку, яку потерпіла тримала в руках та направилась до тамбуру вагону на вихід та після того як двері відкрились вибігла з вагону на зупиночну платформу ОСОБА_4 району, де в присутності ОСОБА_1 відкрито викрала мобільний телефон марки «SAMSUNG Х 640» вартістю 312 грн., з карточкою мобільного оператора «UMC» вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн. та гроші в сумі 40 грн., після чого схопила потерпілу ОСОБА_1 правою рукою за волосся, а лівою рукою нанесла два удари долонею по обличчю і відкрито викрала у ОСОБА_1 золоту каблучку вартістю 450 грн., пару золотих сережок з камінцями вартістю 300 грн., пару золотих сережок вартістю 432 грн., а всього на загальну суму 1559 грн., при цьому заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, що відповідно до висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину винною себе визнала частково, від дачі пояснень відмовилась, але після оголошення її показів, які вона давала на досудовому слідстві, підтвердила, що все написано з її слів вірно, пояснивши, що не визнає те, що у потерпілої могли утворитись легкі тілесні ушкодження від її удару, бо вона вдарила не з такою силою. У вчиненому щиро розкаялась та просила її суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 25 травня 2009 року їхала з Ніжина та перед зупиночною платформою ОСОБА_4 до неї підбігла ОСОБА_3, яка вихопила у неї з рук дамську сумочку і побігла у тамбур вагону, вона побігла слідом і на платформі ОСОБА_3 витягла у неї з сумочки мобільний телефон та гроші , потім коли вона намагалась забрати сумочку, підсудна схопила її рукою за волосся та вдарила два рази по обличчю, побачивши сережки і каблучку, та впевнившись, що вони золоті наказала їх зняти. Пояснила, що дійсно у неї під оком був синяк, який тримався довго і дані тілесні ушкодження їй спричинила саме ОСОБА_3. Зазначила, що всі речі їй повернуті, а тому вона претензій до підсудної не має та просить призначити їй саме м»яке покарання.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що події 25 травня 2009 року пам»ятає погано, він особисто в той день пив вино. Пояснив, що дійсно ОСОБА_3 показувала йому мобільний телефон та каблучку з сережками, пояснюючи, що їй їх віддала жінка, а більше він нічого не бачив і не знає.
Твердження підсудної про неспроможність заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень спростовується показами потерпілої та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, які також підтверджують вину підсудної у скоєному злочині, а саме:
• актом судово-медичного дослідження, відповідно до заключної частини якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, які могли утворитись 25.05.2009 року від дії тупих, твердих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а.с.9-10);
• явкою з повинною, в якій ОСОБА_3 зазначала, що відкрито вихватила у жінки сумку та на платформі вдарила її декілька раз, схопила за волосся та вимагала зняти сережки і каблучку ( а.с.11);
• протоколом огляду та вилучення від 30.05.2009 року, в ході якого у ОСОБА_3 було вилучено сережки в формі гвоздика з жовтого металу, в сережках мається білий камінь ( а.с. 12);
• протоколом добровільної видачі від 30.05.2009 року, в ході якого ОСОБА_6 на території центрального ринку добровільно видав каблучку жовтого кольору з білими камінцями та сережки жовтого кольору ( а.с.15);
• протоколом добровільної видачі, в ході якого ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон марки «SAMSUNG Х 640», який він придбав у незнайомої жінки ( а.с.17);
• протоколом пред»явлення для впізнання, в ході якого потерпіла впізнала за характерними рисами обличчя, погляду та тілобудови жінку, яка відкрито викрала у неї речі та дана жінка представилась як ОСОБА_3 ( а.с.22);
• за висновком судово-товарознавчої експертизи залишкова вартість однієї пари сережок та мобільного телефону «SAMSUNG» з урахуванням зносу, без врахування вартості каблучки та сережок з камінцями складає 744 грн. ( а.с.49-50);
• протоколом відтворення обстановки і обставин події від 09 червня 2009 року під час якого ОСОБА_3 пояснила, де та при яких обставинах вона вчинила відкрите викрадення особистих речей ОСОБА_1, при цьому пояснювала, що вдарила потерпілу декілька раз по обличчю лівою рукою ( а.с.90-92);
• висновком експерта № 1100, відповідно до якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчя, які могли утворитись 25.05.2009 року від дії тупих, твердих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а.с.95-96);
• речовими доказами, приєднаними до справи (а.с. 104).
Вищевказані докази об'єктивно узгоджуються між собою і дають суду підстави вважати доведеною винність підсудної у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілого, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд вважає покази підсудної ОСОБА_3 щодо її непричетності до заподіяння легких тілесних ушкоджень у вигляді синця на обличчі захисною версією і спробою уникнути відповідальності за скоєне.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обставиною, що пом»якшує відповідальність ОСОБА_3 суд вважає щире каяття.
Суд не може визнати як пом»якшуючи обставину активне сприяння розкриттю злочину та прийняти явку з повинною як добровільне з»явлення зі зізнанням, оскільки явка з повинною написана після порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 та затримання останньої. Як вбачається з рапорту ( а.с.4) ОСОБА_3 була затримана в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а не внаслідок її з»явлення зі зізнанням. Не є пом»якшуючою обставиною добровільне відшкодування шкоди, оскільки цивільного позову потерпіла не заявляла і шкода не відшкодовувалась, а тільки були повернуті речі потерпілій і дані речі повернуті після порушення кримінальної справи в ході досудового слідства. Потерпіла подала заяву тільки 29 травня 2009 року і у підсудної була можливість не продавати викрадені речі, а повернути їх потерпілій, при цьому потерпіла ще під час вчинення злочинних дій намагалась повернути свою сумочку, але ОСОБА_3 ще відкрито викрала сережки та каблучку, в чому потім, як зазначила, щиро розкаялась.
Як вбачається з протоколу пред»явлення для впізнання, складеному в м.Ялта 02.06.2009 року, матері ОСОБА_3 - ОСОБА_8, що проживає по адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 були надані фотокартки, на одній з яких, а саме на фотокартці № 1, остання впізнала свою доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та пояснила, що донька проживає від них окремо і останній раз вона її бачила приблизно рік тому ( а.с.78-82).
ОСОБА_3 є раніше не судимою, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем тимчасового проживання характеризується формально позитивно .
Згідно наданих Ялтинським наркологічним диспансером та Ялтинським психоневрологічним диспансером довідок, на обліку у лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_3 не перебуває. (а.с. 60-62)
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, характеристику з тимчасового місця проживання, дані, що характеризують особу та те, що вона не має постійного місця проживання та реєстрації, з урахуванням думки потерпілої, і вважає, що ОСОБА_3 має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України наближеної до мінімальної у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов у справі не заявлений.
В справі маються судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 383 грн. 00 коп. (а.с. 48), які підлягають стягненню з підсудної на користь держави.
Речові докази у справі - мобільний телефон марки «SAMSUNG Х 640» ІМЕІ 358542-00-140780-7, золоту каблучку та дві пари золотих сережок, що передані під сохранну розписку ОСОБА_1, підлягають залишенню власниці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою, строк відбування покарання рахувати з часу затримання - 30 травня 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 383 (триста вісімдесят три) грн. 00 коп.
Речові докази у справі - мобільний телефон марки «SAMSUNG Х 640» ІМЕІ 358542-00-140780-7, золоту каблучку та дві пари золотих сережок, що передані під сохранну розписку ОСОБА_1 - залишити власниці.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя С.М. Майборода
Справа № 1-118/2009 р.
15 вересня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - Майбороди С.М.,
при секретарях - Головач О.М., Халимон Т.Ю.,
за участю прокурорів - Довгошея О.А., Плоского О.О.
потерпілої - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
підсудної - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, що мешкає без реєстрації по вул. Луговій, 66, с. Анисів, Чернігівського району, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою, строк відбування покарання рахувати з часу затримання - 30 травня 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 383 (триста вісімдесят три) грн. 00 коп.
Речові докази у справі - мобільний телефон марки «SAMSUNG Х 640» ІМЕІ 358542-00-140780-7, золоту каблучку та дві пари золотих сережок, що передані під сохранну розписку ОСОБА_1 - залишити власниці.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя С.М. Майборода