"20" жовтня 2009 р.
Суддя Т.М.Дубова, розглянувши матеріали
за заявою Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальної
компанії «Миколаївобленерго»,
вул. Громадянська,40, м. Миколаїв, 54017
до Державне підприємство «Енергоринок»,
вул. Комінтерну, 27, м. Київ, 01032
про затвердження мирової угоди у справі № 4/930/07 .
Відповідно до ст. 121 ГПК України господарський суд затверджує мирову угоду, укладену сторонами в процесі виконання судового рішення.
Проте, 14.02.2008р. господарським судом Миколаївської області було винесено ухвалу по справі № 4/930/07, якою затверджено мирову угоду між ДП «Енергоринок»та ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», а не судове рішення.
Мирова угода в господарському процесі -це добровільне волевиявлення сторін у спорі, яке затверджене ухвалою суду від 14.02.08р.
Наслідками затвердження мирової угоди відповідно до ст. 80 ГПК України є припинення провадження у справі і недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
У визначеній ухвалі сторонам були роз'яснені наслідки відповідних процесуальних дій щодо затвердження мирової угоди.
Враховуючи викладене, господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України може розглянути і затвердити мирову угоду в процесі виконання судового рішення, а не затверджувати другу мирову угоду після припинення провадження у справі.
За таких обставин, у прийнятті заяви слід відмовити на підставі ч.1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись п.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. У прийнятті заяви відмовити.
2. Заяву та додані матеріали повернути заявнику.
Суддя