"20" жовтня 2009 р. Справа № 3/39/08-НР
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка 2" (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 152-а)
за участю:
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
- Регіонального відділення Фонду державного майна України в Миколаївській області, (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20) та
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- Акціонерного товариства DRUM-96 (MD-2028, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Депеш Влад, 3, код 1003600089786 )
про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,
Акціонерного товариства DRUM-96 (MD-2028, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Де-пеш Влад, 3, код 1003600089786)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (67820, Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Восточ-на,79)
про визнання права власності на нежитловий об'ект нерухомого майна -будівлю їдальні на 200 місць, загальною площею 625, 8 квадратних метра, який розташований в зоні від-починку с. Коблево, Березанського району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1.
Суддя А.К.Семенов
Представники.
Від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_4 -довір. від 12.05.09 року.
Від ТОВ "Чайка 2" : не присутні.
Від РВ ФДМУ в Миколаївській області: не присутні.
Від Акціонерного товариства DRUM-96: Крочук О.М. -довір. № 4 від 06.05.09 року;
Греку Денис -довір. № б/н від 07.10.08 року.
Від ОСОБА_2: ОСОБА_4 -довір. від 07.05.09 року.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
В квітні 2008 року в господарський суд Миколаївської області звернулася Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відпо-
ідальністю „Чайка-2”. Позивач просив визнати дійсним укладений з відповідачем 21.03.2008 року договір купівлі-продажу нежитлового об'єкту нерухомого майна -будівлі їдальні на 200 місць, загальною площею 625,8 кв.м., який розташований в зоні відпочинку
с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1, та визна-ти право власності на вказаний нежитловий об'єкт. Свої вимоги позивач обґрунтовував посиланням на ст. 220 Цивільного Кодексу України та зазначив, що вказаний договір- ку-півлі продажу сторони уклали в письмовій формі, виконали повністю, однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідач у відзиві від 23.04.2008 року позовні вимоги визнав повністю (т.1 аркуш справи 20).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.05.2008 року по справі № 3/39/08 позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008 року зазначене рі-шення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 25.11.08 року справу №3/39/08 прийняв до свого провадження суддя А.К.Семенов, надавши їй номер 3/39/08-НР(09).
При новому розгляді справи на виконання вказівок Вищого господарського суду України ухвалою від 25.11.2008 року до участі в справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державно-го майна України по Миколаївській області, та Акціонерне товариства „DRUM-96”, рес-публіка Молдова, м. Кишинів.
Регіональне відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області пояс-ненням від 20.01.2009 року № 14-10-00050 повідомило господарський суд про те, що 09.02.2006 року між Фондом держмайна України та Урядом Молдови був складений Про-токол про правовий статус корпуса № 2 та їдальні пансіонату „Чайка” відповідно до якого право власності на вказані об'єкти було визнано за АТ „DRUM-96”, а відтак питання пра-ва власності на спірний об'єкт вирішено у відповідності до ст. 11 міжурядової Українсько-Молдавської Угоди від 11.08.1994 року „Про взаємне визнання прав та регулювання від-носин власності”, яка ратифікована Законом України від 12.07.2001 р. № 2666-III. Поси-лаючись на навелене, Регіональне відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області просило вирішити справу без його участі, оскільки судове рішення, яке буде прий-нято по справі №3/39/08-НР (09), ні яким чином не може вплинути на його права та обо-в'язки щодо однієї з сторін (т.1 аркуш справи 130-131).
АТ „DRUM-96” (як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спо-ру на стороні відповідача ТОВ «Чайка 2») у відзиві від 24.03.2009 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 заперечило у повному обсязі та просило суд:
- відхилити як необґрунтовану позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дійсним догово-ру купівлі-продажу від 21.03.08 року будівлі їдальні пансіонату «Чайка», а також про визнання права власності на цій об'ект нерухомості;
- висловитись відносно нікчемності рішення загальних зборів учасників ТОВ „Чайка-2” від 20.03.2008 року та договору купівлі-продажу від 21.03.2008 року будівлі пансіона-ту «Чайка», який ґрунтується на ньому;
- предписати позивачу повернути будівлю їдальні ТОВ «Чайка-2», а Березанської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації виключити з реєстру запи-си про право власності ОСОБА_1 на спірний об'ект нерухомості та поновити це право за попереднім власником.
У квітні 2009 року Акціонерне товариство "DRUM-96" звернулося в господарський суд Миколаївської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якій просило визнати за АТ "DRUM-96" право власності на нежитло-вий об'єкт нерухомого майна - будівлю їдальні на 200 місць, загальною площею 625,8 кв. м., розташований в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської об-ласті, вул. Морська, 152-а/1.
Ухвалою від 23.04.2009 року позовну заяву АТ „DRUM-96” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнято до розгляду, Акціонерне товариство "DRUM-96" допущено до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні ви-моги на предмет спору.
Позовні вимоги АТ „DRUM-96” обгрунтовує наступним.
Відповідно до ч. 4 статті 111 Цивільного кодексу України майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Згідно п.9.4. Статуту ТОВ “Чайка-2” майно та грошові кошти товариства, яке лік-відується , після розрахунку з бюджетами, задоволення вимог всіх кредиторів та інших не-обхідних платежів залишаються в розпорядженні засноників товариства.
Із матеріалів про ліквідацію ТОВ “Чайка-2”, наданих Березанською райдержадмі-ністрацією, вбачається, що:
- спірний об'ект (ідальня пансіонату “Чайка-2” ліквідаційною комісією кредиторам не передавався;
- у товариства відсутні непогашені перед кредиторами зобов'язання, котрі мають бути задоволені за рахунок вартості спірного об'екту.
Отже, на момент ліквідації спірний об'ект був вільний від зобов'язань перед треті-ми особами, а тому мав бути повернутим засновнику, котрий його вніс в статутний фонд товариства - АТ „DRUM-96” (т.2 аркуші справи 44-46,57).
На обгрунтування позову АТ „DRUM-96” посилається на статтю 392 Цивільного кодексу України.
Представник ФОП ОСОБА_1 вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимо-ги на предмет спору (АТ „DRUM-96”), письмовим поясненням від 18.08.09 року не ви-знав, просить в задоволенні позову про визнання права власності на спірний об'ект неру-хомого майна (будівлі ідальні) відмовити з тієї підстави, що ФОП ОСОБА_1 на час роз-гляду справи не є власником спірного нежитлового об'єкту (т. 3 аркуші справи 1.2).
В письмовому поясненні від 18.08.2009 року представник ФОП ОСОБА_1 заявив про відмову від позовних вимог в частині визнання права власності на спірний об'єкт не-рухомого майна.
Представник АТ „DRUM-96” проти задоволення клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо відмови від позову в частині визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого майна в усній формі заперечує, мотивуючи це тим, що відмова від позову порушує його права та охорнювані законом інтереси.
Ухвалою від 23.06.2009 року за клопотанням третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (АТ "DRUM-96"), до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1) залучено ОСОБА_2 АДРЕСА_1.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, господар-ський суд дійшов до таких висновків.
Щодо позову ФОП ОСОБА_1 до ТОВ „Чайка-2” про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиля-ється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК України за ви-могою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійс-
ним. Проте, правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких пра-вочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки. Та-ка ж позиція зазначена Верховним Судом України в Узагальненнях від 24.11.2008 року Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними.
Але відмовити в первісному позові господарський суд не має підстав з наступного.
17.12.2008 року відповідача по справі ТОВ „Чайка-2” (за позовом ФОП ОСОБА_3) ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що вбачається з напису про припинення державної реєстрації на сві-доцтві про державну реєстрацію ТОВ „Чайка-2” серії А00 № 481416 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 254122 -
254128(т. 1 аркуш справи 138, т. 3 аркуші справи 5-11).
Відповідно до п. 6 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє проваджен-ня в справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Отже, провадження по справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ „Чайка-2” під-лягає припиненню відповідно до п. 6 статті 80 ГПК України.
За таких обставин припинення провадження по справі за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ „Чайка-2” іще і з підстав, визначених ст. 78, п. 4 ст. 80 ГПК України не потріб-но. Тим більш, що АТ „DRUM-96” проти задоволення клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо відмови від позову в частині визнання права власності на спірний об'єкт нерухомого май-на заперечує, мотивуючи це тим, що відмова від позову порушує його права та охороню-вані законом інтереси.
Щодо позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, АТ "DRUM-96” про визнання права власності на нежитловий об'єкт нерухомого майна -бу-дівлю їдальні на 200 місць, загальною площею 625,8 кв.м., розташований в зоні відпочин-ку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1.
Виходячи із вищенаведеного, предмет спору підлягав поверненню АТ „DRUM-96” в добровільному порядку або за позовом третьої особи, яка заявляє на нього самостійні вимоги. Проте, це неможливо з наступного.
Березанська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації на запит господарського суду надала документи про право власності на спірний обєкт, а са-ме:
- копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі їдальні на 200 місць, що знахо-диться в с. Коблево вул. Морська, 152-а/1 Березанського району Миколаївської облас-ті, укладеного 29.05.2008 року між продавцем -ОСОБА_1 і покуп-цем -ОСОБА_2;
- копію витягу № 19022188 від 30.05.2008 року про реєстрацію права власності на вказа-ний нежитловий об'єкт за ОСОБА_2(т. 2 аркуші справи 120,12).
Представник ФОП ОСОБА_1 надав господарському суду копію витягу з Держав-
ного реєстру правочинів № 6005584 від 29.05.2008 року, відповідно до якого даний дого-вір купівлі-продажу зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 29.05.2008 року за № 2927446.
Таким чином, на теперішній час власником спірного об'єкту нерухомості є ОСОБА_2.
18 серпня 2009 року до господарського суду від представника ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_8 надійшло письмове пояснення, яким він повідомив суд про те, що ОСОБА_2 не є підприємцем (т. 3 аркуші справи 1-2) . На підтвердження цього до вказаного пояснення додана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 952991, яка видана державним реєстратором Ові-діопольської районної державної адміністрації Одеської області (за місцем проживання ОСОБА_2.), про те, що у вказаному реєстрі записів про проведення реєстраційних дій щодо ОСОБА_2 не знайдено (т. 3 аркуш справи 4).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про ви-знання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сто-
рони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передба-чених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1 ГПК право звертатися до господарського суду згідно за захистом сво-їх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприєм-ства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установлено-му порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи наведені положення ст.ст. 1, 21 ГПК України у господарського суду відсутні підстави для залучення фізичної особи (громадянина України) ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідача, або заміни неналежного відповідача ФОП ОСОБА_1 належним відповідачем ОСОБА_2 у відповідності до ст. 24 ГПК Ук-раїни, так як ОСОБА_2 не зареєстрований як суб'ект підприємницької діяльності.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбаче-них ч. 2 ст.16 ЦК України. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на за-хист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Су-довий захист порушеного права позивача може бути здійснений лише в разі звернення з позовом до особи, яка це право порушує, не визнає, або оспорює; тобто, саме особа, що порушує право, яке підлягає захисту, має бути відповідачем у такій справі, і задоволенню підлягає лише той позов, що заявлений до особи, яка порушує відповідне право. Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.01.2009 року по справі № 13/1920.
Таким чином, оскільки позов подано третьою особою АТ „DRUM-96” до особи, яка на час розгляду справи не є учасником правовідносин щодо захисту права власності, а такі відносини існують між АТ „DRUM-96” та ОСОБА_2, який не може бути відповідачем у господарському суді, позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (АТ „DRUM-96” ), задоволенню не підлягають.
Водночас, АТ „DRUM-96” не позбавлено права звернутися з позовом до ОСОБА_2 до відповідного загального суду за правилами Цивільного процесуаль-ного кодексу України.
За подачу позову ФОП ОСОБА_1 сплатив 85 грн. 00 коп. державного мита (т. 1 аркуш справи 5).
Із матеріалів справи, зокрема, договору купівлі-продажу від 21.03.08 року, звіту про незалежну оцінку спірного нежитлового об'екту вбачається, що його вартість стано-вить 968800 грн. 00 коп. (т. 1 аркуші справи 9,10, 26-35).
Отже, ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний додатково сплатити в доход державного бюд-жету 9603 грн. 00 коп. державного мита.
За подачу позову третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (не-житловий об'ект нерухомого майна -споруду їдальні на 200 місць, загальною площею 625, 8 квадратних метра, який розташований в зоні відпочинку с. Коблево, Березанського району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1) Акціонерне товариство "DRUM-96" сплатило державне мито в сумі 181 грн. 00 коп. (т. 2 аркуш справи 38).
Отже, Акціонерне товариство "DRUM-96" зобов'язано з вищенаведених підстав додатково сплатити в доход державного бюджету 9507 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,44,49,69,77, п. 6 ч.1ст.80, ст.ст. 82,84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Провадження в справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка-2” (до ліквідації знаходилось за адресою: 57453, Миколаївська область, Березанський район,
с. Коблеве, вул. Морська, 152-а) про визнання дійсним договору купівлі-продажу від
21.03.2008 року нежитлового об'єкту нерухомого майна -будівлі їдальні на 200 місць,
загальною площею 625,8 кв.м., розташованого в зоні відпочинку с. Коблеве Березансь-
кого району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1 та про визнання права влас-
ності на нежитловий об'єкт нерухомого майна -будівлю їдальні на 200 місць, загаль-
ною площею 625,8 кв.м., розташо-вану в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського
району Миколаївської області, вул. Морська, 152-а/1 припинити
в зв'язку з ліквідацією сторони (відповідача).
2. В задоволенні позову Акціонерного товариства DRUM-96 (MD-2028, Республіка Мол-дова, м. Кишинів, вул. Депеш Влад, 3, код 1003600089786 ) до фізичної особи - підпри-ємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) про визнання права власнос-ті на нежитловий об'єкт нерухомого майна -будівлю їдальні на 200 місць, загальною площею 625,8 кв.м., розташований в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вулиця Морська, 152-а/1 відмовити.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1)
в доход державного бюджету 9603 грн. 00 коп. державного мита.
4. Стягнути з Акціонерного товариства DRUM-96 (MD-2028, Республіка Молдова, м. Ки-
шинів, вул. Депеш Влад, 3, код 1003600089786 ) в доход державного бюджету 9507
грн. 00 коп. державного мита.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України рішення підписано 22.10.09 року.
Суддя