08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2510/16
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Крусяна А.В.,
при секретарі судового засідання - Макогон С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішень та податкової вимоги,-
25 травня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просила скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000010/15-03-21 від 24.10.2014 р. в розмірі 6800 грн., скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000011/15-03-21 від 24.10.2014 р. в розмірі 17 000 грн., та скасувати податкову вимогу № 254-25 від 17.02.2015 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій і, як наслідок, податкової вимоги стало те, що при проведенні відповідачем перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у позивача у барі «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, виявлені порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, реалізація вина вмістом спирту 9-12об. особам, які не досягли 18 річного віку та роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії. Позивач вважає зазначені рішення протиправними, оскільки не здійснює свою господарську діяльність за даною адресою.
Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що факт продажу алкогольного напою 9-12% міцності та продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить ФОП ОСОБА_2 є доведеним.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
25 липня 2014 року відповідачем здійснено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у фізичної особі-підприємця ОСОБА_2, на підставі протоколу Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області № 06624 від 25.07.2014р. та листа ГУ Міндоходів в Одеській області № 10688/7/15-32-21-02-08 від 15.10.2014р., під час якої встановлено порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: реалізація вина із вмістом спирту 9-12 % особам, які не досягли 18-річного віку.
Під час перевірки працівниками Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області складено протоколу про адміністративне правопорушення ОД № 06624 від 25.07.2014р, в якому зазначено, що 25.07.2014р. близько 22:30 гр. ОСОБА_3, який знаходився в якості бармена кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3", який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), реалізовано двом неповнолітнім, 1996 року народження та 1999 року народження 2 бокали вина із вмістом спирту 9-12 % (а.с. 8).
За результатами вказаної перевірки відповідачем відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно рішення про застосування фінансових санкцій № 000010/15-03-21 від 24.10.2014 р. застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
Крім того, відповідачем встановлено порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та за порушення позивачем абз.5 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно рішення про застосування фінансових санкцій № 000011/15-03-21 від 24.10.2014 р. застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
17.02.2015р. відповідачем виставлено ФОП ОСОБА_2 податкову вимогу форми "Ф" № 254-25 на суму 23800,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено дійсності вчиненого правопорушення з боку позивача, а тому відсутні правові підстави для винесення відповідачем рішень про застосування фінансових санкцій та податкової вимоги відносно ФОП ОСОБА_2
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 481/95).
Статтею ст.17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, розмір фінансових санкцій позивачці визначений за порушення абз.5 та абз.9 ст.17 Закону № 481/95.
Так, рішенням від 24.10.2014 року № 000010/15-03-21 про застосування фінансових санкцій, у розмірі 6800 грн. позивача притягнуто до відповідальності за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.
Рішенням від 24.10.2014 року № 000011/15-03-21 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 000 грн. позивача притягнуто до відповідальності за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії.
Разом з тим, відповідачем невірно визначено розмір фінансових санкцій за останнім рішенням. Так, відповідно до абз. абз.9 ст.17 Закону № 481/95 (в редакції Закону від 13.05.2014 р., яка діяла на момент встановлення факту порушення) відповідальність встановлювалась у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону № 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790 (далі Порядок № 790).
Пунктом 5 Порядку № 790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як вбачається з протоколу Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області № 06624 від 25.07.2014р, факт реалізації вина неповнолітним барменом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_3, є встановленим, що також підтверджується поясненнями бармена.(а.с.8, 48-49).
З матеріалів справи вбачається, та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач не є винною особою у вчиненні встановлених порушень, з огляду на наступне.
Так, розпорядженням виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 709 від 22.06.1999р. надано дозвіл ПП "АРК-ЛТД" на відкриття та експлуатацію кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" за адресою: м.Іллічівськ, яхт-клуб (р-н міського пляжу) (а.с. 45).
11.05.2011р. між ПП "АРК-ЛТД" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1 якого, орендодавець зобов'язується надати орендарю в тимчасове користування за плату відокремлене приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" загальною площею 30,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (територія яхт-клуба), а орендар зобов'язується прийняти та використовувати отримане в оренду приміщення, на умовах цього договору (а.с. 52-53).
Однак, з акту приймання - передавання нежилого приміщення, від 05 вересня 2011 року вбачається, що позивач повернула ЧП «АРК ЛТД» орендоване приміщення. (а.с. 81).
Крім того, 17.06.2011р. позивачу видано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1 та ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі сидром та перрі (без додання спирту) з терміном дії з 17.06.2011р. до 17.06.2012р. (а.с. 65-68).
Також, на підставі заявки на придбання торгового патенту (а.с.72) позивачу ДПІ у м. Іллічівську 25.05.2011р. видано торговий патент на право здійснення торговельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу серії НОМЕР_2 у кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком дії з 01.06.2011р. по 31.05.2016р. (а.с. 80), який позивач повернула до ДПІ у м.Іллічівську, що підтверджується її заявою від 05.09.2011 року.
З 18.05.2011р. по 17.07.2013р. у позивача перебував на обліку реєстратор розрахункових операцій №15002521. Згідно відомостей електронної бази даних АІС "Податковий блок" дата скасування реєстрації РРО 17.07.2013р.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, на підтвердження того, що позивач не здійснював господарську діяльність, до суду надано копії звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій з січня по липень 2013р.; копії податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014р. з розрахунком податкових зобов'язань; копії податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р., копії звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014р.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не здійснювалось господарської діяльності як на момент складення протоколу Іллічівським МВ ГУМВС України в Одеській області № 06624 від 25.07.2014р., так і після закінчення терміну дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1 та на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі сидром та перрі (без додання спирту) з терміном дії з 17.06.2011р. до 17.06.2012р., не доведено факту продажу працівником саме позивача алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, в тому числі за відсутності відповідної ліцензії.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено дійсності вчиненого правопорушення з боку позивача, а натомість із наявних матеріалів справи вбачається відсутність правових підстав для винесення відповідачем рішень про застосування фінансових санкцій та податкової вимоги відносно позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення по суті спору з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян