08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5285/16
судді Одеського апеляційного адміністративного суду Запорожана Д.В. стосовно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року було задоволено позов ТОВ "Бессарабія" до податкового органу про скасування рішення.
Вважаю, що наведена постанова суперечить вимогам ст. 159 КАС України.
Тож, суд першої інстанції, дійшов висновку про без поважність господарських операцій позивача та відмовив у задоволенні даного позову.
Відповідно до ч.3 ст.159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обставини справи встановлюються (всебічно та об'єктивно) виключно у судовому засіданні і виключно на підставі досліджених доказів.
Рішення суду апеляційної інстанції рясніє такими мовними зворотами як - апеляційний суд дослідив, оцінив, встановив (докази) тощо.
Однак, в судових засіданнях апеляційної інстанції не досліджувалось жодного документа (протокол та запис судового засідання).
Отже суд апеляційної інстанції не міг встановити нових обставин, які б спростовували висновок суду першої інстанції.
Тобто суд апеляційної інстанції ухвалив рішення керуючись лише припущеннями.
Більш того, зазначені припущення взяті слово в слово з позовної заяви на заперечення на апеляційну скаргу позивача (товариство).
Окрім того, податковій орган посилався (в акті перевірки) на відсутність змін майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням спірних господарських операцій - так звана "безтоварність" .
Ухвалою суду апеляційної від 21 грудня 2016 року, у позивача було витребувано докази наявності змін майнового стану у зв'язку зі здійсненням наведених операцій.
Суд не обмежував позивача у колі можливих доказів, так як облікова бухгалтерська політика підприємств входить до виключних повноважень суб'єктів господарювання.
Суд лише запропонував обґрунтувати належність наданих доказів.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок про відображення спірних операцій в бухгалтерському обліку підприємства.
Однак, якими доказами це підтверджується, які об'єми чи куди в подальшому був реалізований спірний товар суд апеляційної інстанції не зазначив (на підставі доказів).
Позивач надав безсистемно зібрані документи, з яких неможливо встановити саме наявність у нього змін майнового стану, а не деяких первинних документів.
Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку і повинні узгоджуватися з ним (бухгалтерський облік).
Бухгалтерський облік базується на числовому вимірнику.
По-перше, суд не наділений повноваженнями на складання бухгалтерського обліку замість фахівців.
Він може лише перевірити його (бухгалтерського обліку) виводи і лише посилаючись на числовий вимірник.
Позивач не надав, а суд не встановив відображення позивачем цих обсягів придбання товару в бухгалтерському обліку.
По-друге зміни майнового стану - це товар на складі, прибуток чи збитки за певний період господарської діяльності підприємства.
Позивач взагалі не надав суду сукупності бухгалтерської документації (рахунки тощо) фінансової звітності з якої б могло вбачатися, що спірні операції приймали будь-яку участь у формулюванні його майнового стану у періоді їх здійснення.
В свою чергу, податковий орган підтвердив свою позицію належними допустимими доказами, які суд апеляційної інстанції жодним чином не спростував.
Отже, у суду апеляційної інстанції не було жодних підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення даного позову.
Суддя /Д.В. Запорожан/