09 лютого 2017 р.м. ОдесаСправа № 814/1099/16
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Вербицької Н.В.
За участю: секретаря - Брижкіної І.О.
представника позивача - ОСОБА_2 (договір від 26.05.2016 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Національної поліції України, Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 18.04.2016 року №86о/с про звільнення зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), поновити на попередній посаді та стягнути на її користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2016 року.
В обґрунтування позову зазначено, що за час перебування на службі в органі внутрішніх позивач неодноразово заохочувався за сумлінне несення служби, його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівень у повній мірі відповідає вимогам до поліцейського. Проте, за результатами атестації поліцейського апарату, незважаючи на належні результати тестування, атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та про наявність підстав для звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що спрямовані на створення незаконних підстав для обов'язкового проведення атестування позивача, вчинені з грубим порушенням законодавства щодо порядку і правил проходження служби в поліції, а прийнятий на підставі необґрунтованих висновків комісії наказ про звільнення позивача зі служби є незаконним і підлягає скасуванню, позивача має бути поновлено на попередній посаді, а також стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №86о/с від 18.04.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №140о/с від 29.06.2016 року щодо внесення змін до наказу №86 від 18.04.2016 в частині дати звільнення ОСОБА_3. Поновив ОСОБА_3 на посаді слідчого Миколаївського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.05.2016 року по 25.10.2016 року у сумі 20 923,45 грн. без врахування середньої заробітної плати за один місяць. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4 780,27 грн.
Також, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд визнав протиправним та скасував висновок Атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, викладений у протоколі ОП № 15.00004126.0023419 від 29.02.2016 року.
В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 проходила службу в органах внутрішніх справ з 13.08.2008 року по 06.11.2015 року (а.с. 11).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 07.11.2015 року №1о/с ОСОБА_3 відповідно до п.п. 9, 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року призначена на посаду слідчого Миколаївського відділення Очаківського міського відділу поліції, з присвоєнням спеціального звання «старший лейтенант поліції» (а.с. 49).
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 року №52, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, можливого вирішення питання щодо призначення на вищу посаду, переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, відповідно до ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1416, призначено проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією ГУНП, починаючи з 22.02.2016 року, та створено атестаційну комісію №6 (а.с. 50).
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 19.02.2016 року №113 затверджено персональний склад атестаційної комісії №6 ГУНП в Миколаївській області (а.с. 129-130).
Відносно ОСОБА_3 складений атестаційний лист (а.с. 140), згідно якого за висновком прямого керівника - позивач «займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду», результати тестування - «тестування загальних навичок 25/60, професійне тестування 31/60».
Також, у розділі ІV Атестаційного листа за результатами атестування атестаційна комісія відносно ОСОБА_3 прийняла рішення (висновок): « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження висновку Комісії, подавши скаргу Апеляційній атестаційній комісії Південного регіону, проте скарга була залишена без розгляду, а висновки Комісії - без змін (а.с. 143).
На підставі висновків комісії за результатами співбесіди, про що складено протокол ОП№15.00004126.0023419 (а.с. 53), ГУНП в Миколаївській області видано наказ від 18.04.2016 року №86 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а.с. 10).
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 29.06.2016 року №140 о/с внесено зміни до Наказу від 18.04.2016 року №86 о/с в частині дати звільнення, а саме вирішено звільнити ОСОБА_3 зі служби за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 14.05.2016 року (а.с. 153).
Не погоджуючись із звільненням зі служби в органі поліції, посилаючись на відсутність правових підстав для видання такого наказу, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що атестування позивача проведено без достатніх правових підстав, висновки атестування є необґрунтованими, у зв'язку із чим суд вбачав всі підстави для задоволення адміністративного позову, скасування висновку комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді, а також наказів щодо звільнення позивача зі служби, поновлення позивача на попередній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIІI Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Порядок призначення на посади поліцейських врегульований у ст. 48 цього Закону.
Зокрема, частиною 2 вказаної статті Закону визначено, що у разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Разом з цим, відповідно до п. 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно із п.п. 9, 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пунктом 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI визначено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема, старший лейтенант міліції - старший лейтенант поліції.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIІI проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 58 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIІI атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Отже, спеціальним Законом встановлений вичерпний перелік підстав для проведення атестування особи, яка перебуває на службі в органі поліції.
Як вірно встановив суд першої інстанції, з моменту призначення позивача на службу в органі поліції до призначення у відношенні позивача атестування ні позивачем, ні керівником органу не вирішувались питання у встановленому порядку щодо його призначення на вищу посаду (якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу), переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність, а також вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Зазначені обставини свідчать про те, що атестування позивача відбулось без наявності правових підстав, а отже з порушенням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 57 вказаного Закону.
Також, пунктом 10 Розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, визначено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
Згідно із п. 16 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Відповідно до п. 15 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
За правилами п.п. 20, 21, 23 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року №1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення п. 16 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року №1465 атестаційна комісія без наведення будь-яких обґрунтувань та мотивів дійшла висновку щодо невідповідності позивача займаній посаді.
Зазначені обставини свідчать про недодержання при атестуванні позивача вимог, наведених у п. 16 Інструкції.
За правилами ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції, перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень, зроблено вірний висновок про їх необґрунтованість і безпідставність, що в свою чергу є безумовним наслідком скасування вказаних рішень суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, оскільки атестування позивача проведено без наявності правових підстав, а висновок про невідповідність позивача займаній посаді та про наявність підстав для звільнення зі служби в поліції не містить жодних мотивів та обґрунтувань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у урахуванням належної оцінки обставин справи та належного аналізу правових норм, що регулюють спірні правовідносини, в тому числі керуючись приписами ст. 11 КАС України, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, відновлення прав та інтересів позивача шляхом скасування висновку комісії, рішень щодо звільнення позивача зі служби, поновлення позивача на попередній посаді з моменту фактичного звільнення та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з'ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2017 року.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
Н.В. Вербицька