09 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/391/16
Категорія: 3.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - Пісова М.П.,
позивача - ОСОБА_2 та його представників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, -
У січні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду першої інстанції з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати:
- постанову від 26 листопада 2015 року за №13 про накладення штрафних санкцій за порушення вимог п.2 ч.2. ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у розмірі 25 500 грн.;
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 лютого 2016 року за №51.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки, а також про відсутність з його боку будь-яких порушень вимог Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправною та скасував постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 26 листопада 2015 року №13.
Також судом визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 лютого 2016 року №51.
У зв'язку з реорганізацією Держспоживінспекції України та приєднання її до новоутвореної Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області.
Із урахуванням даних обставин, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, була проведена заміна сторони в апеляційному провадженні.
В апеляційній скарзі Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також у зв'язку з допущенням порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Посилаючись на викладене, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2
У суді апеляційної інстанції представником апелянта були підтримані доводи апеляції.
Позивач та його представники заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу були залишені без розгляду.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі плану проведення перевірок характеристик продукції на ІІІ квартал 2015 року, спеціалістами Інспекції проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_5
За результатами перевірки складено акт від 26 серпня 2015 року №0001, яким встановлено розповсюдження, останньою, хімічної продукції, яка може становити ризики за певних умов або з обґрунтованих припущень може бути небезпечною (а.с.26).
ФОП ОСОБА_5 надала видаткові накладні від 08 вересня 2014 року та 30 січня 2015 року на підставі яких встановлено, що нею було отримано продукцію у ФОП ОСОБА_2 (а.с.62-63).
16 жовтня 2015 року заступником Голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України Квасніцьким О.О., на підставі повідомлення Держспоживінспекції в Одеській області від 09.09.2015 року №2126/1 про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, складено лист-доручення №2444-8-7/6 щодо проведення перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_2 (вул. Золотий берег, 9а, м. Одеса).
Доручено повідомити про її результати Держспоживінспецію України з наданням копій матеріалів перевірки у термін до 03 листопада 2015 року (а.с.55).
Листом від 29 жовтня 2015 року №2808/8 відповідач повідомив ФОП ОСОБА_2 про проведення позапланової невиїзної перевірки характеристик продукції у період з 11 листопада 2015 року по 13 листопада 2015 року та зобов'язав позивача прибути до Інспекції для участі у проведенні перевірки з наданням відповідних пояснень по суті питань, що стосуються продукції, яка була надана для реалізації (а.с.9).
На вказаний лист, 11 листопада 2015 року ФОП ОСОБА_2 надано відповіді (а.с.17-18) про те, що останнє постачання продукції ФОП ОСОБА_7 було здійснено 08 липня 2015 року, продукція щодо якої виникли питання придбавалася ним на виставковому заході на території Морського вокзалу.
Крім того, на дату отримання листа Інспекції, визначену продукцію (набір косметичних виробів 3х65 мл та набір косметичних виробів Exotic Body Care aloe vera&goji) реалізовано у повному обсязі, а продукція лосьйон для тіла Body Lotion та лосьйон для тіла КУРОРТ не закуповувалась та не реалізовувалась.
При реалізації товару, як пояснив позивач, вимоги ДСТУ 5010:2008 були ним дотримані в повному обсязі, що підтверджується висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на всю продукцію.
В якості додатків до пояснень позивач надав серед іншого: видаткову накладну від 08 липня 2015 року №БО -679, обігову відомість руху продукції з 14 листопада 2014 року по 31 жовтня 2015 року, висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с.11-16, 19).
12 листопада 2015 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнято наказ №146-од «Про проведення позапланової перевірки», де підставою для перевірки визначено доручення Держспоживінспекції України від 16 жовтня 2015 року (а.с.56).
За результатами проведеної перевірки інспекторами складено та вручено представнику позивача ОСОБА_4 акт перевірки №0025 від 13 листопада 2015 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.1, п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» п.п.5.1.2. 5.1.3.5 ДСТУ 5010:2008 «Продукція парфумерно-косметична» (а.с.20-21б), а саме:
1) введення в обіг хімічної продукції без зазначення на самій продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника;
2) введення в обіг хімічної продукції без надання споживачам інформації, яка дає можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбаченого строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків.
13 листопада 2015 року відповідачем складено проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.64-65).
26 листопада 2015 року головним спеціалістом відповідача Бойко Н.В. складено протокол №0013 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.22).
У той же день, комісією з розгляду справ про порушення суб'єктами господарювання законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції ухвалено рішення, яким рекомендовано керівнику накласти на ФОП ОСОБА_2 штраф у розмірі 25 500,00 грн. (а.с.66).
26 листопада 2015 року головою комісії з реорганізації Держспоживінспекції в Одеській області Процько С.В. прийнято постанову №13 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних доходів громадян, що склало 25 500,00 грн. (а.с.23).
27 листопада 2015 року відповідачем прийняті рішення №59 та №60 (а.с.24-25) про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с.24-25).
16 лютого 2016 року Інспекцією прийнято рішення «Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №51, яким до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді заборони надання продукції на ринку, терміном виконання до 04 березня 2016 року (а.с.82).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із декілька підстав.
По-перше, на його думку, заступник голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України Квасніцький О.О. не мав повноважень на підписання доручення на проведення перевірки позивача, оскільки відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади від 20 жовтня 2011 р. № 1074 (затверджений постановою Кабінету Міністрів України, далі - Порядок №1074) такі повноваження має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється.
По-друге, суд вважав, що наказ Держспоживінспекції в Одеській області від 12 листопада 2015 року № 146-од про проведення позапланової перевірки прийнятий поза межами строку, встановленого дорученням, та за відсутності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, що є обов'язковою підставою, яка передбачає проведення такої перевірки згідно вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
До того ж, суд зазначив, що вжиті обмежувальні заходи є такими, що не мають результативності, оскільки позивачем вказана продукція не реалізовується, а тому приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасова заборона надання продукції на ринку є не об'єктивним та не компетентним застосуванням заходів ринкового нагляду та контролю продукції.
Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів, розглядаючи доводи апеляційної скарги ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо необґрунтованості правової позиції суду першої інстанції, дійшла наступних висновків.
21 листопада 2014 року на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року №1110 - р «Про утворення комісії з реорганізації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів», головою комісії - Соколовою О.П. видано наказ №116 про затвердження її персонального складу (а.с.157).
Пунктом 4 цього наказу визначено, що на період тимчасової відсутності голови комісії виконання обов'язків покладається на його заступника - ОСОБА_6
Отже, відповідно до цього наказу головою комісії є Соколова О.П., а її заступником - Квасніцький О.О. (а.с.158).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 1083-р, внесено зміни до вищенаведеного розпорядження та затверджено головою комісії - Глущенка С.М.
При цьому, згідно п.1 наказу №217-к від 20 жовтня 2015 року «Про припинення Соколовою О.П. виконання обов'язків заступника Голови Держспоживінспекції України, Соколову О.П. визначено такою, що припинила виконання обов'язків заступника голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів з 20 жовтня 2015 року (а.с.160).
Згідно наказу голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України Глущенка С.М. від 22 жовтня 2015 року внесено зміни до складу комісії з реорганізації шляхом виключення зі складу голови комісії - заступника голови Держспоживінспеції України Соколової О.П. та включення голови комісії - голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Глущенка С.М. (а.с.162).
Апелянт, стверджуючи про наявність у заступника голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України Квасницького О.О. права доручати проведення позапланової перевірки, посилається на те, що Соколова О.П. була звільнена 16 жовтня 2015 року, а нового керівника ще не було призначено.
Колегія суддів не може погодитися з таким доводом апелянта, оскільки згідно табелю обліку робочого часу Держспоживінспеції України, 16 жовтня 2015 року Соколова О.П. була на робочому місці та нею відпрацьовано повний робочий день (а.с.249).
До того ж, наказ про припинення останньою виконання обов'язків заступника голови Держспоживінспеції України, свідчить про те, що останнім днем роботи Соколової О.П. було - 20 жовтня 2015 року.
Отже, є правильною позиція суду першої інстанції, що доручення на проведення перевірки було підписано неналежною особою і Держспоживінспекція в Одеській області не мала права його виконувати.
Така позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на Положенні про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09 листопада 2011 року № 206 і яке діяло на момент спірних правовідносин.
Так, відповідно до цього Положення територіальні органи Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів.
Територіальні інспекції, зокрема, виконують доручення Прем'єр-міністра України, Міністра економічного розвитку і торгівлі України, його першого заступника та заступника, дорученнями Голови Держспоживінспекції.
Апелянт вважає необґрунтованим зазначення судом першої інстанції тих обставин, що позаплановий захід відповідачем може бути здійснений тільки за умови наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
На його думку, п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надає йому право на здійснення перевірки без згоди центрального органу виконавчої влади.
З приводу даного доводу колегія суддів бажає зазначити наступне.
Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Пункт 2 частини 1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює, що органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.
Відповідно до частині 2 статті 7 даного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання в межах здійснення ринкового нагляду також користуються правами, визначеними Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Щодо правильного застосування положень ч. 1 ст. 6 Закону України від 5 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», які передбачають повноваження Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у частині здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та забезпечення реалізації державної політики у цій сфері надав правовий висновок Верховний Суд України («Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за I півріччя 2015 року.»).
У цьому Висновку, підкреслено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів згідно зі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції до 22 липня 2014 року) є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
На момент виникнення спірних правовідносин, дана стаття змінилася в частині суб'єктів звернення і передбачає тільки звернення фізичної особи, але ця зміна не впливає на основну вимогу цієї правової норми, це - згода центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки.
До того ж, колегія суддів вважає, що доручення Держспоживінспеції України на проведення перевірки не є зверненням органу виконавчої влади у якому міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не передбачає інших підстав для проведення позапланових заходів, ніж ті, які встановлені в ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На користь цієї правової позиції свідчать Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» та Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07 березня 2012 року № 310, які фактично дублюють вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та обмежують права органів Держспоживінспекції на проведення позапланових перевірок.
Апелянт, керуючись ч.10 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що є помилковим висновок суду першої інстанції, що позапланова перевірка проведена поза межами встановленого строку, оскільки дана норма встановлює строки проведення перевірки від двох до трьох робочих днів.
Дійсно, відповідно до вимог цієї статті строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції 2-х робочих днів, у виробника такої продукції - 3-х робочих днів.
Разом із тим, відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка, про що свідчить лист Держспоживінспекції в Одеській області на ім'я позивача (а.с.9), в якому чітко зазначено вид перевірки та зобов'язано прибути до Інспекції для надання відповідних пояснень та надання необхідних документів.
Слід зазначити, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що в дорученні заступника Голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України ОСОБА_6 від 16 жовтня 2015 року було зобов'язано провести перевірку до 03 листопада 2015 року, відповідач повідомив позивача, що перевірка буде проведена з 11 листопада 2015 року по 13 листопада 2015 року та зобов'язав його прибути до Інспекції 11 листопада 2015 року, у той час як наказ про призначення перевірки ним було прийнято тільки 12 листопада 2015 року.
Апелянт пояснює ці дії стислим строком перевірки та відсутністю відомостей про те, чи є позивач розповсюджувачем продукції або її виробником.
Доводи апеляції про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» не беруться колегією суддів до уваги та їм не надається правова оцінка, оскільки є встановленим факт протиправності проведення Держспоживінспекцією в Одеській області позапланової перевірки позивача.
Отже, докази, які були отримані в результаті протиправних дій відповідача вважаються такими, що одержані з порушенням закону.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 лютого 2016 року за №51 підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги в цій частині, висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до вимог ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - задовольнити частково
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року скасувати.
Прийняти у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів нове рішення про задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 16 лютого 2016 року за №51 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова