09 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/391/16
Категорія: 3.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - ОСОБА_1,
позивача - ОСОБА_2 та його представників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, -
29 січня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в якому, з урахуванням уточнень просив визнати протиправними та скасувати:
- постанову від 26 листопада 2015 року за №13 про накладення штрафних санкцій за порушення вимог п.2 ч.2. ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у розмірі 25 500 грн.;
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 лютого 2016 року за №51.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки, а також про відсутність, з його боку, будь-яких порушень вимог Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправною та скасував постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 26 листопада 2015 року №13.
Також судом визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 лютого 2016 року №51.
У зв'язку з реорганізацією Держспоживінспекції України та приєднання її до новоутвореної Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області.
Із урахуванням даних обставин, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, була проведена заміна сторони в апеляційному провадженні.
У суді апеляційної інстанції представник апелянта заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском, останнім, строку звернення до суду.
Апелянт вважає, що позивач пропустив, встановлений ч.5 ст.99 КАС України, місячний строк для звернення до адміністративного суду, оскільки предметом його позову є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Позивач та його представники заперечували проти задоволення даного клопотання, вказуючи на те, що відбулося переривання строків позовної давності у зв'язку з своєчасним зверненням позивача до суду.
Проте, в подальшому, повернення судом позову, на підставі несплати судового збору, не позбавляє позивача права повторного звернення до суду.
З'ясувавши обставини справи, доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України).
Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним.
Спеціальні строки звернення до суду встановлені, у тому числі, і в ч. 5 КАС України.
Матеріалами справи встановлено, що 29 січня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 26 листопада 2015 року №13.
14 березня 2016 року позов ОСОБА_2 був доповнений вимогою про визнання протиправним та скасування рішення від 16 лютого 2016 року №51 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до ч.5 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Позивачем даний строк пропущено без поважних причин, про що свідчить наступне.
Так, із матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень він отримав 04 грудня 2015 року.
25 грудня 2015 року для оскарження цього рішення, він звертається до адміністративного суду, але при цьому не сплачуючи в повному обсязі судовий збір.
У зв'язку з невиконанням ухвали суду про сплату судового збору в повному обсязі, 11 січня 2016 року позов був повернутий ОСОБА_2 та роз'яснено про наявність права повторного звернення до суду.
Представник позивача стверджує, що відповідно до частин 2, 3 ст.264 ЦК України, вказаним зверненням позивача до суду, перервалася позовна давність і її перебіг почався заново.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом, оскільки строк давності, який наведений у цій статті, не стосується строку звернення до суду.
Норма ч. 2 ст. 264 ЦК визначає підставою для переривання перебігу позовної давності пред'явлення позову до одного із кількох боржників. Дія норми в цій частині розповсюджується на випадки субсидіарної відповідальності осіб та на випадки, у яких виконання певного зобов'язання покладено одночасно на декількох осіб.
До того ж, представник позивача, посилаючись на ч.3 ст.267 ЦК України, наголошує на тому, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Цей довід представника не може бути прийнятий до уваги, так як суперечить нормам адміністративного судочинства, які вимагають, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ст.100 КАС України).
Отже, незважаючи на відсутність заяви сторони у справі, суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що строк звернення до суду пропущений позивачем майже на 1 місяць.
Варто зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулася з позовом.
Є доречним вислів апелянта про те, що стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що право звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова