10 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/5366/16-а
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 27 травня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2016р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПФ України у Київському районі м.Одеси, в якому просив:
- визнати неправомірними дії та рішення УПФ України в Київському районі м.Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від1.01.2007р.;
- зобов'язати УПФ України в Київському районі м.Одеси призначити з 11.05.2016р. ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.50-1 «Про прокуратуру» в редакції від 1.01.2007р. в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки за №524 від 4.05.2016р. виданої прокуратурою Одеської області.
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 27 травня 2016р. адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії та рішення УПФ України в Київському районі м.Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 1.01.2007р.
Зобов'язано УПФ України в Київському районі м.Одеси призначити з 11.05.2016р. ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.50-1 ЗУ«Про прокуратуру» в редакції від 1.01.2007р. в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки за №524 від 4.05.2016р. виданої прокуратурою Одеської області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 551грн. 20 коп.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням УПФ України у Київському районі м.Одеси повторно подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.
Розглянувши дане клопотання, суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За правилами ч.2 ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 ст.189 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, та з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 2.07.2016р. апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору, а 29.07.2016р. в зв'язку з невиконанням вищезазначеної ухвали апелянту повернуто апеляційну скаргу, подану вперше без пропуску строку.
20 січня 2017 року УПФ України у Київському районі м.Одеси звернулось із апеляційною скаргою повторно.
Однак, повторну подачу апеляційної скарги через півроку після закінчення строку на апеляційне оскарження не можна визнати своєчасною та обґрунтованою, оскільки відсутність фінансування для усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору, не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку на рішення суду.
Зазначений період часу є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, апелянту необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.
Згідно з ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 КАС України і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
При цьому протягом 30 днів після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.108, ст.ст.186, 189 КАС України, суддя,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, суддя відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя Одеського апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ