04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"31" січня 2017 р. Справа№ 910/16673/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Мальченко А.О.
при секретарі: Верьовкін С.С.
за участю представників сторін
від позивача: Голєв Ю.В. (дов. № 18-0009/45451 від 30.05.2016 р.);
від відповідача: Кондратюк А.В. (дов.№ 5/09-16/2 від 05.09.2016 р.);
від третьої особи: Примак К.В. (дов. № 736/03 від 28.12.2016 р.);
від ДВС - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016р.
по справі № 910/16673/14 (суддя Пукшин Л.Г.)
за скаргою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"
на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №51831156
у справі №910/16673/14
за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 82 252 140,12 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. у справі № 910/16673/14 позовні вимоги задоволено повністю: звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.03.2010 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим № 153, а саме:
- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№1, 1а, 1б (в літ. К), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55;
- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,20 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55;
з метою задоволення вимог Національного банку України за Кредитним договором від 04.06.2009 р. № 20/09/5 на загальну суму 82 252 140 (вісімдесят два мільйони двісті п'ятдесят дві тисячі сто сорок) грн. 12 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 77 904 218 (сімдесят сім мільйонів дев'ятсот чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн. 17 коп., заборгованості за прострочені проценти у розмірі 4 345 649 (чотири мільйони триста сорок п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 88 коп. та нарахованої і несплаченої пені за простроченими процентами у розмірі 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 07 коп.
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором від 18.03.2010 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим № 153, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації нежитлових будівель у сумі 46 417 912 грн. 70 коп.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. у справі № 910/16673/14 було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 р. (а.с. 87 том 3) та постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 р. (а.с. 148-153 том 3).
23.05.2016 року на виконання рішення господарського суду міста Києва № 910/16673/14 від 20.01.2016 року було видано відповідні накази.
23.09.2016 року до господарського суду міста Києва від ТОВ "Інбудінвест" надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України на бездіяльність дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року (а.с. 75-79 том 4) у справі № 910/16673/14 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест" на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 51831156 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., що виявилася у відмові направити наказ господарського суду м. Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" та закінчити виконавче провадження, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" Кіцулу С.Б., на адресу: 04071, м. Київ, вул.. Хорива, 55-К, наказ господарського суду м. Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51831156.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою (а.с.27-33 том 5) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 р. у справі № 910/16673/14 та в задоволенні скарги відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції оскарженої ухвали від 12.10.2016 року № 910/16673/14, а саме : 12.10.2016 - 05.10.2016р. в дію вступив новий Закон України «Про виконавче провадження», прийнятий від 02.06.2016 року. В оскаржуваній ухвалі суд посилається на норми статей Закону України «Про виконавче провадження», який втратив чинність, крім статті 4, на підставі Закону №1404-VІІІ (1404-19) від 02.06.2016 р., а саме: ст.ст. 1, 11, 25, 49,67, що є не припустимим. Окрім того, вказав, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не прийняв до уваги, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Інбудінвест» знаходиться в стані припинення від 02.09.2016 року, тобто почата процедура припинення юридичної особи. Отже, відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/16673/14.
16.01.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 р. у справі № 910/16673/14 - без змін.
25.01.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.
В подальшому розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 31.01.2017 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні скарги.
Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи залишив вирішення спору на розсуд суду.
Представник скаржника - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про час на місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с.19 том 5, а.с. 62-63 том 5)
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. у справі № 910/16673/14 було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 р.
23.05.2016 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва № 910/16673/14 від 20.01.2016 р. було видано відповідні накази.
Як вже зазначалось, 23.09.2016 р. ТОВ "Інбудінвест" звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на бездіяльність дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив:
- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., що виявилася у відмові направити наказ господарського суду м. Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" та закінчити виконавче провадження;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" Кіцулу С..Б. наказ господарського суду м. Києва від 23.05.2016 у справі № 910/16673/14;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ТОВ "Інбудінвест", накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2016 № 51831156, винесеної заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С.
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51831156.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що виконавче провадження № 51831156 підлягає закінченню, а бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у формі відмови закінчити виконавче провадження №51831156, є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню судом неправомірною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлено, що виконавче провадження є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 Закону визначено, що держаний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 03.08.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. було розглянуто заяву стягувача та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51831156 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/16673/14 від 23.05.2016 р., про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.03.2010 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. зареєстрованим № 153, а саме:
- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 кв.м., які складаються з групи нежилих приміщень №№ 1,1а,1б (в літ. К), що розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Хорива, буд. 55;
- нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55;
з метою задоволення вимог Національного банку України за Кредитним договором від 04.06.2009 № 20/09/5 на загальну суму 82 252 140,12 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 77 904 218,17 грн., заборгованості за прострочені проценти у розмірі 4 345 649,88 грн., та нарахованої і несплаченої пені за простроченими процентами у розмірі 2 272,07 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації нежитлових будівель у сумі 46 417 912,70 грн.
02.09.2016 р. загальними зборами учасників ТОВ "Інбудінвест" було прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, на підставі якого було здійснено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10711100030035802 (а.с.38-41 том 5).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
06.09.2016 р. ТОВ "Інбудінвест" звернулось до заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. із заявою про закінчення виконавчого провадження № 51831156 та направлення наказу господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест".
13.09.2016 р. листом № 26534-0-33-16/20-1 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовив ТОВ "Інбудінвест" у задоволенні заяви про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення про припинення ТОВ "Інбудінвест" шляхом його ліквідації у добровільному порядку не є підставою для закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання передбачає, зокрема, що спеціальний органом, який проводить ліквідацію, є ліквідаційна комісія (ліквідатор), з моменту призначення якої (якого) до неї (нього) переходять усі повноваження по управлінню справами і саме до якої (якого) кредитори мають звертатися зі своїми вимогами до суб'єкта господарювання, що ліквідується.
При цьому, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується за рішенням її учасників, в тому числі кредиторам, вимоги яких підтверджені рішенням суду, здійснюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому статтями 111, 112 Цивільного кодексу України та 60, 61 Господарського кодексу України.
Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Інбудінвест" від 02.09.2016 р. встановлено, що ліквідатором товариства призначено Кіцула Сергія Богдановича, якому ввірено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово.
Частиною 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Відповідно з вимогами ч. 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання судових рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стані ліквідації за рішенням її учасників, здійснюється саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Викладене вище узгоджується з позицією, викладеною Верховним Суд України у Постанові від 01.12.2015 р. у справі № 818/8714/13-а, прийнятої на спільному засіданні Судових палат в адміністративних, господарських та цивільних справах.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково посилається на норми статей Закону України «Про виконавче провадження» , який втратив чинність, зважаючи на наступне.
Як встановлено колегією суддів, Закон України «Про виконавче провадження» (від 30 червня 1999 року N 783-XIV,), яким керувався суд першої інстанції, втратив чинність з 5 жовтня 2016 року, крім статті 4. Стаття 4 втратила чинність з 5 січня 2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами учасників ТОВ "Інбудінвест" 02.09.2016 р. було прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, 06.09.2016 р. ТОВ "Інбудінвест" (а.с. 17-20 том 4) звернулось до заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. із заявою про закінчення виконавчого провадження № 51831156 та направлення наказу господарського суду міста Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест", а 13.09.2016 р. року Департамент Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень надав відповідь про неможливість закінчення виконавчого провадження, посилаючись на ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 02 червня 2016 року, передбачено, що скарги на рішення,дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в встановленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта є безпідставними, оскільки судом першої інстанції правомірно було винесено ухвалу у відповідності до норм законодавства, які діяли на час виникнення спірних (втратив чинність лише 05.10.2016 р.) на момент припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації (02.09.2016 р.), та в зв'язку з зверненням боржника до державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 51831156 та направлення наказу господарського суду міста Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест"(07.09.2016 р.).
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги скаржника в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" Кіцулу С..Б. наказ господарського суду м. Києва від 23.05.2016 р. у справі № 910/16673/14 та закінчити виконавче провадження № 51831156 є обґрунтованими, а бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С., що виявилася у відмові направити наказ Господарського суду м. Києва від 23.05.2016 у справі № 910/16673/14 ліквідатору ТОВ "Інбудінвест" та закінчити виконавче провадження неправомірною.
Вимога скаржника щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ТОВ "Інбудінвест", накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.08.2016 р. № 51831156 не підлягає задоволенню та правомірно був визнаний судом першої інстанції, таким що заявлений передчасно, оскільки за приписами ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" зняттю арешту з майна боржника передує факт надсилання державним виконавцем документа ліквідаційній комісії (ліквідатору) боржника та факт його надходження до ліквідаційної комісії (ліквідатора) підприємства боржника.
Відповідно до п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року у справі № 910/16673/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року у справі № 910/16673/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2016 року у справі № 910/16673/14 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/16673/14 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
А.О. Мальченко