донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.02.2017 справа №905/1353/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання: за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_7, за довіреністю Державної Азовської морської екологічної інспекції, м. Генічеськ Херсонської області
на рішення господарського суду Донецької області
від15.11.2016 (підписано 21.11.2016)
у справі№ 905/1353/16 (головуючий Бокова Ю.В., судді Говорун О.В., Харакоз К.С.)
за позовомДержавної Азовської морської екологічної інспекції, м. Генічеськ Херсонської області
до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь Донецької області
простягнення шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 252387,00 грн.
Позивач, Державна Азовська морська екологічна інспекція, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки відходами металобрухту в районі АПК копрового відділення конверторного цеху, що знаходиться в користуванні ПАТ «МК «Азовсталь» в м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 у сумі 252 387,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на проведення Державною Азовською морською екологічною інспекцією у період з 08.04.2014р. по 29.04.2014р. планової перевірки дотримання ПАТ «МК Азовсталь» вимог природоохоронного законодавства, результати якої зафіксовані в акті № 37 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «МК «Азовсталь», яким встановлено факт засмічення металобрухтом земельної ділянки в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК Азовсталь», розташованої за адресою м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського, 1, загальною площею - 45 кв.м.; розрахунок розміру шкоди від засмічення земель металобрухтом на території промислового майданчику ПАТ «МК «Азовсталь» », розташованого за адресою м. Маріуполь, вул. Лепорського,1, згідно схеми № 2, у сумі 252387,00грн., здійснений на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. (підписано 21.11.2016р.) у справі №905/1353/16 в задоволенні позовних вимог Державної Азовської морської екологічної інспекції до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 252387,00 грн. - відмовлено.
Рішення мотивоване недоведеністю позивачем заявлених вимог про стягнення шкоди, заподіяної в результаті засмічення земельної ділянки металобрухтом, відсутністю доказів того, що зафіксоване в акті порушення (засмічення земельної ділянки металобрухтом), призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, оскільки відшкодування шкоди внаслідок засмічення знаходиться в безпосередній залежності від забруднення природного середовища, як це визначено пунктом 3.2. Методики.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області, Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р., ухвалене по справі №905/1353/16, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної Азовської морської екологічної інспекції про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки у сумі 252 387,00 грн. задовольнити в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення, прийняте судом першої інстанції без об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, з однобічною оцінкою доводів та доказів по справі, з порушенням норм процесуального та матеріального права, внаслідок чого були зроблені невірні правові висновки, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги обґрунтування позивачем підстав застосування Закону України «Про відходи» та Закону України «Про металобрухт» у приписі №37 до акта №37 від 08.04-29.04.2014р., винесеного за результатами планової перевірки.
Апелянт вказує, що систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення та оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів, визначений Державним класифікатором України «Класифікатор відходів» ДК 005-96, затвердженим наказом Держстандарту України №89 від 29.02.1996р., у графі Б.6 якого, відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні та аналогічні неспецифічні промислові інші (група 77) за номером 7710.3.1.08 позначений брухт чорних металів дрібний інший; у графі А.23 відходи виробництва машин та обладнання (група 29) за номером 2910.2.9.01 також позначений брухт металевий.
Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист, у тому числі, від засмічення.
Наполягає, що позивачем розраховано шкоду, завдану земельним ресурсам через порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земель, так як довгострокове розміщення металобрухту на земельній ділянці не обладнаній твердим покриттям (поверхневому шарі земель) здійснює вплив на родючий шар землі, та в подальшому могло призвести до проникнення в грунт та накопичення в ньому шкідливих речовин у даному випадку металів, що призвело б до його забруднення і як наслідок псування. А отже, встановлений екологічною перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки відходами металобрухту в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК Азовсталь», є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 09-10/22 від 20.01.2017р. на апеляційну скаргу. Просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. у справі № 905/1353/16 залишити без змін. Наполягає, що аналіз приписів чинного законодавства надає підстави для висновку, що при вирішенні питання щодо наявності шкоди обов»язково повинно бути встановлено не лише сам факт засмічення земельної ділянки відповідачем, а і той факт, що таке засмічення призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Вважає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в акті дії відповідача (засмічення земельної ділянки) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а отже, позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок металобрухтом.
Наголошує, що на спірній земельній ділянці на момент перевірки (незначний проміжок часу) знаходився металобрухт, що надійшов на адресу відповідача згідно договору постачання № 680/13 від 03.12.2013р. та на підставі залізничних накладних, якість вказаного металобрухту підтверджена сертифікатами якості (всі зазначені документи наявні в матеріалах справи), в посвідченнях зазначено, що метали чорні (вторинні) є вибухо, хімічно-і радіаційно безпечними і можуть бути допущені до переробки і використання як металошихта.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2017р., на підставі наданих відповідачем документів, змінено найменування відповідача по справі, Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», розгляд апеляційної скарги відкладено.
Представники Державної Азовської морської екологічної інспекції в судових засіданнях наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги. Просили рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. (підписане 21.11.2016р.) у справі №905/1353/16 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представником позивача в судовому засіданні 07.02.2017р. заявлено клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги для надання позивачеві часу для підготовки додаткових пояснень з врахуванням відзиву відповідача на апеляційну скаргу.
Виходячи з приписів ст.ст. 77, 101 Господарського процесуального кодексу України наведене клопотання залишено судом без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2017р. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. у справі № 905/1353/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №004338, виданого Маріупольською міською радою народних депутатів 23.02.2001 року, у постійному користуванні ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 перебуває земельна ділянка площею 835,0612 га. Землю надано у постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу промислових, адміністративно-господарських будівель і споруд, складських приміщень, гаражів, мережі залізничних і автомобільних доріг на вул. Лепорського, 1 в Орджонікідзевському районі міста відповідно до рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 28.12.2000 р. № 855.
В період з 08.04.2014р. по 29.04.2014р. старшими державними інспекторами, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, в присутності начальника відділу захисту навколишнього середовища та начальника бюро охорони навколишнього середовища ПАТ «МК «Азовсталь», проведено перевірку додержання ПАТ «МК «Азовсталь» вимог природоохоронного законодавства, результати якої оформлені актом №37 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «МК «Азовсталь». Акт підписано всіма перевіряючими, окрім державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря ОСОБА_8, з боку відповідача акт підписано з зауваженнями.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано, що підприємство (ПАТ «МК «Азовсталь») спеціалізується на виробництві чавуна, сталі, товстолистового та фасонного прокату, рельсів різного призначення. Комбінат являє собою підприємство з повним металургійним циклом. До складу підприємства входять: аглофабрика на 2 аглострічки, доменний цех з 5 доменними печами, конверторний цех з 2 конверторами, обжимний «блюмінг 1170»; 2 прокатних цеха, вапняно-обжиговий цех з 8 печами, цех з виготовлення рельсових кріплень, коксохімічне виробництво, шлакопереробне виробництво, ливарний, механічний та допоміжний цехи.
Підприємство має Ліцензію на провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів.
Згідно п.1.8. (детальний опис виявленого порушення) розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду» Акту перевірки, на території підприємства виявлено два факти засмічення земельних ділянок, зокрема, факт засмічення земельної ділянки металобрухтом - площа 45 кв.м., об'єм відходів 157,5куб.м., яка згідно схеми №2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «Азовсталь», що є порушенням п.п. «б», «г» ч.1 ст. 91, п.п. «б», «г» ч.1 ст. 96, ч.1 ст. 167 Земельного кодексу України; ст.35, 45 Закону України № 962-ІУ, абз.6 п.»а» ст.7 ЗУ № 963- ІУ.
Виходячи зі змісту позовної заяви та розрахунку розміру шкоди, стягнення шкоди вимагається позивачем саме за фактом засмічення земельної ділянки металобрухтом, яка згідно схеми №2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «Азовсталь», площа 45 кв.м., об'єм відходів 157,5куб.м.
З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ «МК «Азовсталь», проведеної 08.04-29.04.2014р., генеральному директору ПАТ «МК «Азовсталь» видано припис №37 до акту №37 від 08.04.-29.04.2014р.
За результатами виявлених порушень складено Протокол №009100 від 16.06.2014р. про адміністративне правопорушення відносно заступника начальника конверторного цеху з переробки металобрухту ПАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_9
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 259/009100 від 16.06.2014р., на підставі ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до заступника начальника конверторного цеху з переробки металобрухту ПАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_9 застосовано штраф у розмірі 850,00 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.08.2014р. у справі № 263/5549/14-а (провадження № 2а/263/341/2014) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_9 до Державної Азовської морської екологічної інспекції про скасування постанови №259/009100 від 16.06.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП відмовлено у повному обсязі.
Державною Азовською морською екологічною інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель металобрухтом на території промислового майданчика ПАТ «МК «Азовсталь», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, згідно схеми № 2, розмір якої склав 252387,00 грн.
В розрахунку зазначено про його проведення на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998року за 285/2725. Розрахунок збитків проводився за даними акту перевірки № 37 від 08.04-29.04.2014р.
Претензією від 28.07.2014р. №16/4-1722/14 позивачем запропоновано ПАТ «МК «Азовсталь» добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельних ресурсів у сумі 252387,00грн. Разом з претензією відповідачу було надано розрахунок збитків.
У відповіді на претензію № 0175/437 від 19.08.2014р. ПАТ «МК «Азовсталь» повідомлено про невизнання претензійних вимог позивача, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Відмова ПАТ «МК «Азовсталь» відшкодувати заподіяну шкоду стала підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України (ст.4 наведеного Закону).
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України (ст.40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).
Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Обов'язок землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля встановлений ст. 96 Земельного кодексу України.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям, тощо (ст. 35 Закону України «Про охорону земель»).
За умовами ст.56 цього ж Закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими побутовими відходами та іншими відходами врегульовано Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Згідно з приписами п.п.3.2.,3.3. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Під поняттям «грунт» розуміється природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості (п.2 Методики та ст.1 Закону України «Про охорону земель»).
За положеннями п.3.5. Методики, при виявленні засмічення визначаютьсяна місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.п 3.5. Методики).
Порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель врегульовано п.5. Методики.
Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1.).
Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п.5.2.).
Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5) (п.5.3.).
Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо (п.5.4.).
Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6 (п.5.5.Методики): Р ШЗ = А х Б х Г ОЗ х П ДЗ х К ЗЗ х К НВ х К ЕГ, (6)
де
Р ШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.
Г ОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2;
П ДЗ - площа засміченої земельної ділянки, м 2;
К ЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;
К НВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;
К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.5.6.).
Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (К ЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 6 (п.5.7.).
Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К ЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 (п.5.8.).
Відходами, в розумінні п.2 Методики, є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Законом України «Про відходи» (ст.1) визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення) (ст.33 Закону України "Про відходи").
За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Проте, як зазначено в Акті перевірки №37, перевіркою встановлено, що на території підприємства виявлено засмічення земельної ділянки металобрухтом - площею 45 кв.м., об'єм відходів 157,5куб.м., яка згідно схеми №2 розташована в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «Азовсталь».
Металобрухтом, згідно з Законом України «Про металобрухт», є непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Статтею 2 Закону України «Про металобрухт» зазначено про непоширення Закону України "Про відходи" на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.
Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, за реєстр. в Міністерстві юстиції України від 15.01.2009р. за № 18/16034 (із змінами та доповненнями станом на час проведення перевірки), за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (п.4.13).
Актом перевірки, в розумінні п.1.4. Порядку, є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (п.4.14.). До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань (п.4.15).
Як свідчить наданий позивачем розрахунок розміру шкоди від засмічення земель металобрухтом на території промислового майданчика ПАТ «МК «Азовсталь», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, згідно схеми № 2, виходячи зі значення показника (коефіцієнта) « 1», включеного позивачем до п.7 «коефіцієнт небезпеки відходів» таблиці розрахунку, приймаючи до уваги додаток 5 Методики, виявлений металобрухт віднесений позивачем до відходів четвертого класу небезпеки (малонебезпечні).
Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства до небезпечних відходів відносить відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створювати значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Порядок віднесення позивачем металобрухту, що виявлений при перевірці на земельній ділянці в районі АПК копрового відділення конверторного цеху ПАТ «МК «Азовсталь» до відходів четвертого класу небезпеки (малонебезпечні), як того вимагає п.5.4. Методики, ні в матеріалах перевірки ні в Розрахунку не наведений.
Проте, в Акті перевірки № 37 відображено про наявність у Підприємства: Дозволу на розміщення відходів 4 класу небезпеки, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації № 28.28ОДА від 01.11.2013р. зі строком дії з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.; дозволу на розміщення відходів; лімітів на утворення та розміщення відходів; дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у т.ч. продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; ліцензії на провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, тощо.
Матеріали перевірки не містять відомостей та документальних доказів в який спосіб перевіряючими були визначені на місці обсяги засмічення земельної ділянки, а саме, яким чином визначено площу земельної ділянки, товщину шару металобрухту, об'єму відходів (металобрухту)(куб.м), що спричинили засмічення, як це передбачено в п 3.5. Методики; акту огляду спірної земельної ділянки з описом (та/ або фотографії) поверхні земельної ділянки, на якій виявлений металобрухт; відсутній і опис металобрухту (його орієнтовні розміри, поверхневий стан забруднення, ознаки корозії, тощо); докази проведення відбору проб грунтів та інструментарно-лабораторних вимірювань; обгрунтування, що наявність на земельній ділянці металобрухту призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (яким чином та з яких підстав). Наведені відомості не відображені і в акті перевірки та/або в додатках до акту.
Зазначення позивачем в запереченнях № 18/9-811/16 від 13.05.2016р. на відзив відповідача, що площу забрудненої земельної ділянки заміряно за допомогою десятиметрової вимірювальної рулетки, не підтверджується документово.
Враховуючи викладене, та у зв»язку з відсутністю в акті перевірки опису та класифікації виявленого позивачем металобрухту, безпідставним є посилання позивача на Державний класифікатор України «Класифікатор відходів» ДК 005-96, та віднесення виявленого металобрухту до відходів діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходів комунальних та аналогічних неспецифічних промислових інших (група 77) за номером 7710.3.1.08 (брухт чорних металів дрібний інший) або відходів виробництва машин та обладнання (група 29) за номером 2910.2.9.01( брухт металевий),тощо.
За таких обставин, Акт №37 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «МК «Азовсталь», та відповідно й Розрахунок розміру шкоди від засмічення земель металобрухтом на території промислового майданчику ПАТ «МК «Азовсталь» розташованого за адресою м. Маріуполь, вул. Лепорського,1, згідно схеми № 2, в підставу якого покладений акт перевірки, як джерело одержання доказів та показників, згідно приписів ст.ст.32-34 ГПК України не є належними та достатніми доказами засмічення земельної ділянки та вини відповідача.
До того ж, як наполягає відповідач, в період перевірки на спірній земельній ділянці (незначний проміжок часу) знаходився металобрухт, що надійшов на адресу відповідача згідно договору постачання № 680/13 від 03.12.2013р. та на підставі залізничних накладних, якість вказаного металобрухту підтверджена сертифікатами якості, в посвідченнях зазначено, що метали чорні (вторинні) є вибухо, хімічно-і радіаційно безпечними і можуть бути допущені до переробки і використання як металошихта.
Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, за приписами якої майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди (збитків); 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини заподіювача шкоди.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків).
При цьому, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини, що також не доведено позивачем при вирішенні цього спору.
Враховуючи наведене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. (підписано 21.11.2016р.) у справі № 905/1353/16.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Результати апеляційного провадження у справі №905/1353/16 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної Азовської морської екологічної інспекції на рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. (підписано 21.11.2016р.) у справі № 905/1353/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. (підписано 21.11.2016р.) у справі № 905/1353/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Судді Т.Д. Геза
ОСОБА_3
Надруковано 5екз.:
1-позивачу
1-відповідачу
1-у справу
1-ДАГС
1-ГСДО