29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" лютого 2017 р. Справа № 924/1341/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство", Кам'янець-Подільський район, с. Колибаївка
про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 28894,65 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2017р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №19 від 18.01.2017р. (у судовому засіданні 25.01.2017р.)
У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 07.02.2017р., оскільки у судовому засіданні 25.01.2017р. оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 28894,65 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на проведену працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 01.04.2013р. по 19.04.2013р. перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території державного підприємства "Кам'янець-Подільського лісового господарства", в результаті якої виявлено факт незаконної (без належного на те дозволу) рубки 95 дерев різних порід у кварталі 38 виділу 11 Маківського лісництва та 3 дерев різних порід у кварталі 30 виділу 16 Дунаєвецького лісництва. Вказана обставина, на думку позивача, підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №126/03 від 19.04.2013р., польовими переліковими відомостями до цього акту від 08.04.2013р. та 13.04.2013р., протоколами про адміністративне правопорушення від 09.04.2013р. №190/03, від 10.04.2013р. №191/03, від 10.04.2013р. №192/03, від 19.04.2013р. №193/03.
Як вважає позивач, відповідач, згідно ст. 17 Лісового Кодексу України, є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території. Неналежне виконання своїх трудових обов'язків по забезпеченню охорони лісів від незаконної рубки ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" призвело до можливості вчинення такої незаконної рубки, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу.
Розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев, розраховано на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", та становить 28894,65 грн.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні з підстав пропущення строку позовної давності. Свою позицію обгрунтовує тим, що вимоги позивача грунтуються на акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.04.2013р., а звернення до суду з позовом відбулося після закінчення встановленого законодавством (ст. 257 ЦК України) трирічного строку позовної давності.
Також, на посилання позивача у позовній заяві та листі від 12.06.2013р. про незаконну рубку дерев у кварталі 37 виділі 11 Маківського лісництва ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство", відповідач вказує, що в зазначеному кварталі прочищення дерев в 2012 році не проводилось, а зафіксований в акті факт незаконної рубки дерев у виділі 11 Маківського лісництва стосується іншого кварталу лісництва - 38 і відповідач викладав свої заперечення по даному порушенню у 2013 році.
Стосовно факту незаконної рубки 3 дерев різних порід у кварталі 30 виділ 16 Дунаєвецького лісництва, відповідач відмітив, що рубка здійснена невстановленою особою; виявлена в обході лісника Дунаєвецького лісництва ОСОБА_3, на якого було складено протокол про адміністративне правопорушення. Стверджує, що ніяких розпорядчих документів про самовільну рубку в межах обходу чи відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки інспекцією складено не було.
Крім того, відповідач зауважує на тому, що у приписі про усунення порушень, складеному позивачем, не було вимоги щодо усунення порушень вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, а саме щодо рубки 95 дерев у Маківському лісництві та 3 дерев в Дунаєвецькому лісництві.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами. Також, представником позивача подано заяву, згідно якої, посилаючись на допущену у позовній заяві технічну помилку стосовно номеру кварталу, в якому було зафіксовано незаконну вирубку дерев, просить читати номер кварталу Маківського лісництва - 38.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2017р. наполягав на відмові у позові, з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
У період з 01.04.2013р. по 19.04.2013р. працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькому районі було проведено планову перевірку дотримання державним підприємством "Кам'янець-Подільське лісове господарство" вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, за результатами якої складено акт перевірки №126/03 від 19.04.2013р.
Перевіркою, зокрема, встановлено наступні порушення вимог законодавства: у Маківському лісництві у кварталі 38 виділу 11 на площі 5,5 га ПРЧ-12р. рубка недорізана на площі біля 0,2 га та здійснена незаконна рубка 95 дерев без лісорубного квитка (пні зрізаних дерев не клеймовані) (пункт 3 акту); у Дунаєвецькому лісництві у кварталі 30 виділу 16 виявлено незаконну рубку 3 дерев, лісорубний квиток на рубку цих дерев не виписувався (пні зрізаних дерев не клеймовані) (пункт 7 акту).
У польових перелікових відомостях, складених 08.04.2013р. та 13.04.2013р., наведено перелік порід та кількість незаконно зрізаних дерев.
Директор державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство" ОСОБА_4 підписав акт перевірки із запереченнями, які додано до акту на окремих аркушах.
У запереченнях від 24.04.2013р. до акту викладено позицію державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство" на виявлені порушення. Зокрема, стосовно виявленого порушення у кварталі 38 виділу 11 Маківського лісництва зазначено, що рубка проведена на підставі лісорубного квитка №33 від 05.03.2012р. З посиланням на п. 10 Постанови КМУ №724 від 12.05.2007р. "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" вказано, що спосіб обліку, вказаний у лісорубному квитку - по приблизній кількості заготовленої деревини. Для визначення обсягу заготівлі проводиться закладка пробних площ, відповідно інструктивних матеріалів. З посиланням на п. 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агенства лісових ресурсів України зазначено, що закладка пробної площі для визначення приблизної кількості лісопродукції була проведена у 2011 році. Згідно акта відводу ділянки в рубку проміжного користування на момент закладки пробних площ на ділянці був наявний лише хворост. Дровяної деревини в матеріалах відводу зазначено не було. Отже, зроблено висновок, що дерев, діаметром 8 см і більше при відводі не було. Відповідно акт-наряду №2 в березні 2012 року рубкою пройдено площу 1,8 га та заготовлено 15 куб.м. хворосту довжиною 4,1-6,0м та 10 куб.м. хворосту довжиною 2,1-4,0м. На момент проведення ревізії через багаті грунтові умови частина площі, близько 0,20 га знову заросла порослю осики та верби, але це не недоруб. В грудні 2012 року рубка була закінчена. Дровяної деревини на рубці заготовлено не було. Виявлені в процесі перевірки пні другорядних лісових порід - пні поросливих сильнозбіжистих екземплярів, які кущилися. Дані дерева в процесі відводу та заготівлі віднесені в хворостову масу довжиною 4,1-6,0м. Вилучення їх сприяло збереженню головної породи - дуба звичайного.
Стосовно виявлення незаконної рубки 3 дерев у Дунаєвецькому лісництві у кварталі 30 виділу 16 державне підприємство "Кам'янець-Подільське лісове господарство" послалося на те, що дерева були зрубані невідомою особою.
На підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 23.07.2008р. №665, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев.
Згідно розрахунку шкоди, заподіяної рубкою дерев до ступеня припинення росту на території Маківського лісництва у кварталі 38 виділу 11, сума шкоди складає 27147,85 грн.
Згідно розрахунку шкоди, заподіяної рубкою дерев до ступеня припинення росту на території Дунаєвецького лісництва у кварталі 30 виділу 16, сума шкоди складає 1746,80 грн.
Загальний розмір шкоди, за розрахунком Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, становить 28894,65 грн.
Листом №3520/07 від 12.06.2013р. Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області повідомила державне підприємство "Кам'янець-Подільське лісове господарство", що проведеною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено факт шкоди, заподіяної рубкою дерев до ступення припинення росту на території лісових угідь ДП "Кам'янець - Подільського лісового господарства". Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, склав 28894,65 грн.
Державне підприємство "Кам'янець-Подільське лісове господарство" надало відповідь у листі №365 від 18.06.2013р., що в Маківському лісництві в кварталі 37 виділі 11, прочищення в 2012 році не проводилось. В Дунаєвецькому лісництві в кварталі 30 виділі 16 виявлено незаконну рубку трьох дерев не встановленою особою.
Також в матеріалах справи наявні припис Державної екологічної інспекції №126/03 від 26.04.2013р., протоколи про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення за квітень 2013р.
Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
Статтею 5 цього Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
В ст. 66 Конституції України встановлено, що кожний зобов'язаний не заподіювати шкоду природі.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до пп. ґ п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. (далі - Положення), Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур; заготовки деревини відповідно до затвердженого лісосічного фонду.
Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п. 6.4 Положення).
Згідно з п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Пунктом 4.13 зазначеного Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
У відповідності до п.4.19 вказаного нормативно-правого акта в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
Як встановлено судом, Державною екологічної інспекцією у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої видано акт №126/03 від 19.04.2013р., яким встановлена незаконна рубка 95 дерев без лісорубного квитка у кв. 38 вид. 11 та незаконна рубка 3 дерев без лісорубного квитка у кв. 30 вид. 16.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 Лісового Кодексу України).
ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. №133 "Про організаційну структуру управління лісовим господарством", засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агенства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Хмельницького обласного управління лісового мисливського господарства. Підприємство діє на підставі статуту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №75 від 03.03.2012р., створене з метою ведення лісового та мисливського господарства, включаючи питання охорони і захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду та території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" є постійним лісокористувачем, яке створене з метою охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів, наданих у користування вказаному підприємству.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно зі ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створення сприятливих умов для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів, в т.ч. і на відповідача у даній справі.
Як свідчать матеріали справи, факт незаконної вирубки дерев на земельних ділянках кв. 38 вид. 11 та кв. 30 вид. 16, що знаходяться в постійному користуванні відповідача, підтверджено актом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області №126/03 від 19.04.2013р., а також переліковими відомостями, протоколами про адміністративне правопорушення та постановами про накладення адміністративного стягнення за квітень 2013р.
Помилкове зазначення у позовній заяві кварталу 37, замість кварталу 38, в якому виявлено рубку 95 дерев без лісорубного квитка, на яке посилається відповідач, не спростовує факту незаконної рубки дерев без лісорубного квитка саме у кварталі 38 видилу 11, який встановлений актом перевірки. Крім того, в додатково поданій заяві позивач повідомив, що у позовній заяві була допущена технічна помилка стосовно номеру кварталу, в якому було зафіксовано незаконну вирубку дерев; вірним є квартал Маківського лісництва №38.
Відповідачем не подано доказів правомірності проведеної рубки в Маківському лісництві у кварталі 38 виділу 11, зокрема, не надано оригіналу, або завіреної копії лісорубного квитка №33 від 05.03.2012р., на який він посилається. Не надано й доказів того, що в Дунаєвецькому лісництві рубка 3 дерев у кварталі 30 виділ 16 здійснена невстановленою особою, хоча у відзиві відповідачем зазначено, що порушення виявлено в обході лісника Дунаєвецького лісництва ОСОБА_3, на якого було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, посилання відповідача на відсутність у приписі вимоги щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, а саме щодо рубки дерев, не приймаються до уваги, оскільки таке порушення як незаконна рубка дерев до ступеня припинення росту не підлягає усуненню, окрім як відшкодування шкоди.
Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдану державі шкоду внаслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі. Відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів на спростування висновків акту перевірки, розрахунку розміру шкоди. Не надано також і доказів відшкодування в добровільному порядку шкоди, заподіяної внаслідок допущення відповідачем незаконної вирубки дерев.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Судом враховується, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто, проявом їх протиправної поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2014р. у справі №907/535/13, від 14.10.2014р. у справі №906/249/14, від 12.11.2014р. у справі №914/1138/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.
При цьому суд виходить з того, відповідно до вимог ст. 19, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, як вже зазначалось вище, зобов'язаний забезпечувати охорону та збереження лісу від незаконної рубки дерев, однак, факт незаконної самовільної вирубки 95 дерев без лісорубного квитка у кв. 38 вид. 11 та незаконна рубка 3 дерев без лісорубного квитка у кв. 30 вид. 16, тобто на лісовій ділянці, що знаходиться в його постійному користуванні, свідчить про порушення відповідачем наведених норм закону, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач має нести відповідальність за порушення вимог лісового законодавства у вигляді відшкодування шкоди.
З огляду на викладене вище, відповідач повинен був відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев.
Така шкода вираховується на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Перевіривши долучені до матеріалів справи розрахунки, суд прийшов до висновку, що вони здійснені вірно, а отже розмір шкоди, заподіяної внаслідок допущення відповідачем незаконної вирубки дерев складає 28894,65 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами. Проте, відповідач просить застосувати строки позовної давності до стягнення шкоди.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 Цивільного кодексу України.
Загальна позовна давність статтею 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, моментом виявлення порушення є дата складання акту перевірки.
Як свідчать матеріали справи, Державна екологічна інспекція провела перевірку та зафіксувала порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства 19.04.2013р.
Позовна заява була подана до суду 28.12.2016р., тобто позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску позовної давності позивачем не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви відповідача щодо пропущення строків позовної давності.
Тому, у позові належить відмовити з підстав пропущення строку позовної давності.
Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство", Кам'янець-Подільський район, с. Колибаївка про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 28894,65 грн. відмовити.
Повне рішення складено 10 лютого 2017р.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (Кам'янець-Подільський район, с. Колибаївка, вул. Ватутіна, буд. 26).