"07" лютого 2017 р. Справа № 926/4542/16
За позовом Хотинської міської ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.06.2008 в сумі 16209,77 грн.
Суддя Скрипничук Iван Васильович
Представники:
від позивача - Гіждівський В.В., довіреність №1 від 03.01.2017
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Хотинська міська рада звернулась з позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хотин Чернівецької області, про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.06.2008 в сумі 16209,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору оренди землі від 12.06.2008 позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування власної нежитлової будівлі. Однак, в порушення умов договору відповідач не сплачує орендну плату, у результаті чого станом на 31.07.2015 виникла заборгованість у сумі 16209,77 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.01.2017.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не з'явився, поштовий конверт, надісланий на його адресу: м.Хотин, вул. Воїнів Визволителів, 115, було повернуто до господарського суду з відміткою Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалою суду від 10.01.2017 розгляд справи відкладено на 07.02.2017. Проте, відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не з'явився, поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення.
Враховуючи, що сторона була належним чином повідомлена про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, 12.06.2008 між Хотинською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Хотинському реєстраційному секторі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що 12.08.2008 у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040882000011 (далі - договір оренди). Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,10 га несільськогосподарського призначення для обслуговування власної нежитлової будівлі лазні, яка знаходиться в м. Хотин по вул. Чернівецькій, 78, строком на 49 років.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 4 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 50543,86 грн.
Згідно з пунктом 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 % нормативної грошової оцінки землі, що складає 2021,75 грн. на рік. Розрахунки закінчуються не пізніше 1 грудня поточного року. Орендна плата вноситься частинами - щомісячно на розрахунковий рахунок Хотинської міської ради (п. 9 договору).
Одночасно, сторони в п. 8 договору передбачили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.
Крім того, сторони узгодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін (п. 32 договору).
Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статей 6, 627 ЦК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Оскільки, відповідач взяте на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, 30.07.2015 сторони уклали угоду про розірвання договору, у зв'язку з систематичним невиконанням умов договору в частині несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_2 площею 0,10 га. Дана угода набрала чинності з моменту її підписання, а саме з 30.07.2015. Підпунктом 2 пункту 3 угоди сторони узгодили, що відшкодування збитків відбувається добровільно за погодженням між сторонами або за рішенням суду.
Одночасно відповідач визнав заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 11002,45 грн., підписавши зобов'язання про внесення коштів рівними частинами відповідно графіку. Як наслідок, сторони узгодили графік платежів відповідача, сплачуючи з серпня 2015 року по грудень 2017 року 366,75 грн. на місяць. При цьому, суд зауважує, що даний графік є додатком до зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд погодився з позивачем, що відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості зі сплати орендної плати не виконав, чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства.
Проте, строк виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості з орендної плати в сумі 11002,45 грн. ще не настав, оскільки графік її погашення узгоджений до грудня 2017 року.
Так, згідно даного графіку відповідач станом на день ухвалення судового рішення повинен був в добровільному порядку погасити заборгованість з серпня 2015 року по січень 2017 року в сумі 6601,50 грн., що ним зроблено не було.
Суд не може взяти до уваги наданий позивачем розрахунок позовних вимог (бухгалтерська довідка № 02-15-512 від 29.06.2016) на суму 16209,77 грн., оскільки сторони 30.07.2015 узгодили термін виконання зобовязання по сплаті орендної плати за землю.
Підсумовуючи зазначене, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором оренди земельної ділянки та угоди про розірвання договору зобов'язання щодо сплати орендної плати, тому позов підлягає задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача заборгованості в сумі 6601,50 грн.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до частини другої статті 49 ГПК України судовий збір в повній мірі покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 85, 49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, (ід.н. НОМЕР_1) на користь Хотинської міської ради, вул. Незалежності, 52, м. Хотин Чернівецької області (код 04062205) заборгованість в сумі 6601,50 грн. та судовий збір в сумі 1378 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 10.02.2017.
Суддя І.В. Скрипничук