Кіровоградської області
06 лютого 2017 рокуСправа № 912/43/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/43/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром"
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про зняття арешту з майна
за участю представників:
від позивача - не був присутнім;
від відповідача - не був присутнім;
від третьої особи - не був присутнім.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" (надалі - ТОВ "Хімвіскпром", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Олександрійська ОДПІ, відповідач) про зняття арешту з майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення виконавчого провадження у справі № 3/32 по виконанню наказу господарського суду виданого на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2006, всупереч вимогам частини 1 статті 50 та статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", не знято арешту з майна боржника, накладеного згідно постанови ВДСВ Олександрійського МРУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.11.2006, зокрема з транспортних засобів КАВЗ 3270, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у зв'язку з чим ТОВ "Хімвіскпром" позбавлений можливості розпоряджатись належним йому майном.
Ухвалою господарського суду від 05.01.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14год.15 хв. 06.02.2017, сторін зобов'язано надати необхідні для вирішення спору докази, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
26.01.2017 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу, з тих підстав, що ТОВ "Хімвіскпром" мав би звернутись до суду адміністративної юрисдикції з позовними вимогами про скасування постанови Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.11.2006, оскільки спір у даній справі є публічно-правовим.
06.02.2017 ТОВ "Хімвіскпром" подало до суду заяву "про зміну підстав позову", згідно якої позивач зазначає, що посилання в обґрунтування позовних вимог на положення статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" є помилковими та безпідставним, а тому останній вважає за необхідне подати до суду відповідну заяву про зміну підстави позову в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд зняти арешт з майна належного позивачу, серед іншого, на підставі положень статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Господарський суд розглядаючи вказану заяву позивача враховує, що остання за своєю правовою природою не є заявою про зміну підстав позову, а є лише зміною посилання ТОВ "Хімвіскпром" на норми матеріального права.
Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області вимоги ухвали суду від 05.01.2017 в частині подання витребуваних доказів не виконав, будь-яких пояснень чи заперечень щодо поданого позову господарському суду не подав.
Сторони та третя особа не були присутніми в судовому засіданні 06.02.2017, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.25-28).
Зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи у судовому засіданні у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді даної справи господарський суд враховує, що правонаступником Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції є Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, а правонаступником державної виконавчої служби у м. Олександрія є Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2006 у справі 3/32 серед іншого з ТОВ "Хімвіскпром" на користь Олександрійської ОДПІ стягнуто 25 500грн пені за порушення розрахунків по експортній операції (а.с.14-15).
В межах відкритого виконавчого провадження у зв'язку з примусовим виконанням наказу, виданого на виконання вказаного рішення господарського суду від 04.04.2006, державним виконавцем відділу ДВС у м. Олександрія була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.11.2006.
Докази оскарження вказаної постанови позивачем у судовому порядку господарському суду сторонами не надано.
За твердженням позивача, у зв'язку з погашенням заборгованості, виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 04.04.2006 у справі №3/32 закінчене.
Згідно довідки Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 2949/10/11-26-17-21 від 26.07.2016 станом на 26.07.2016 у позивача відсутня заборгованість по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства згідно з рішенням господарського суду від 04.04.2006 у справі 3/32 (а.с.21).
Як зазначає ТОВ "Хімвіскпром", у червні 2016 року товариством були прийняті накази про зняття належних йому автомобілів з обліку основних засобів, однак вказані дії останньому вчинити не вдалось, позаяк арешт на транспортні засоби КАВЗ 3270, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який був накладений відповідно до постанови органу ДВС від 22.11.2006 не знято.
Згідно довідки наданої Олександрійським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області № 31273 від 04.08.2016 станом на 04.08.2013 виконавчі документи майнового характеру, по яким боржником виступає ТОВ "Хімвіскпром", у Олександрійському міськрайонному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції на виконанні не перебувають.
З метою захисту свого порушеного права, позивач як власник спірного майна, звернувся до господарського суду з вимогою про зняття арешту з такого майна.
Розглядаючи даний спір господарський суд враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби (частина 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з постанови державного виконавця державної виконавчої служби у м. Олександрія від 22.11.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на виконанні у відповідного органу ДВС перебував наказ по виконанню рішення у справі № 3/32 щодо стягнення з ТОВ "Хімвіскпром" на користь Олександрійської ОДПІ 25 500,00грн пені за порушення розрахунків по експортній операції.
За приписами частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття та здійснення виконавчого провадження щодо виконання рішення у справі № 3/32) визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (частина 2 статті 38 Закону України “Про виконавче провадження”).
При цьому, за твердженням позивача, в постанові про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду від 04.04.2006 у справі №3/32 державним виконавцем не вирішено питання про скасування арешту, який було накладено постановою про арешт майна та оголошення відчуження від 22.11.2006.
Позов про зняття арешту з майна на підставі статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. Відповідачами у справі є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно (стягувач). Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Позивач у даній справі був стороною виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення господарського суду у справі №3/32, а саме боржником, тому у нього відсутнє право звертатися до господарського суду з позовом на підставі зазначеної норми Закону України “Про виконавче провадження”.
У даному випадку наявне порушення державним виконавцем обов'язків покладених на нього законодавцем під час безпосереднього виконання рішення суду.
Оскарження незаконних рішень, дій або бездіяльності органу ДВС під час виконання останнім рішень господарського суду регулюється, зокрема, положеннями статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Як визначено у абзацах 1-2 підпункті 9.1. пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
Підпунктом 9.3. пункту 9 вказаної вище постанови визначено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.
За викладених обставин, належним способом захисту порушених прав позивача та усунення допущених порушень законодавства при здійснені виконання рішення у справі №3/32, які полягають у не знятті державним виконавцем арешту з майна боржника після закінчення відповідного виконавчого провадження, є звернення ТОВ "Хімвіскпром" до господарського суду з відповідною скаргою на дії органу державної виконавчої служби.
Вказаний висновок також спростовує доводи Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо наявності підстав для припинення провадження у даній справі у відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позаяк спірні правовідносини у даній справі мають вирішуватись в порядку визначеному статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України та положеннями Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання Олександрійської ОДПІ щодо припинення провадження у даній справі.
Враховуючи викладені обставини господарський суд вважає позов необґрунтованим, безпідставним та відмовляє в його задоволенні повністю.
Відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 10.02.2017
Суддя Є. М. Наливайко