ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31 січня 2017 р. Справа № 909/1014/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н.Б.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1- старший юрисконсульт відділу правового забезпечення Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" (довіреність № 985 від 12.12.2016);
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601; вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014)
до відповідача: управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області (вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300)
про стягнення суми боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги
ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося з позовом до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення суми боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 34153,61 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2016 порушено провадження та призначено розгляд справи на 14.12.2016.
Ухвалою суду від 14.12.2016 замінено неналежного відповідача - управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на належного відповідача - управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 17.01.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що товариство надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати та посилаючись на те, що всупереч вимог чинного законодавства відповідачем, як розпорядником коштів бюджетного фінансування пільг на території Калуської міської ради, не відшкодовано за рахунок державних субвенцій понесені позивачем витрати на вищевказані послуги, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 34153,61 грн.
Відповідачем подано до суду заперечення на позов з додатками. В запереченнях відповідачем зазначено, що управління фінансується за рахунок коштів міського бюджету та здійснює оплату за надані позивачем телекомунікаційні послуги в межах кошторисів. Посилаючись на те, що на 2016 рік не передбачено видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку та на те, що управління є органом місцевого самоврядування і не може відповідати за бюджетними зобов'язаннями держави, просить у позові відмовити.
В додаток до заперечення відповідачем подано копію договору №211-04 від 01.01.2005, укладеного між управлінням праці та соціального захисту населення Калуського МВК та ВАТ «Укртелеком».
В зв'язку із заявою про продовження строку розгляду спору та усним клопотанням позивача про відкладення розгляду справи для можливості подання суду письмових пояснень на заперечення ухвалою суду від 17.01.2017 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 31.01.2017.
В судовому засіданні 31.01.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та подав суду письмові пояснення на заперечення відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 31.01.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалу суду від 17.01.2017 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та самим же відповідачем у запереченні, при цьому відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.
Слід зазначити, що представник відповідача була присутня в судовому засіданні, 17.01.2017, при цьому відповідач не позбавлений можливості ознайомитися з датою наступного судового засідання по даній справі на офіційному сайті ЄДРСР, на офіційному сайті Господарського суду Івано-Франківської області та в телефонному режимі через канцелярію суду.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом не скористався, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час наступного судового засідання, справу розглянуто без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
відповідно до приписів чинного законодавства України ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам.
Згідно статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Як випливає з матеріалів справи станом на 31.12.2015 позивачем надано послуг відповідним категоріям населення на пільгових умовах на суму 34153,61 грн.
Згідно приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що у період з листопада 2015 року по грудень 2015 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку зазначеній категорії пільговиків на загальну суму 34153,61 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунком заборгованості видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги по Калуській міській раді у листопаді та грудні 2015 року.
З приписів статті 89 та статті102 Бюджетного кодексу України випливає, що до видатків місцевих бюджетів належать додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) і пільги окремим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, з вищенаведеного випливає, що відповідач є розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
З пояснень представника позивача випливає, що відповідач зобов'язання не виконав та не компенсував видатки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Отже, всупереч вимог законодавства відповідачем зобов'язання виконувались неналежним чином.
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
В судовому засіданні 17.01.2017 представник відповідача посилалась на поданий нею договір №211-04 від 01.01.2005, що укладений між управлінням праці та соціального захисту населення Калуського МВК та ВАТ «Укртелеком», який згідно з п. 4. 2, є чинним на даний час.
Слід зазначити, що зазначений договір №211-04 від 01.01.2005 судом не може бути прийнято до уваги, оскільки ще після порушення провадження у даній справі самим відповідачем було надіслано суду повідомлення про те, що позовна заява та ухвала надіслано неіснуючому відповідачеві. Таким чином, даний договір укладено з особою, якої на момент розгляду спору та в продовж періоду за який стягується спірна сума не існувало. Отже вказаний договір не є чинним. При цьому, у вказаному договорі в жодному пункті сторонами не було погоджено те, що в разі зміни сторін, реквізитів, найменувань, умови договору матимуть силу на тих самих умовах та з тих самих підстав. Крім того, відповідачем не подано належних письмових доказів на підтвердження пролонгації вказаного договору. Отже, посилання відповідача про чинність даного договору також не заслуговують на увагу.
Крім того, слід зазначити, що з поданого відповідачем рішення Калуської міської ради № 71 від 29.12.2015 року "Про бюджет міста Калуша на 2016 рік" випливає, що на надання пільг зпослуг зв"язку передбачено 2 657 100 гривень субвенції з державного бюджету (аркуш справи 31). Таким чином, посилання відповідача на відсутність передбачених на 2016 рік коштів державного бюджету України у вигляді субвенції на ці цілі є безпідставними.
Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Таким чином, відповідачем не спростовано факт існування перед позивачем боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 34153,61 грн., який матеріалами справи підтверджується.
Враховуючи вищевикладені положення нормативно-правових актів та наданих письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області (вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код 03193318) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601; вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014, код 21560766) суму боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 34153,61 грн. (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят три гривні шістдесят одна копійка) та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 10.02.2017.
Копію рішення направити на поштові адреси сторін та на електронну адресу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області (soc_kalush@ukr.net).