ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 лютого 2017 р. Справа № 909/960/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Г.Мартинця, 77 а, м.Калуш
до відповідача: Управління поліції охорони в Івано-Франківській області вул. Млинарська, 2, м.Івано-Франківськ,76010
про стягнення матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договору, в розмірі 101434,38грн.
за участю:
Від позивача: ОСОБА_2 ( договір про надання правової допомоги б/н від 01.10.16)-адвокат,
Від відповідача: ОСОБА_3 ( довіреність №9/43/28/01 від 03.01.2017р)- юрисконсульт;
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області про стягнення матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договору. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.16 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.11.16. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області в порядку ст. 38 ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та витребувано додаткові докази по справі. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2016року задоволено самовідвід судді Матуляка П.Я.. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016року справи скеровано на розгляд судді Шкіндер П.А. Ухвалою суду від 13.12.2016року суддя Шкіндер П.А. прийняв справу № 909/960/16 до свого провадження, розгляд справи призначив на 28.12.2016року. Ухвалою суду від 31.01.2017року розгляд справи було відкладено.
Представник позивача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 10.07.2016року в приміщенні крамниці "Бум" (за адресою: м.Калуш, вул.Винниченка,3), що знаходилось під сигналізацією та охоронною відповідача, невідомими особами було здійснено крадіжку товару загальною вартістю 94034,38грн. та пошкоджено майна в розмірі 7400,00грн., а тому просив стягнути з відповідача зазначену суму матеріальних збитків у розмірі 101434.38грн.. В позовній заяві позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилається на Інструкцію про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України, затвердженої наказом МВС України від 25.11.2003№ 1433 «Про організацію службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України» та на записи з камер спостереження
Представник відповідача 17.01.2017року подав відзив на позов (вх.,708/17 від 17.07.2017року), у якому заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач у відзиві на позов просить відмовити позивачу у відшкодуванні вказаних збитків, посилаючись на те, що представники Управління поліції охорони в Івано-Франківській області не брали участі в інвентаризаційній комісії для зняття залишків.
Крім того, відповідач відзначає, що обов'язки, визначені умовами укладеного договору, яким зокрема передбачено обов'язок виконавця прибути на об'єкт не пізніше п'яти хвилин після спрацювання сигналізації виконані; 10.07.2016року, отримавши сповіщення про спрацювання технічного засобу на об'єкті позивача, оператор негайно направив наряд на об'єкт, який прибув туди вчасно. Вважає, що Управління поліції охорони в Івано-Франківській області виконало в повному обсязі зобов'язання, взяті на себе згідно договору.
Представник відповідача зазначає, що посилання позивача на записи з камер спостереження не можуть бути взяті до уваги, оскільки, вони містять відомості із різницею у показниках часу з апаратурою ПЦС, а також зазначені відомості не можуть бути доказом встановлення часу прибуття працівників поліції, так як при прибутті наряд групи поліції охорони зобов'язаний дотримуватися заходів безпеки при обстеженні об'єкта для визначення причини надходження сигналу, тоді як камери спостереження не охоплюють видимість по периметру довкола об'єкта.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
03.01.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Управлінням служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області (Управління поліції Івано-Франківській області, надалі - Охорона) було укладено Договір №199 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, згідно п. 2.1. якого охорона зобов'язується здійснювати охорону майна ОСОБА_1 , а саме - крамницю «Бум», м. Калуш, вул.Винниченка,3 (надалі - Об'єкт) та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.
ОСОБА_1 виконував вказаний договір в частині оплати послуг, станом на 10.07.2016 р. надання охоронних дно договору було оплачено позивачем наперед.
10.07.2016 о 04 год. 01 хв.47 сек. на ПЦС Центру технічної охорони Управління поліції охорони в Івано-Франківській області надійшов сигнал "Тривога" з крамниці "Бум" ФОП ОСОБА_1 (договір КАЛ-199 від 01.03.2012), що знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Винниченка, 3.
Черговою ПЦС на місце події негайно було направлено наряд групи реагування Калуського MB Управління поліції охорони в Івано-Франківській області. Працівники поліції охорони прибули до об'єкту о 04 год. 04 хв.05 сек., тобто за 2 хв. 18 сек. при здійсненні огляду об'єкта, виявили сліди проникнення на об'єкт, а саме: пошкоджений захисний ролет вхідних дверей фасадної частини після чого відразу викликали на місце події позивача та СОГ Калуського ВП УНП в Івано-Франківській області про що доповіли черговому підрозділу охорони.
Під час проведення службового розслідування комісією УПО встановлено, що згідно відібраних пояснень та даних системи GPS- спостереження "Кронос-А" наряд групи реагування Калуського MB УПО знаходився на вул. Пушкіна у м. Калуш. Об 04 год.01 хв.17 сек. наряд вирушив в сторону кафе "Мисливець" по вул. Б.Хмельницького. Не доїжджаючи до кафе "Мисливець", наряд розвернувся та вирушив в сторону крамниці "Бум". Рухаючись по вулиці Б. Хмельницького та проспекті Л. Українки, наряд групи реагування 04 год.04 хв.05сек. прибув до крамниці "Бум" за адресою: м. Калуш, вул. Винниченка, 3, що підтверджується даними системи GPS-спостереження "Кронос-А" .
Згідно з витягом історії подій СПТС "Інтеграл" о 04 год. 00 хв. 54 сек. 10.07.2016 року на ПЦС ЦТО УПО Івано-Франківської області надійшло повідомлення про спрацювання засобів охоронної сигналізації у кафе "Мисливець" по вул. Б. Хмельницького, 13 у м. Калуш, куди негайно було відправлено наряд групи реагування Калуського MB УПО.
Одразу після цього о 04 год. 01 хв. 54 сек., тобто рівно через одну хвилину, поступило повідомлення про спрацювання засобів охоронної сигналізації у крамниці "Бум", про що також негайно було повідомлено наряду групи реагування. Нарядом групи реагування Калуського MB УПО прийнято рішення про зміну маршруту та виїзд на спрацювання у крамниці "Бум", відповідно до вимог Інструкції зі здійснення підрозділами ДСО заходів майнової та особистої безпеки громадян з використанням технічних засобів охорони, затвердженої наказом МВС України від 25.11.2003 року №1429, а саме п.п. 4.7.2.1 "від більш важливого до менш важливого об'єкту".
Договором від 01.03.2012 року № 199 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області сторони погодили:
Пункт 7.3. зазначає, що при наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання Охороною своїх зобов'язань, уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку замовника на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново під час прибуття представників сторін на місце події.
Пунктом 7.4. зазначено, що відшкодування замовнику заподіяних з вини охорони збитків здійснюється охороною за власною ініціативою або за рішенням суду, що набрало законної сили. Розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю охорони та звіреними з бухгалтерськими даними замовника. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси, встановленого для об'єкта.
Пунктом 8.6. Договору передбачено, що охорона звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно, без участі уповноважених представників охорони, через відсутність письмово повідомлення останнього про дату і час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків.
Позивачем у судовому засіданні не заперечується та обставина, що відповідача не було письмово повідомлено про дату та час проведення інвентаризації майна.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність", визначено, що у договорах про надання послуг охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним зобов'язань.
Позивач розмір збитків встановив без участі представників охорони, на доказ подав суду видаткові накладні від 20.04.2015 p., від 18.01.2016 p., від 08.07.2016 p., та звірку наявності товару № ПП-000021 від 10.07.2016, що складено самостійно.
Позивачем на доказ звернення до відповідача надано лист-вимогу від 11.08.2016року б/н в якому просить відповідача надати письмову інформацію щодо невиконання УДСС конкретних обставин встановлення факту вини УДСО у допущенні крадіжки, пошкодженні майна, що призвело до завдання збитків, у зв'язку з чим провести відповідне службове розслідування, про результати якого та вжиті заходи повідомити заявника, надати належним чином завірені роздруковані оператором на пульті централізованого спостереження параметрів запиту по крамниці "Бум", відшкодувати ОСОБА_1 вартість ремонтних робіт в сумі 7400грн. та вартість викрадених з вини ДСО мобільних телефонів в сумі 94034,38грн..
На підставі заяви позивача ОСОБА_4 відділом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області було відкрите кримінальне провадження № 12016090170000955.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до статті 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Згідно п. 1ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охоронну діяльність", персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний забезпечити цілісність об'єктів охорони та недоторканість майна, що на них зберігається, недоторканість фізичних осіб .
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 даного Закону суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.
Позивач стверджує, що працівники відповідача прибули на охоронюваний об'єкт із запізненням на 10 хвилин 08 секунд після відкриття ролети та 5 хвилин 55 секунд після розбиття вхідних дверей, що дало можливість злочинцеві викрасти матеріальні цінності ( мобільні телефони); а відповідач у справі заперечує зазначене і вважає, що його працівники, отримавши сповіщення про спрацювання технічного засобу охорони на об'єкті СПД прибули туди вчасно.
Отже, позивач вважає, що крадіжка майна з приміщення крамниці "Бум" м. Калуш, вул. Винниченка,3, виникла з вини відповідача (несвоєчасне прибуття на об'єкт охорони його працівників), а тому Управління поліції охорони в Івано-Франківській області повинно відшкодувати СПД ФО ОСОБА_1 понесені збитки в сумі 101434,38грн., з яких 94034,38 грн. вартість викраденого товару та 7400,00грн. вартість відновлювальних робіт.
У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічні приписи містяться у статті 225 ГК України, згідно з пунктом 1, якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стосовно розгляду спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, 01.04.1994р. Вищим арбітражним судом України дано роз'яснення "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" №02-5/215, пунктом 6 яких встановлено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність, завдавала є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому вартість втраченого, пошкодженого чи знищеного майна для включення його до суми збитків має бути документально підтверджена.
Разом з цим, відповідно до п.7.3 договору відшкодування збитків замовнику здійснюється на підставі заяви замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання охороною своїх зобов'язань, при цьому уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку замовника на день події, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново під час прибуття представників сторін на місце події.
Згідно п. 7.3 договору виконавець звільняється від обов'язку відшкодувати збитки замовнику, зокрема, розмір яких визначено замовником самостійно без уповноважених представників відповідача, через відсутність письмового повідомлення останнього про дату і час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків .
Стаття 627 ЦК України унормовує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому, сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про недотримання саме позивачем умов договору (а саме: 7.3 та 7.4 ) що унеможливлює покладання на відповідача відшкодування збитків, оскільки у вказаних пунктах сторони погодили, що відшкодування збитків замовнику здійснюється на підставі заяви замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання охороною своїх зобов'язань, при цьому уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку замовника на день події, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново під час прибуття представників сторін на місце події.
Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 204 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України).
З матеріалів справи не вбачається доказів визнання недійсним вказаного договору повністю, або окремих його пунктів, зокрема, а тому з урахуванням недотримання вказаних пунктів договору, позивач, не вправі вимагати відшкодування отриманих збитків, оскільки, при проведенні інвентаризації майна без уповноваженого представника виконавця, останній, фактично, позбавлений можливості перевірити достовірність визначеного розміру збитків.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини та ступеня вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.
Отже, заявником позову має бути доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі № 904/5500/14).
Так, позивач не довів, що розмір збитків заявлених останнім для відшкодування відповідає фактично наявним збиткам та їх розміру.
З огляду на наведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з Управління поліції охорони в Івано-Франківській області
збитків не підлягають до задоволення, оскільки заявлені безпідставно.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Судовий збір, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11,22,204,202,628,629,1192,1193,1166 Цивільного кодексу України, ст. 33,32,34, 39, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Г.Мартинця, 77 а, м.Калуш до Управління поліції охорони в Івано-Франківській області вул. Млинарська,2, м. Івано-Франківськ про стягнення матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договору, в розмірі 101434,38грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.02.17
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.