07.02.2017 Справа № 7/307/09
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Осоцькому Д.І.
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.06.2014р.
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: ОСОБА_2, старший державний виконавець, довіреність № 152 від 17.01.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «НІКО-ТАЙС» на дії Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області
у справі № 7/307/09
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прогресс», с. Червоноармійське Якимівського району Запорізької області
про стягнення суми
03.12.2009 р. рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 7/309/09 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «Науково виробниче підприємство «Прогрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» 661932 грн. основного боргу, 90022,75 грн. штрафу, 1952,07 грн. 3% річних, 11850,28 грн. пені, 5205,51 грн. процентів за користування товарним кредитом, 7709,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
14.12.2009 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.
17.06.2013 р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 7/309/09 замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/307/09 від 14.12.2009 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 30345439) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872).
15.12.2016 року на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшла скарга на дії Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, в якій скаржник зазначає, що 04.06.2015 року на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09, виданого 14.12.2009р. На день звернення скаржника зі скаргою наказ господарського суду Запорізької області № 7/309/09 від 14.12.2009р. не виконаний. Стягувач неодноразово звертався до виконавчої служби листами - від 16.06.2015р. та 28.07.2016р. з пропозиціями про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 47714061 щодо примусового виконання вищезазначеного наказу, які залишені без задоволення. А 21.07.2015р. було зупинено виконавче провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вищезазначене ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»” просить суд: визнати бездіяльність Якимівського МРВДВС ГТУЮ в Запорізькій області у виконавчому проваджені № 47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09 від 14.12.2009р., незаконною та протиправною.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 15.12.2016р. № П-1251/16, враховуючи звільнення судді-доповідача у справі ОСОБА_3, для розгляду скарги, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 7/307/09.
15.12.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, скаргу передано до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 16.12.2016р. скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області № 12-1/12 від 12.12.2016р. прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.01.2017р. о 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 16.12.2016р. клопотання ТОВ «Компанії «НІКО-ТАЙС» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.
Судове засідання 19.01.2017р. за клопотанням позивача проведено у режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 19.01.2017р. представник позивача підтримав скаргу у повному обсязі, просить суд її задовольнити.
Крім того представник позивача заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції, проведення відеоконференції просить доручити господарському суду Київської області.
Представник ВДВС у судовому засіданні 19.01.2017р. проти задоволення скарги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» заперечив та надав заперечення № 152 від 17.01.2017р., відповідно до яких зазначає, що в ході примусового виконання виконавчого документу було зроблено запити до реєструючих органів відносно зареєстрованих за боржником транспортних засобів, сільсько-господарської техніки, земельних ділянок, відкритих розрахункових рахунків в фінансових установах та установах банків. Згідно відповідей з реєструючи органів станом на 31.12.2012р. на території Якимівського району, за боржником зареєстровано: 76 договорів оренди земельних ділянок на території Червоноармійської с/р; транспортні засоби відсутні; зареєстровано трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00559АР; трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00560АР; трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00561АР; відкриті розрахункові рахунки в установах банків.
З вказаних вище заперечень вбачається, що 22.06.2015р. винесено постанову про арешт коштів боржника. 21.07.2015р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00559АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00560АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00561АР; 21.07.2015р. винесено постанову про розшук майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00559АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00560АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00561АР; 21.07.2015 р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник ВДВС зазначає, що згідно відомостей з ЄДР боржник перебуває в стані припинення з 27.09.2013р. Повідомлення про розшук рухомого майна боржника від правоохоронних органів не надходило. 17.01.2017р. направлено повторні запити до реєструючи органів.
В зв'язку з вищевикладеним представник ВДВС просить суд в задоволенні скарги на дії та бездіяльність Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.01.2017 р. відкладено розгляд скарги, судове засідання призначено на 07.02.2017 р.
Через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області 23.01.2017 р. надійшло письмове обгрунтування вимог скарги, відповідно до якого вказано, що Якимівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області було порушено приписи п.п. 4, 5 ст. 39 та ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», також зазначено, що зупинення виконавчого провадження № 47714061 є необ'єктивним, передбаченим та безпідставним, крім того, вказано на те, що докази перебування у розшуку майна боржника відсутні, оскільки відсутні докази прийняття органами МВС України постанови про розшук до виконання, а ВДВС безпосередньо такий розшук не веде. Також скаржник вказує на те, що Якимівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області було порушено приписи ст.ст. 11, 30, 52 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним не здійснено заходів щодо визначення предмету застави його співвідношення із заборгованістю боржника тощо.
Судове засідання 07.02.2017р. за клопотанням позивача проведено у режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 07.02.2017р. представник позивача підтримав скаргу у повному обсязі, просить суд її задовольнити.
Надав суду лист-відповідь № 27/01/9-21аз від 30.01.2017 р. Національної поліції України, відповідно до якого вбачається, що станом на 31.01.2017 р. за даними інформаційної системи «Відео контроль-Рубіж» сільськогосподарська техніка, зазначена в запиті, в розшуку не перебуває.
Представник ВДВС в судовому засідання 07.02.2017р. заперечив проти задоволення скарги, просить суд у задоволенні скарги відмовити.
Представник відповідача в судове засідання 07.02.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши представлені докази та вислухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, суд задовольняє скаргу, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до п.п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII вбачається, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Таким чином, при розгляді даної скарги слід керуватись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», які діяли до 05.10.2016 р.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2015 року на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09, виданого 14.12.2009р.
Відповідно до другого пункту резолютивної частини постанови від 04.06.2015 р. боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 10.06.2015 р.
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стаття 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Частиною 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 8. ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З матеріалів справи вбачається, що Якимівським ВДВС було зроблено запит № 8720 від 22.06.2015 р. до ВДВС Мелітопольського МРУЮ щодо надання інформації про наявності зареєстрованих транспортних засобів у відповідача.
На підставі отриманої відповіді 22.06.2015 р. державним виконавцем винесено постанову у ВП № 47714061 про арешт коштів боржника.
22.06.2015 р. Якимівським ВДВС зроблено запит № 8720 до Державної інспекції сільськогосподарського господарства в Запорізькій області щодо наявності зареєстрованої сільськогосподарської техніки належної на праві власності боржнику.
З відповіді № 8-28-0.6-2383/2-15 від 18.08.2015 р. на вказаний вище запит № 8720 від 22.06.2015 р. Віділу Держземагенства в Якимівському районіу Запорізької області вбачається, що станом на 31.12.2012 р. за боржником зареєстровано 76 Договорів оренди земельних ділянок.
21.07.2015 р. державним виконавцем винесено постанову у ВП № 47714061 про накладення арешту на трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00559АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00560АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00561АР.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
З наведеного вище вбачається, що державним виконавцем було порушено строки винесення постанови про арешт майна, що встановлені ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
21.07.2015р. державним виконавцем винесено постанову у ВП № 47714061 про розшук майна боржника а саме: трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00559АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00560АР, трактор колісний МТЗ-82, 2006 р.в. д.н. 00561АР.
У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції (ч. 1 ст. 40 «Про виконавче провадження»).
З матеріалів скарги вбачається, що 21.07.2015 р. державним виконавцем Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області винесено постанову у ВП № про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини (п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк (ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вже було встановлено вище, відповідно до ч. 8. ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З матеріалів скарги вбачається, що перевірка майнового стану боржника у відповідності до приписів ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» Якимівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області не проводилась.
Наступні запити Якимівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області були зроблені після подання даної скарги до суду, а саме 17.01.2017 р. № 150 до АТ «ОСОБА_4 Аваль» щодо залишку грошових коштів на рахунку боржника та запит № 151 від 17.01.2017 р. до Мелітопольського міського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, Держтехнагляду та Держгеокадастру щодо інформації про наявність майна у боржника.
Також 07.02.2017 р. позивачем було надано лист-відповідь № 27/01/9-21аз від 30.01.2017 р. Національної поліції України, відповідно до якого вбачається, що станом на 31.01.2017 р. за даними інформаційної системи «Відео контроль-Рубіж» сільськогосподарська техніка, зазначена в запиті, в розшуку не перебуває.
Відтак, з наведеного вище вбачається, що в матеріалах даної скарги відсутні докази перебування в розшуку майна боржника.
Доказів добровільного виконання рішення суду від 03.12.2009 р. у справі № 7/309/09 у встановлений строк сторонами та ВДВС суду надано не було, однак, в той же час у державного виконавця, з огляду на приписи чинного законодавства України, були відсутні підстави для бездіяльності, зокрема, щодо розшуку майна відповідача у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами скарги доведено факт бездіяльності Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 р. у справі № 7/307/09.
Крім того, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа, а отже, з наведеного вбачається, що Якимівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області було порушено вимоги даної статті щодо строку здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
В пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Суд розглянувши матеріали скарги, вислухавши пояснення представників скаржника та ВДВС у судовому засіданні 07.02.2017 р., встановив, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» є обґрунтованими, а скарга такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «НІКО-ТАЙС» на дії Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області задовольнити.
2. Визнати бездіяльність Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 р. у справі № 7/307/09 незаконною.
3. Копії ухвали направити сторонам у справі та Якимівському міжрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області.
Суддя О.А.Топчій