номер провадження справи 33/65/13-27/11/14
08.02.2017 Справа № 908/2682/13
Суддя Дроздова С.С., розглянувши заяву Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про прийняття додаткового рішення та матеріали справи № 908/2682/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602 м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3)
про стягнення 428 604 грн. 79 коп.
За участю представників сторін:
Від заявника (відповідач у справі): ОСОБА_1, дов.01-18/6 від 10.01.2017р., ОСОБА_2, дов. № 01-18/7 від 10.01.2017р.
Від позивача: ОСОБА_3, дов. № 2515 від02.12.2016р.
До господарського суду Запорізької області 24.01.2017р. від Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі № 908/2682/13 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат понесених сторонами у справі.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2017р., заяву про прийняття додаткового рішення передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 24.01.2017р. заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 07.02.2017р.
У судовому засіданні 07.02.2017р. оголошувалася перерва до 08.02.2017р. для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви по суті.
08.02.2017р. продовжено розгляд заяви про прийняття додаткового рішення.
08.02.2017р. до початку розгляду справи представники позивача у справі та заявника (відповідач у справі) заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник заявника (відповідач у справі) підтримав заяву про прийняття додаткового рішення у справі № 908/2682/13 та надав додаткові пояснення (приєднані до матеріалів справи).
Представник позивача у справі 07.02.2017р. надав письмові пояснення на заяву про прийняття додаткового рішення, в якій зазначив, що відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 (із змінами та доповненнями) у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення.
Відповідно до п. 4.10 постанови Пленуму № 7 від 21.02.2013р. якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.
Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.
У разі з'ясування судами апеляційної чи касаційної інстанцій під час перегляду судових рішень підстав для повернення сплачених сум судового збору питання про це вирішується відповідно судом апеляційної чи касаційної інстанцій у судовому рішенні, прийнятому за результатами такого перегляду (п. 5.4 постанови Пленуму № 7 від 21.02.2013р.).
Якщо у зазначеному рішенні не вирішено питання про повернення сум судового збору, сплаченого за подання скарг (заяв) до суду апеляційної чи касаційної інстанцій, то останні можуть вирішити його в порядку, передбаченому статтею 88 ГПК.
З зазначеного слідує, що у разі якщо були б підстави для застосування п. 5 ст. 49 ГПК України то дану заяву повинен розглядати саме Вищий господарський суд України так як прийняв постанову про скасування рішень судів нижчих інстанцій. Та також, під час розгляду заяви Відповідача з'ясовуються причини не подання ним заяви при розгляді справ в апеляційній, касаційній інстанціях.
З огляду на вищевикладене, та з урахуванням вимог діючих нормативних актів, позивач у справі вважає, що заява про прийняття додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради про стягнення збитків в сумі 428 604 грн. 79 коп., завданих у зв'язку з перевезенням пасажирів пільгових категорій в приміському сполученні залізничним транспортом в квітні 2013 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. (суддя Мірошниченко М.В.) позов задоволено, стягнуто з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради на користь ДП "Придніпровська залізниця" 428 604 грн. 79 коп. збитків та 8 572 грн. 09 коп. судового збору.
Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради не погоджуючись з рішенням господарського суду від 07.10.2013р. № 908/2682/13 подав апеляційну скаргу. За подання апеляційної скарги Управлінням сплачено судовий збір в розмірі 4 286 грн. 05 коп., згідно з платіжним дорученням № 278 від 17.10.2013р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою. За подання касаційної скарги Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради сплачено судовий збір в розмірі 4 286 грн. 05 коп., згідно платіжним дорученням № 321 від 05.12.2013р.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014р. касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі № 908/2682/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
За результатами нового судового розгляду даної справи рішенням господарського суду Запорізької області від 21.06.2016р. у справі № 908/2682/13 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 21.06.2016р. № 908/2682/13 Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” подано апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 21.06.2016р. у справі № 908/2682/13 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 21.06.2016р. у справі № 908/2682/13 залишено без змін.
24.01.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, в якій заявник зазначив, що в ході розгляду справи № 908/2682/13 ним були понесені витрати, пов'язані за зі сплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в сумі 8 572 грн. 10 коп. Однак рішенням від 21.06.2016р. у справі 908/2682/13 вказані витрати між сторонами не розподілено, тому просить судові витрати покласти на позивача у справі - Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” та видати наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” на користь Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради суми судових витрат у розмірі 8 572 грн. 10 коп.
Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Матеріалами справи підтверджується, що при оскарженні рішення господарського суду Запорізької області № 908/2682/13 від 07.10.2013р., Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради були понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 8 572 грн. 10 коп.:
- за подання апеляційної скарги Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради сплачено судовий збір в розмірі 4 286 грн. 05 коп., згідно з платіжним дорученням № 278 від 17.10.2013р.;
- за подання касаційної скарги Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради сплачено судовий збір в розмірі 4 286 грн. 05 коп., згідно платіжним дорученням № 321 від 05.12.2013р.
В той же час, при прийнятті рішення від 21.06.2016р за результатами нового розгляду справи, господарський суд не вирішив питання про розподіл вказаних судових витрат.
Пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
На підставі вищевикладеного, заперечення позивача у справі є безпідставними та не приймаються судом, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає абзац 1 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, в якому розглянуто питання розподілу судових витрат у випадку скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд. В такому разі питання про розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарги здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи. Таким судом є господарський суд Запорізької області.
Крім того, є безпідставними посилання позивача на те, що заява не підлягає задоволенню, оскільки вимоги про розподіл витрат та докази їх понесення не заявлялися під час розгляду справи, оскільки дане правило розповсюджується на інші судові витрати (відмінні від судового збору) та наведене в абзаці 3 п. 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.
Відповідно до п. 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.
Посилання позивача на п. 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” є безпідставним, оскільки він регулює питання повернення судового збору, а не його розподілу за результатами розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати в сумі 8 572 грн. 10 коп. підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” на користь Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про прийняття додаткового рішення у справі № 908/2682/13 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40074815) на користь Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 37573438) 8 572 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення оформлене і підписане 10.02.2017р.
Суддя С.С. Дроздова