61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
01.02.2017р. Справа №905/3489/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00131268
до відповідача: Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Покровськ, код ЄДРПОУ 32001618
про стягнення 4900,95 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Покровськ про стягнення:
- боргу за активну електроенергію у розмірі 3139,85 грн, спожиту в липні 2014 року,
- боргу за реактивну електроенергію у розмірі 508,96 грн, спожиту в липні 2014 року,
- суми 3% річних у розмірі 67,31 грн, нарахованих у період з 19.09.2015р. по 30.04.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої в липні 2014 року,
- суми інфляційних у розмірі 373,89 грн, нарахованих за період з 01.10.2015р. - 30.04.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої в липні 2015 року,
- суми пені у розмірі 810,94 грн, нарахованої за період з 19.09.2015р. по 19.03.2016р. за несвоєчасну оплату вартості активної та реактивної електроенергії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №185 від 31.01.2011р. про постачання електричної енергії, внаслідок чого у Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» утворилась заборгованість за активну електроенергію в сумі 3139,85 грн, реактивну електроенергію в сумі 508,96 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних.
Відповідач у відзиві б/н від 16.01.2017р. у задоволенні позовних вимог просив відмовити та зазначив, що вимоги щодо оплати електроенергії, спожитої у липні 2014 року у приватних квартирах житлових будинків є необгрунтовними внаслідок зняття з балансу та передання у приватну власність житлових помешкань, які вказано позивачем, що підтверджується наказом №205 від 02.11.2005р. філії «Мар'їнський автодор» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
17.01.2017р. через канцелярію суду надійшло клопотання б/н від 16.01.2017р. Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в якому останній розгляд справи просив здійснити без участі власного представника.
01.02.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання №01-24/75 від 01.02.2017р. Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідача про витребування доказів.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 01.02.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, 31.01.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було підписано договір №185 про постачання електричної енергії, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 95,33 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За приписами п.9.5 договору №185 від 31.01.2011р. останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, враховуючи зміст пояснень б/н від 29.07.2016р. позивача, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Разом з цим, 16.09.2013р. сторони підписали додаток №8 до договору №185 від 31.01.2011р. «Договірні величини споживання електричної енергії», згідно з яким узгодили обсяг постачання електроенергії, зокрема, у липні 2014 року на рівні 5 тис. кВт/год.
Одночасно, згідно з доповідною запискою №97 від 30.01.2017р. заступника начальника по ТОП ОСОБА_2, поставка електроенергії по договору №185 припинена 12.07.2014р. у зв'язку з відсутністю доступу до приладів обліку через проведення у м.Мар?їнка антитерористичної операції.
Відповідно до п.2.1 договору №185 від 31.01.2011р. під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.
За приписами п.п.2.2.2, 2.3.4 укладеного сторонами правочину позивач зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.
Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії визначений додатком №3 до договору №185 від 31.01.2011р.
Згідно з п.1 додатку №3 за згодою сторін зняття показів активних і реактивних розрахункових приладів обліку здійснюється споживачем самостійно або в присутності представника постачальника (субспоживача) о 24-00 год. 19 числа поточного місяця відповідно до «Переліку точок розрахункового обліку споживача, точок розрахункового обліку субспоживачів і транзиту електроенергії в мережі постачальника та інших власників мереж» та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов'язаний довести їх значення до постачальника електричної енергії за адресою: 85600, Мар'їнка, проспект Ворошилова, 42а, Мар'їнський РЕМ. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної та реактивної електричної енергії оформлюється «Актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» у 2-ох або декількох примірниках по одному для кожної із сторін.
Відповідно до п.6.39 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимог п.1 додатку №3 до договору №185 від 31.01.2011р. щодо надання акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) у липні 2014 року не виконав, у зв'язку з чим, розрахунок суми боргу за спірною поставкою був здійснений за середньодобовим споживанням та величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання у відповідності до умов укладеного сторонами правочину та п.6.39 Правил користування електричною енергією.
Відтак, за поставкою активної електричної енергії у липні 2014 року позивачем було нараховано - 3139,85 грн (2206 кВт/год), за перетікання реактивної електричної енергії - 508,96 грн (4553 кВАр/год) по середньодобовому обсягу споживання за попередній період - червень 2014 року).
При цьому, за твердженням позивача, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої електричної енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» заявлено вимоги про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 3139,85 грн, реактивну електроенергії у розмірі 508,96 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу норм ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За правилами п.3.1.1 договору №185 від 31.01.2011р. постачальник має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами.
За змістом п.1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору №185 від 31.01.2011р. споживач здійснює попередню оплату за електричну енергію на підставі виставлених постачальником рахунків:
- за перший плановий період - до 10 числа місяця в попередньому розрахунковому періоді в розмірі 50% від обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до договору;
- за 2 плановий період - до 25 числа місяця в розрахунковому періоді в розмірі 50% обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до договору.
Відповідно до п.10 вказаного додатку остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані у розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
Як свідчать матеріали справи, рахунок на оплату активної електроенергії №67/185 від 30.07.2014р., рахунок на оплату реактивної електроенергії №67/185 від 30.07.2014р. направлені на адресу підприємства відповідача цінним листом з описом вкладення 11.09.2015р. за адресою: м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 2, внаслідок чого він вважається отриманим споживачем з цієї дати.
Відтак, з урахуванням змісту п.3.1.1 договору №185 від 31.01.2011р., п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до вказаного правочину, господарським судом встановлено, що строк виконання зобов'язань відповідача з оплати активної електроенергії на суму 3139,85 грн, реактивної електроенергії на суму 508,96 грн настав.
Проте, за твердженнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за одержану електричну енергію не розрахувалось.
Ухвалами господарського суду від 16.12.2016р., 17.01.2017р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).
У відзиві б/н від 16.01.2017р. відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначав, що вимоги позивача є неправомірними з огляду на зняття з балансу та передання у приватну власність житлових помешкань, які зазначив позивач.
Згідно з п.25 договору №185 від 31.01.2011р. у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.
Ухвалою від 17.01.2017р. відповідача було зобов'язано, зокрема, надати докази виконання п.2.5 договору №185 від 31.01.2011р. у зв'язку з наявністю обставин зняття об'єктів електропостачання з балансу Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Вказані вимоги суду відповідачем виконані не були.
Разом з цим, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на наказ №205 від 02.11.2006р. філії «Мар'їнський автодор» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Проте, як свідчать матеріали справи, договір №185 був укладений у 2011 році. Тобто, через п'ять років після виникнення обставин, на які посилається відповідач. Наразі, цей договір виконувався сторонами, про що свідчить, в тому числі акт прийняття-передавання товарної продукції за червень 2014 року, що був підписаний як позивачем так і відповідачем.
Щодо тверджень відповідача про те, що у липні 2014 року у м.Мар?їнка проходили інтенсивні бойові дії, які тривають досі, та що виключає можливість зняття показань з уцілілих засобів обліку електричної енергії, суд зазначає наступне:
Як зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» вказаних обставин не заперечує. Згідно з доповідною запискою №97 від 30.01.2017р. заступника начальника по ТОП ОСОБА_2, поставка електроенергії по договору №185 припинена 12.07.2014р. у зв'язку з відсутністю доступу до приладів обліку через проведення у м.Мар?їнка антитерористичної операції.
Разом з цим, п.1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору №185 від 31.01.2011р. розрахунковим вважається період з 00-00 годин 15 числа попереднього місяця до 24-00 годин 14 числа поточного місяця. Відтак, спірні нарахування фактично здійснені за період з 15.06.2014р. по 12.07.2014р. (з урахуванням змісту доповідної записки №97 від 30.01.2017р.). Доказів неможливості споживання електроенергії у визначений період відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, за висновками суду, позивач мав право здійснити нарахування згідно з вимогами п.6.39 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача суми боргу за активну електроенергію у розмірі 3139,85 грн, реактивну електроенергію в сумі 508,96 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Пунктом 4.2.1 договору №185 від 31.01.2011р. визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відтак, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 810,94 грн за період з 19.09.2015р. по 19.03.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у липні 2014 року.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, з огляду на те, що позивач припустився помилки при визначенні кінцевої дати періоду нарахування неустойки, суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов'язання відповідача по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у липні 2014 року (в межах визначеного позивачем періоду), становить 805,94 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 67,31 грн за період з 19.09.2015р. по 30.04.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у липні 2014 року. Крім того, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить стягнути інфляційну складову боргу у розмірі 373,89 грн, за період з 01.10.2015р. по 30.04.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у липні 2014 року.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума 3% річних фактично більша, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 67,31 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що сума інфляційної складової боргу за простроченими зобов'язаннями відповідача складає 237,25 грн.
Стосовно тверджень відповідача про наявність форс-мажорних обставин за договором №185 від 31.01.2011р., суд зазначає про наступне:
Відповідно до ст.607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Згідно зі ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
В силу норм ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.
В ч.4 ст.219 вказаного нормативно-правового акту закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.
За приписами ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).
Згідно із п.4.3 укладеного сторонами правочину сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. До обставин непереборної сили належать дії, які спричинені: винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями. Термін виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.
В якості підстав для звільнення від відповідальності за прострочення виконання власних платіжних зобов'язань відповідачем визначено наявність обставин проведення антитерористичної операції на сході України та, як наслідок, настання для Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» форс-мажорних обставин, які підтверджені сертифікатом (висновком) №2732/05-4 від 01.09.2014р. Торгово-промислової палати України.
Проте, посилання відповідача на цей документ не заслуговують на увагу, виходячи з того, що вказаний сертифікат підтверджує настання обставин непереборної сили для Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з 30.07.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. Тобто, представлений сертифікат (висновок) не засвідчує форс-мажорні обставини саме за договором №185 від 31.01.2011р., внаслідок чого підстави для звільнення відповідача від відповідальності (сплати неустойки) за невиконання грошового зобов'язання за цим правочином відсутні.
В свою чергу, сертифікат №2732/05-4 від 01.09.2014р. Торгово-промислової палати України ніяким чином не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості електроенергії за діючим договором, а лише встановлює наявність форс-мажорних обставин.
Крім того, як зазначалось, дію форс-мажорних обставин встановлено з 30.07.2014р.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 805,94 грн, 67,31 грн та 237,25 грн відповідно.
Як було зазначено судом вище, 01.02.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання №01-24/75 від 01.02.2017р. відповідача про витребування у позивача належним чином завірених копій договорів на постачання електричної енергії, які були укладені з фізичними особами - власниками житлових квартир відповідно до наказу №205 від 02.11.2006р., а саме: договір на постачання електричної енергії у АДРЕСА_1 (власник квартири ОСОБА_3); договір на постачання електричної енергії у АДРЕСА_2 (власниця квартири ОСОБА_4); договір на постачання електричної енергії у АДРЕСА_3 (власниця квартири ОСОБА_5); договір на постачання електричної енергії у АДРЕСА_4 (власник квартири ОСОБА_6).
Вказане клопотання залишено судом без задоволення з огляду на наступне.
Порядок витребування судом доказів в господарському процесі регламентовано приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до норм вказаної статті, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями цього Кодексу.
Проте, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість самостійного надання витребуваних документів, зокрема, відповідачем до матеріалів справи не представлено доказів звернення до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» з метою отримання зазначених у вказаному клопотанні договорів на постачання електричної енергії, а також відмови вказаної особи у наданні відповідних відомостей або бездіяльності стосовно надання вказаних документів.
Крім того, як було встановлено судом вище, обставини, на які посилається відповідач, виникли у 2006 році, тоді як договір №185 був укладений в 2011 році.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, клопотання №01-24/75 від 01.02.2017р. відповідача про витребування доказів залишено судом без задоволення і не прийнято до уваги як необґрунтоване та безпідставне.
Клопотання позивача б/н від 01.02.2016р. про продовження строку розгляду справи залишається судом без задоволення з огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення, а підстави для відкладення судового засідання на іншу дату відсутні.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За приписами п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
За таких обставин, судовий збір в сумі 1378 грн, сплачений Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» на підставі платіжного доручення №2116558671 від 13.07.2016р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач сплатив судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, суд зазначає, що Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (152,12 грн) в порядку норм ст.7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м.Покровськ про стягнення:
- боргу за активну електроенергію у розмірі 3139,85 грн, спожиту в липні 2014 року,
- боргу за реактивну електроенергію у розмірі 508,96 грн, спожиту в липні 2014 року,
- суми 3% річних у розмірі 67,31 грн, нарахованих у період з 19.09.2015р. по 30.04.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої в липні 2014 року,
- суми інфляційних у розмірі 373,89 грн, нарахованих за період з 01.10.2015р. - 30.04.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої в липні 2015 року,
- суми пені у розмірі 810,94 грн, нарахованої за період з 19.09.2015р. по 19.03.2016р. за несвоєчасну оплату вартості активної та реактивної електроенергії.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, буд. 2, код ЄДРПОУ 32001618) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електроенергію у розмірі 3139,85 грн, борг за реактивну електроенергію - 508,96 грн, пеню - 805,94 грн, 3% річних - 67,31 грн, суму інфляційних - 237,25 грн, а також судовий збір у розмірі 1378 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 01.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 06.02.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця