номер провадження справи 35/145/16
31.01.2017 Справа № 908/3317/16
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Осоцькому Д.І.
За участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.10.2016р.
Від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ”, м. Бердянськ Запорізька область
до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А”, м. Бердянськ Запорізька область
про стягнення в сумі 146118,00 грн.
12.12.2016р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ” до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А” про стягнення в сумі 146118,00 грн.
Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 31.12.2013р. між Комунальним підприємством Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А” (Замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ” (Виконавець за договором), було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів б/н, на виконання умов якого виконавець зобов'язується згідно з заявками замовника надавати послуги з вивезення побутових відходів з сміттєвих контейнерів що розташовані на сміттєвих майданчиках, за адресами згідно переліку доданому у додатку № 1 до даного договору, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги).
Відповідач за надані послуги оплату здійснив не у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 133189,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 12929,00 грн.
З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів б/н від 31.12.2013р. у сумі 133189,00 грн., та пеню в розмірі 12929,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 258, 526, 530, 624, 901, 903 ЦК України, ст. 193, ГК України, ст. 1, 2, 3, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/145/16 та призначено розгляд справи на 17.01.2017р. о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 17.01.2017р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 31.01.2017р.
31.01.2017р. на електронну адресу та через канцелярію господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги та зазначає, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду, в зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення суду на згідно з запропонованим графіком рівними частинами по 5546,58 грн. щомісячно на 23 місяця.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні 31.01.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечив.
Представник відповідача у судові засідання 17.01.2017р. та 31.01.2017р. не з'являвся.
В судовому засіданні 31.01.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
31.12.2013р. між Комунальним підприємством Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ” (Виконавець), було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів б/н, за умовами якого виконавець зобов'язується згідно з заявками замовника надавати послуги з вивезення побутових відходів з сміттєвих контейнерів що розташовані на сміттєвих майданчиках, за адресами згідно переліку доданому у додатку № 1 до даного договору, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги). (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.3 договору, розрахункова вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів складає - 22,86 грн./м3.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.1 договору).
У відповідності до п.п. 3.2 договору, платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п.п. 3.3 договору, послуги оплачуються в безготівковій формі. Плата вноситься замовником на розрахунковій рахунок виконавця через банківські установи.
Підставою для сплати за надані послуги замовником, є надані з боку виконавця що місяця акти виконаних робіт та рахунок за надані послуги.
Пунктом 4.2.а договору визначено, що замовник зобов'язується оплачувати в установлений договором строк наданні йому послуги з вивезення відходів
Згідно п.п. 6.1.а договору, замовник несе відповідальність згідно із законом і цим договором за недотримання термінів оплати за виконані послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від сум платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період нарахування пені).
Відповідно до п.п. 9.1 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і набирає чинності з 01.01.2014р. та діє до 31.12.2019р.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надавав відповідачу послуги з вивезення побутових відходів. Виконання послуг підтверджується актами про надання послуг.
На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату.
Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання по оплаті за надані послуги за договором належним чином не виконав, та здійснив лише часткову оплату, отриманих від позивача послуг за договором, в наслідок чого станом на 05.12.2016р. в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 133 189,00 грн.
Розглянувши претензію ТОВ “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ” вих. № 1152 від 26.09.2016р. відповідач, у своєму листі № 574 від 30.09.2016р., повідомив позивача, що в повному обсязі визнає зобов'язання за договором та заборгованість за ним у сумі 119417,94 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів б/н 31.12.2013р., в результаті чого у останнього утворилась заборгованість.
Враховуючи встановлений судом факт не виконання КП БМР “Житлосервіс-2А” грошових зобов'язань та визнання боргу відповідачем, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 133 189,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за надані послуги за договором в період з квітня по жовтень 2016р. в сумі 12929,00 грн.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Підпунктом 6.1.а договору про надання послуг з вивезення побутових відходів б/н сторонами визначено, що за недотримання термінів оплати за виконані послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від сум платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період нарахування пені).
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.12), господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:
- від суми боргу 13366,06 грн. за період з 20.05.2016р. по 20.11.2016р. (183 днів прострочки) пеня складає 2130,69 грн.;
- від суми боргу 22425,66 грн. за період з 20.06.2016р. по 20.11.2016р. (153 днів прострочки) пеня складає 2888,38 грн.;
- від суми боргу 23682,96 грн. за період з 20.07.2016р. по 20.11.2016р. (123 днів прострочки) пеня складає 2403,89 грн.;
- від суми боргу 22951,44 грн. за період з 20.08.2016р. по 20.11.2016р. (92 днів прострочки) пеня складає 1716,97 грн.;
- від суми боргу 25991,82 грн. за період з 20.09.2016р. по 20.11.2016р. (61 днів прострочки) пеня складає 1265,50 грн.;
- від суми боргу 20916,90 грн. за період з 20.10.2016р. по 20.11.2016р. (31 днів прострочки) пеня складає 504,06 грн.;
Таким чином, згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 10904,49 грн.
У зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 10904,49 грн. пені. В частині стягнення пені в розмірі 2024,51 грн. в задоволенні позову слід відмовити.
Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів”).
При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати приписи статті 121 ГПК про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Відповідач, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на складний фінансовий стан, відсутність джерел доходу для здіснення розрахунку з позивачем.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак саме лише посилання відповідача на знаходження у складному фінансовому стані, відсутності джерел доходу для здіснення розрахунку з позивачем не є підставами для надання розстрочки виконання рішення згідно з п. 6 ст. 83 Господарсько - процесуального кодексу України.
Також відповідачем не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках підприємства, доказів збитковості підприємства тощо.
Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги, що надання розстрочки відповідачу може призвести до негативних наслідків для позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А”, посилаючись на конкретні обставини не довело суду їх винятковість та не надало належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З заявленої до стягнення позивачем суми 146118,00 грн. в частині 2024,51 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 144093,49 грн.
Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0, 99 % позовних вимог.
Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2170,07 грн. судового збору (99, 01 % від належних до сплати 2191, 77 грн.).
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А” (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 129, код ЄДРПОУ 33318125, р/р 26007055704863 у ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Бердянськ”( 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 103-А, код ЄДРПОУ 35410774, р/р 26005060945062 у ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 133189 (сто тридцять три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 10904 (десять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 49 коп. пені та 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 07 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення на 23 місяця.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 06.02.2017р.
Суддя О.А. Топчій