07 лютого 2017 року Справа № 910/20375/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого,
Євсікова О.О.,
Кролевець О.А.,
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.08.2016
у справі№910/20375/15
господарського судуміста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Такіра"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки,
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Такіра"
доПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ"
прозобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Сущенко Ю.В., Ханович К.В., від відповідача: Шкрум І.П.,від третьої особи: Гусак А.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2016 у справі №910/20375/15 касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікової О.В., Плюшка І.А. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.11.2016.
20.12.2016 у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному розгляд справи №910/20375/15 не відбувся.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.12.2016 касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" у справі №910/20375/15 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Євсікова О.О., Кролевець О.А. у відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016.
Вищим господарським судом України задоволено клопотання представника позивача про фіксування судового процесу технічними засобами та відхилено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи як неналежне на стадії касаційного провадження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 продовжено строк та відкладено розгляд касаційної скарги.
1. Зміст первісних позовних вимог та стислий виклад підстав подання первісного позову
ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із вимогами до ТОВ "Такіра" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нежилий будинок загальною площею 2191,40 кв. м в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007 в розмірі 29 590 112, 63 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Такіра" неналежно виконує зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007. За договором іпотеки від 10.04.2007 позивач має право задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та штрафних санкцій та звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.
2. Зміст зустрічних позовних вимог та стислий виклад підстав подання зустрічного позову
ТОВ "Такіра" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" про зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" укласти із Приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" договір про відступлення права вимоги, за яким останній стає кредитором за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007, відступити ПНЗ-ЗНЗ "ЯМБ" право іпотекодержателя за договором іпотеки нежилого будинку.
Зустрічні позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони домовились про укладення вказаного договору відступлення, проте банк ухиляється від відступлення права вимоги як кредитора на умовах, викладених в кредитному договорі.
3. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2016 (суддя: Плотницька Н.Б.) у справі №910/20375/15 первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення мотивовано посиланням, зокрема, на ст.ст. 12, 33, 37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 549, 551, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.
Місцевим господарським судом вказано, що ТОВ "Такіра" в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконувало взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 30.07.2015 в останнього виникла заборгованість за строковим кредитом по траншу-1 у розмірі 6 100 000 грн., заборгованість за простроченим кредитом по траншу-1 у розмірі 1 600 000 грн., заборгованість за строковими процентами по траншу-1 у розмірі 126 575,34 грн., заборгованість за простроченими процентами по траншу-1 у розмірі 5 139 391 грн., заборгованість за строковим кредитом по траншу-2 у розмірі 6 707 783,18 грн., заборгованість за строковими процентами по траншу-2 у розмірі 27 571,75 грн., заборгованість за простроченими процентами по траншу-2 у розмірі 669 886,99 грн.
Також місцевим господарським судом враховано, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Такіра" 27.12.2011 укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Соколовим О.Є. 27.12.2011 за реєстровим №5547.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд першої інстанції вказав, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання Приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад "ЯМБ" зобов'язань ТОВ "Такіра" за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007 перед ПАТ "Дельта Банк".
Крім того, не надано суду доказів дотримання ані позивачем за зустрічним позовом, ані третьою особою порядку щодо звернення до відповідача з пропозицією укладення договорів щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007 та договором іпотеки від 10.04.2007.
Також суд вказав, що позивачем не наведено норм законодавства, які б передбачали обов'язок відповідача укласти договори щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 та договором іпотеки від 10.04.2007.
4. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (судді: Шапран В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) рішення місцевого господарського суду частково скасовано, в задоволенні первісного позову - відмовлено, в задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
Апеляційний господарський суд вказав, що місцевий господарський суд передчасно дійшов висновку про доведеність наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі, заявленому позивачем, а також висновку щодо наявності у позивача права на дострокове звернення із позовом до суду з огляду на умови не лише кредитного договору в новій редакції від 27.12.2011, а й укладених додаткових угод до нього, зокрема від 27.12.2011.
Апеляційний господарський суд послався на те, що сторонами укладено повністю нову редакцію кредитного договору, тому до спірних правовідносин, що виникли після 27.12.2011, не застосовуються умови та положення кредитного договору, що існували в редакції до 27.12.2011.
Твердження, що договір від 27.12.2011 є лише додатковою угодою до основного кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007, не прийнято судом до уваги.
Суд апеляційної інстанції вказав, що з урахуванням додаткового договору від 27.12.2011 сторони визначили розмір заборгованості відповідача перед позивачем саме в розмірі 9 446 000 грн.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову апеляційний господарський суд вказав, що в пп.3.3.12.8 кредитного договору (з урахуванням додаткового договору від 27.12.2011) сторони визначили чіткий термін до 13.12.2016 залучення позичальником юридичної особи, яка здійснить викуп його заборгованості за кредитним договором. На час розгляду спору як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, у позичальника не сплив строк залучення юридичної особи, яка здійснить викуп його заборгованості за кредитним договором.
Тому апеляційна інстанція дійшла висновку, що позов ПАТ "Дельта банк" подано передчасно, без належного обґрунтування та доведеності існування у останнього права на таке звернення до суду в строк до 13.12.2016.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не надано судам обох інстанції проекту договору про відступлення права вимоги, з доказами погодження його тексту уповноваженими представниками обох сторін, або доказів направлення проекту договору контрагенту та неотримання у визначений нормами чинного законодавства України термін належної відповіді.
Апеляційний господарський суд послався, зокрема, на норми ст.ст. 11, 15, 509, 512, 513, 546, 575, 626, 638, 641, 1054, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 180, 181, 187 ГК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та ст.1 ГПК України.
5. Підстави, з яких оскаржено постанову апеляційного господарського суду
ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", не погоджуючись із постановою в частині відмови у первісному позові звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Скаржник посилається на норми ст.ст. 525, 526, 1048, 1050 ЦК України та ст.12 Закону України "Про іпотеку" та вказує, що суд апеляційної інстанції помилково розглядав додатковий договір від 27.12.2011 як основний договір, оскільки в п.4 додаткового договору сторони вказали, що цей додатковий договір є невід'ємною частиною кредитного договору.
При укладення договору про відступлення права вимоги від 14.12.2011 банк отримав право вимоги за кредитним договором, при цьому зафіксовано наявність заборгованості по тілу кредиту у розмірі 16 153 783,15 грн.
Сума, на яку посилається апеляційний господарський суд в 9 446 000 грн., є не заборгованістю, а є купівельною ціною права вимоги за кредитним договором, яка була сплачена банком при укладенні договору відступлення від 14.12.2011.
Крім цього, скаржник зазначає, що згідно рішення ВД ФГВФО від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк". Таким чином, банк позбавлений можливості самостійно обирати контрагентів та реалізовувати активи в силу свого статусу та дії спеціального закону, який регулює порядок та умови реалізації активів банку, що ліквідовується.
Відступлення права вимоги у визначеному кредитним договором порядку після введення процедури ліквідації є порушеннями ст.ст. 46, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також скаржник звертає увагу, що 04.03.2015 банком передано в заставу майнові права, в тому числі за вказаним кредитним договором, Національному банку України. Прийняття рішення суду у даній справі впливає не тільки на права позивача, а і держави в особі НБУ.
6. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
ТОВ "Такіра" у відзиві на касаційну скаргу вважає постанову апеляційного господарського суду законною, а скаргу безпідставною, оскільки судом апеляційної інстанції правомірно встановлено, що кредитні відносини, які існували між банком "Форум" та ТОВ "Такіра" з 2007 року, в 2011 році зазнали нових змін.
ПАТ "Дельта Банк" став новим кредитором ТОВ "Такіра" на підставі угоди відступлення від 14.12.2011. А вже 27.12.2011 сторони напряму уклали між собою новий кредитний договір і договір іпотеки, які замінили існуючі відносини і про що сторони прямо вказали в договорах. Відповідач брав на себе зобов'язання надати позивачу новий кредит.
Видача кредиту повинна була здійснюватись на поточний рахунок позичальника в ПАТ "Дельта-Банку" згідно письмових заяв позичальника.
Судом першої інстанції не було враховано, що ПАТ "Дельта Банк" не виконав зобов'язань по наданню кредиту. Відповідач завчасно виконав свої зобов'язання по поверненню процентів.
7. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
10.04.2007 між АК банком "Форум" та ТОВ "Такіра" як позичальником укладено кредитний договір №93/07/00-/KL, за яким банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії зі сплатою 12 % річних та строком повернення кредиту по 09.04.2012.
10.04.2007 між АКБ "Форум" як іпотекодержателем та ТОВ "Такіра" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки як забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
14.12.2011 між ПАТ "Дельта Банк" та АКБ "Форум" укладено договір про відступлення права вимоги по кредитному договору № 93/07/00-/KL.
27.12.2011 між ПАТ "Дельта Банк" як кредитором та ТОВ "Такіра" як позичальником укладено додатковий договір до кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007.
Відповідно до п.1.1 редакції кредитного договору від 27.12.2011 кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 16 153 783,18 грн., який зменшується відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості, наведеному в додатку №1 до цього договору.
Згідно п.1.1.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється окремими частинами: транш-1 у сумі 9 446 000 грн.; транш-2 у сумі 6 707 783,18 грн.
27.12.2011 між ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодердателем згідно з умовами договору про відступлення права вимоги та ТОВ "Такіра" як іпотекодавцем укладено додатковий договір до договору іпотеки.
За умовами вказаного договору в іпотеку передано нерухоме майно в забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, зокрема щодо повернення іпотекодержателю кредиту у розмірі 16 153 783,18 грн. у строк та на умовах, зазначених у кредитному договорі та додаткових договорах до кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому; сплати процентів за користування кредитом у розмірі та у строки (терміни) та на умовах, зазначених у кредитному договорі; відшкодування витрат, понесених в зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, що передбачені законодавством та кредитним договором; сплати штрафних санкцій у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Згідно п.2.3 договору іпотеки ринкова вартість предмету іпотеки згідно із висновком про вартість об'єкту оцінки, що наданий 20.12.2011 суб'єктом оціночної дальності ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі", станом на 20.12.2011 становить 19 054 750 грн. Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить складає 19 054 750 грн.
8. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору
За ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
За ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За вимогами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
9. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
Як вбачається із встановлених судами обставин та наявних матеріалів справи, 14.12.2011 АКБ "Форум" відступив позивачу ПАТ "Дельта Банк" право вимоги до ТОВ "Такіра" за кредитним договором №93/07/00-/KL від 10.04.2007.
У договорі відступлення права вимоги від 14.12.2011 сторони визначили заборгованість ТОВ "Такіра" за кредитом у розмірі 19 911 978,20 грн.
Також судами встановлено, що 27.12.2011 ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Такіра" уклали кредитний договір №93/07/00-/KL від 10.04.2007 та договір іпотеки від 10.04.2007.
ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду стверджує, що сума загальної заборгованості відповідача перед банком становить 29 590 112,63 грн.
ТОВ "Такіра" вказує на значне часткове погашення суми кредиту та невідповідність заявленої суми до стягнення домовленостям сторін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено правовідносини, які склались між сторонами у цій справі.
Місцевий господарський суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки, поверхнево дослідив обставини щодо виникнення та існування боргу ТОВ "Такіра" перед ПАТ "Дельта Банк", без встановлення фактичних підстав та обставин його виникнення та дійсного розміру, зокрема, не перевірив доводи та докази щодо часткового погашення заборгованості, не врахував обставин співрозмірності суми заборгованості та вартості і соціальної спрямованості об'єкта іпотеки.
При цьому, апеляційний господарський суд передчасно дійшов висновку, що з огляду на положення п.3.3.12.8 додаткової угоди від 27.12.2011 до кредитного договору позивач позбавлений права звертатись із позовом про стягнення заборгованості до настання 13.12.2016.
Апеляційним господарським судом не досліджено норми права, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможного банку з ринку, та не перевірено реальну можливість позивача виконати умови договору.
Суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили умови договорів, на яких ґрунтуються як первісні, так і зустрічні позовні вимоги.
Судами попередніх інстанцій не з'ясовано з посиланням на матеріали справи, чи відбулось фактичне припинення дії кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007, чи було сплачено заборгованість за ним, чи передбачалось укладеною додатковою угодою 27.12.2011 надання нового кредиту, чи встановлювався порядок повернення кредитних коштів, наданих на виконання кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007.
Дослідження вказаних обставин має суттєве значення для правильного, об'єктивного та справедливого вирішення спору.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на неповноту дослідження судами попередніх інстанцій матеріалів цієї справи, а відтак на недотримання норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій суперечливими і передчасними, оскільки їх зроблено з неповним дослідженням доказів та з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Суди припустилися порушень наведених норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому в порядку п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України прийняті у цій справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, дослідити умови договорів та з'ясувати, у яких правовідносинах знаходяться сторони, які права та обов'язки існують у них, встановити дійсну суму заборгованості ТОВ "Такіра" перед ПАТ "Дельта Банк", дослідити наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.
В залежності від встановлених обставин суду слід прийняти справедливе рішення у відповідності з нормами процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 у справі №910/20375/15 скасувати.
Справу №910/20375/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: О. Євсіков
О. Кролевець