Постанова від 07.02.2017 по справі 922/5690/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 922/5690/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Малетича М.М.,

Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро"

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016

у справі№ 922/5690/14

господарського судуХарківської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорн"

простягнення 5 863 106 грн. 48 коп.,

за участю представника від позивача: Сущенко Ю.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017 касаційну скаргу ТОВ "Паритет-Агро" у справі №922/5690/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетич М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017.

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015 у справі №922/5690/14 вирішено стягнути солідарно з ТОВ "Паритет-Агро" та ТОВ "Агрокорн" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за генеральним кредитним договором №699004014891007 від 06.06.2013 у розмірі 5863106,48 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі №922/5690/14 рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 скасовано частково, резолютивну частину викладено в іншій редакції.

17.12.2015 господарським судом на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду видано відповідні накази.

24.02.2016 ТОВ "Паритет-Агро" звернулося до господарського суду із заявою про виправлення помилки в наказі господарського суду Харківської області від 17.12.2015 в частині місцезнаходження першого відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2016 у справі №922/5690/14, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 та Вищого господарського суду України від 12.07.2016, у задоволенні заяви ТОВ "Паритет-Агро" про виправлення помилки в наказі суду відмовлено.

Суди послались, зокрема, на норми ч.1 ст.89, ч.1 ст.116, ч.2 ст.117 ГПК України та ч.4 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", та вказали, що наказ господарського суду від 17.12.2015 видано на виконання постанови господарського суду апеляційної інстанції від 01.10.2015 та відповідає її резолютивній частині.

Судами не встановлено підстав для виправлення помилок в наказі суду від 17.12.2015.

ТОВ "Агрокорн" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2016, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення про задоволення заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Харківської області від 17.12.2015.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016, відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Агрокорн" на ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2016 з посиланням на ст.ст. 91, 98, 106 ГПК України.

Після цього ТОВ "Паритет-Агро" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2016, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Харківської області від 17.12.2015.

2. Стислий виклад суті ухвали апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (судді: Хачатрян В.С. - головуючий, Гетьман Р.А., Ільїн О.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Паритет-Агро" на ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2016 з посиланням на ст.ст. 91, 98 ГПК України.

Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що оскаржувану ТОВ "Паритет-Агро" ухвалу місцевого господарського суду вже переглянуто в судовому порядку апеляційною та касаційною інстанцією

3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу апеляційного господарського суду

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду, ТОВ "Паритет-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, передати матеріали справи №922/5690/14 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

У скарзі вказується, що відмова у прийнятті апеляційної скарги обмежує ТОВ "Агрокорн" у доступі до правосуддя та порушує право на судовий захист.

Скаржник посилається, зокрема, на ст.ст.55, 129 Конституції України та стверджує, що право на судовий захист не може бути обмежене.

4. Нормативно-правові акти, роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

За п.8 ч. 2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

За ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу щодо апеляційних скарг на ухвали суду з посиланням на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції встановлено та це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувану ТОВ "Паритет-Агро" ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2016 у справі №922/5690/14 вже переглянуто в апеляційному та касаційному порядку за апеляційною та касаційною скаргами ТОВ "Паритет-Агро".

Таким чином, оскільки положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості повторного перегляду судових рішень та ухвал в апеляційному та касаційному порядку, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Паритет-Агро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.03.2016 у справі №922/5690/14.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України від 20.05.2010).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі неодноразово подають апеляційні скарги на вже переглянуту в апеляційному та касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, що свідчить про зловживання наданими їм процесуальними правами.

При наступному такому звернення господарським судам попередніх інстанцій слід звернути увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження.

При цьому за вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У п.51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку.

Такі ухвали про повернення апеляційних скарг оскарженню не підлягають, а тому апеляційні і касаційні скарги, подані на такі ухвали, так само підлягають поверненню тими господарськими судами, до яких вони подавалися.

Відповідне повернення в усіх зазначених випадках здійснюється з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частину третю статті 22 і статтю 86 ГПК.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у нього матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

5. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом ст.ст.55, 129 Конституції України не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 про відмову у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Паритет-Агро" винесена з правильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Паритет-Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі №922/5690/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко

Попередній документ
64654026
Наступний документ
64654028
Інформація про рішення:
№ рішення: 64654027
№ справи: 922/5690/14
Дата рішення: 07.02.2017
Дата публікації: 13.02.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; забезпечення виконання зобов’язань