08 лютого 2017 року Справа № 5015/2890/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп"
на постановувід 14.11.2016 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 5015/2890/11 господарського суду Львівського області
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області
доприватного підприємства "Комерційний центр Бізнес-Фінанс"
провизнання банкрутом
ліквідаторарбітражний керуючий Чорній М.В.
в судовому засіданні взяв участь представник:
ТОВ "Брокінвестгруп" - Сюйва І.Є., довір.
Ухвалою господарського суду Львівського області від 30.05.2011 порушено провадження у справі № 5015/2890/11 про банкрутство приватного підприємства "Комерційний центр Бізнес-Фінанс" (далі - Боржник, ПП "Комерційний центр Бізнес-Фінанс") за заявою Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області в порядку норм ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Львівської області від 09.08.2011 Боржника було визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чорнія М.В.
Ухвалою господарського суду Львівського області від 11.08.2015 замінено кредитора у справі - відкрите акціонерне товариство Банк "БІГ Енергія" (далі - ВАТ Банк "Біг Енергія", Банк) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (далі - ТОВ "Брокінвестгруп") в частині вимог за кредитним договором №КЛ-13-2008 від 22.09.2008 в сумі 2 625 119,90 грн.(що складається із заборгованості по кредиту в сумі 2 326 000,00 грн., відсотках в сумі 273 383,90 грн., витрат банку пов'язаних з судовим розглядом справи №5015/216/11 в сумі 25 736,00 грн.) - як кредитором 4 (четвертої) черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 33 851,71 грн. - як кредитором 6 (шостої) черги задоволення вимог кредиторів, замінено кредитора у справі - Державну податкову інспекцію у Перемишлянському районі, його правонаступником - Золочівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області та ін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 11.08.2015 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 касаційну скаргу ТОВ "Брокінвестгруп" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та пункт 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Львівського області від 11.08.2015 у справі №5015/2890/11 скасовано, справу №5015/2890/11 в частині розгляду заяви ТОВ "Брокінвестгруп" № 117 від 18.04.2014 про заміну сторони у справі передано на новий розгляд до господарського суду Львівського області.
За результатами нового розгляду, ухвалою господарського суду Львівської області від 13.09.2016 (суддя - Цікало А.І.) замінено кредитора - ВАТ Банк "Біг Енергія" правонаступником - ТОВ "Брокінвестгруп" в частині вимог до ПП "Комерційний центр Бізнес-Фінанс" у розмірі 332 971,61 грн., з яких 299 119,90 грн. основного боргу - вимоги четвертої черги та 33 851,71 грн. неустойки - вимоги шостої черги.
Не погодившись частково із цією ухвалою суду, ТОВ "Брокінвестгруп" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило (враховуючи додаткові пояснення до апеляційної скарги) скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 13.09.2016 в частині визнання правонаступником ТОВ "Брокінвестгруп" із вимогами в розмірі 299 119,90 грн. як кредитора 4 черги та прийняти постанову щодо визнання ТОВ "Брокінвестгруп" правонаступником із вимогами в розмірі 299 119,90 грн. як кредитора 1 черги.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Михалюк О.В., судді: Малех І.Б., Давид Л.Л.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 13.09.2016 - без змін.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Брокінвестгруп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 в частині визнання правонаступником ТОВ "Брокінвестгруп" із вимогами в розмірі 299 119,90 грн. як кредитора 4 черги та прийняти постанову щодо визнання ТОВ "Брокінвестгруп" правонаступником ВАТ Банк "Біг Енергія" із вимогами в розмірі 299 119,90 грн. як кредитора 1 черги.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 514, 1029, 1030, 1033, 1038 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.
В судовому засіданні касаційного суду представник ТОВ "Брокінвестгруп" усно уточнив вимоги касаційної скарги та просив суд скасувати як постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016, так і ухвалу господарського суду Львівської області від 13.09.2016, та прийняти постанову щодо визнання ТОВ "Брокінвестгруп" правонаступником ВАТ Банк "Біг Енергія" із вимогами в розмірі 299 119,90 грн. як кредитора 1 черги.
Заслухавши пояснення представника ТОВ "Брокінвестгруп", обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення щодо заміни кредитора у справі - ВАТ "БІГ Енергія", його правонаступником - ТОВ "Брокінвестгруп" в частині вимог до ПП "Комерційний центр Бізнес-Фінанс" у розмірі 332 971,61 грн., з яких 299 119,90 грн. основного боргу - вимоги четвертої черги та 33 851,71 грн. неустойки - вимоги шостої черги, суд першої інстанції виходив з того, що вказані вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими. При цьому, місцевий суд взяв до уваги, що майно Боржника, яке забезпечувало вимоги ВАТ Банк "Біг Енергія" реалізовано ліквідатором, відтак, відповідно до приписів ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припинилася, у зв'язку з чим вимоги на суму 299 119,90 грн. (основний борг) підлягають віднесенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів ПП "Комерційний центр "Бізнес-фінанс".
З вказаними висновками господарського суду першої інстанції повністю погодився апеляційний суд.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками попередніх судових інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог законодавства та із неналежним застосуванням норм ч. 1 ст. 11112 ГПК України - стосовно вказівок касаційного суду в постанові у даній справі від 02.03.2016
Так, як вбачається з матеріалів справи, заява ТОВ "Брокінвестгруп" від 18.04.2014 вих.№ 117 про заміну сторони у справі обґрунтована тим, що ВАТ "Банк "Біг Енергія" є кредитором у даній справі про банкрутство ПП "Комерційний центр Бізнес-Фінанс", а відповідно до договору про передавання в управління непроданих активів № 33-Л від 28.01.2014 заявник отримав в управління непродані активи Банку. При цьому, ТОВ "Брокінвестгруп" послався на ст. 25 ГПК України та п. "б" ст. 6 згаданого договору, яким передбачено право процесуального правонаступництва ТОВ "Брокінвестгруп" в справах, однією із сторін яких є ВАТ "Банк "Біг Енергія".
Так, згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).
Вищим господарським судом України у постанові від 02.03.2016 було звернуто увагу місцевого суду на необхідність дослідження правової природи договору про передавання в управління непроданих активів № 33-Л від 28.01.2014 (далі - Договір) з урахуванням його предмету та факту передачі Банком дійсної вимоги за вказаним Договором.
Проте, суд першої інстанції при новому розгляді заяви про заміну сторони у даній справі в порушення ч. 1 ст. 11112 ГПК України залишив поза увагою зазначені вказівки касаційного суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, відповідно до Договору про передавання в управління непроданих активів від 28.01.2014 № 33-Л, укладеного між ВАТ Банк "Біг Енергія" (установник управління) та ТОВ "Брокінвестгруп" (управитель), установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього Договору (далі - активи), а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління (далі - вигодонабувачі) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів.
До того ж, пунктом 1.2 даного Договору визначено, що Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. Обмеження права довірчої власності Управителя встановляється цим договором і законодавством України.
Частиною 2 ст. 316 ЦК України передбачено особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
В свою чергу, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.
Згідно ж ч. 5 ст. 1033 ЦК України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Частиною 1 ст. 1037 ЦК України встановлено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.
При розгляді заяви ТОВ "Брокінвестгруп" (управитель за Договором) про заміну сторони у справі судом першої інстанції не було враховано приписів названих норм та не надано оцінку наявності/відсутності правових підстав для заміни кредитора в порядку правонаступництва на підставі договору про передавання в управління непроданих активів.
Крім зазначеного, місцевий господарський суд залишив без жодної оцінки доводи ліквідатора ПП "Комерційний центр Бізнес-Фінанс", викладені у відзиві на додаткові пояснення до заяви ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони (т.12, а.с.117-118), про те, що оскільки Договір є трьохстороннім, то і акт приймання-передавання від 28.02.2014 відповідно до п. 10.5 Договору повинен бути підписаний трьома сторонами Договору, а також стосовно того, що за Договором не перейшло право власності на активи, що належали ВАТ Банк "Біг Енергія" до ТОВ "Брокінвестгруп".
Поряд з викладеним, слід звернути увагу, що господарський суд Львівської області неодноразово зобов'язував заявника (ТОВ "Брокінвестгруп") надати суду оригінал Договору про передавання в управління непроданих активів від 28.01.2014 № 33-Л (т.12, а.с. 134-137 - остання ухвала суду від 21.07.2016 про відкладення розгляду заяви на 13.09.2016). Однак, з матеріалів справи не вбачається, а судом не встановлено, що заявник виконав згадані вимоги ухвали суду першої інстанції. При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність витребуваних доказів та розглянув справу 13.09.2016 з ухваленням відповідного рішення.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Національний банк України у листі від 02.08.2016 № 18-0005/64540/БТ (т.12, а.с. 141-142) просив суд розглядати справу у закритому судовому засіданні з посиланням на те, що надані ним документи містять банківську таємницю. Проте, зі змісту ухвали суду від 13.09.2016 та наявних матеріалів справи не вбачається, що судом першої інстанції було ухвалено рішення стосовно зазначеного клопотання Національного банку України. Разом з цим, 13.09.2016 оскаржувана ухвала винесена судом у відкритому судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Отже, місцевий господарський не надав належної правової оцінки всім обставинам справи, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та порушує приписи ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та вимоги п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З урахуванням викладеного, ухвалу місцевого суду про заміну кредитора - ВАТ Банк "Біг Енергія" правонаступником - ТОВ "Брокінвестгруп" не можна вважати законною та обґрунтованою.
На вказані недоліки рішення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не звернув уваги на приписи наведених вище норм, не дослідив всі обставини справи, зокрема, правову природу Договору про передавання в управління непроданих активів, що є порушенням приписів ст. 101 ГПК України, на яку між тим, апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові.
На думку касаційного суду, з'ясування наведених обставин має значення при розгляді заяви ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі.
У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків та неповноту дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень та необхідності здійснення нового розгляду справи в частині заяви ТОВ "Брокінвестгруп" про заміну сторони у справі.
За таких обставин та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України, ухвала місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, з передачею справи в частині розгляду заяви про заміну сторони у справі на новий розгляд до суду першої інстанції. Місцевому ж суду при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, розглянувши в цій частині справу та ухваливши рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 11112 ГПК України).
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 13.09.2016 у справі № 5015/2890/11 скасувати.
3. Справу № 5015/2890/11 в частині розгляду заяви про заміну сторони у справі передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
В.Я. Погребняк
Постанова виготовлена та підписана 09.02.2017