09 лютого 2017 року Справа № 914/3588/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіНєсветової Н.М. (доповідач),
суддів:Вовка І.В.
Стратієнко Л.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 року
у справі№ 914/3588/15 Господарського суду Львівської області
за позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
доКомунального підприємства "Крокус-послуги"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаЛьвівська міська рада
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс"
прозвільнення незаконно займаного нежитлового приміщення та стягнення 16 238, 97 грн
Ухвалою Вищого господарського суду від 13.12.2016 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року у справі № 914/3588/15 на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України повернута скаржнику.
Подана повторно касаційна скарга касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року у справі № 914/3588/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду якщо до скарги не додано належних доказів сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
До касаційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Водночас, ним було заявлено клопотання про часткове відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником при сплаті судового збору в сумі 1 269, 50 грн було допущено технічну помилку, а саме в квитанції № 32 від 05.07.2016 зазначено рахунок отримувача 31212253700007, натомість 31212254700007, що і було підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду від 13.12.2016 року. Проте скаржник, звернувшись повторно з касаційною скаргою, до матеріалів скарги додав квитанцію № 32 від 05.07.2016 на суму 1 269, 50 грн, в якій зазначено рахунок отримувача 31212253700007, та вважає, що факт скерування даних кошів до УДКСУ має місце.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Слід також врахувати, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту клопотання скаржника не вбачається.
Крім того, до матеріалів справи долучено довідку Вищого господарського суду України від 12.12.2016 № 09.03-02/4917/16, з якої вбачається, що кошти судового збору в сумі 1 269, 50 грн, сплачені ТОВ "Хімпобутсервіс" квитанцією від 05.07.2016 № 32 до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030104 не зараховано.
Пунктом 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини не є підставою для часткового відстрочення сплати судового збору у даному випадку, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
При цьому, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про часткове відстрочення сплати судового збору. З урахуванням приписів п. 4, ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана касаційна скарга ТОВ "Хімпобутсервіс" не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 110, п. 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Хімпобутсервіс" про часткове відстрочення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року у справі № 914/3588/15.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпобутсервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року у справі № 914/3588/15 повернути без розгляду.
ГоловуючийН. Нєсвєтова
Судді:І. Вовк
Л. Стратієнко