07 лютого 2017 року Справа № 922/2320/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),
суддів:Корсака В.А., Данилової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.11.2016
у справі№ 922/2320/16
Господарського судуХарківської області
за позовомКерівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: 1) Харківської обласної державної адміністрації; 2) Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області
до1) Сахновщинської районної державної адміністрації; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство"
провнесення змін до договору
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивачів: від відповідачів: від прокуратури:не з'явились не з'явились Суходольський С.М. (прокурор відділу Генпрокуратури)
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.) від 05.09.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Білецька А.М., судді - Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.) від 07.11.2016, у справі № 922/2320/16 в позові відмовлено.
В касаційній скарзі Заступник прокурора Харківської області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.1, 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.13 Закону України "Про оцінку земель", ст.51 Земельного кодексу України (ЗК України), ст.51 Водного кодексу України (ВК України), ст.ст.16, 271, 289 Податкового кодексу України (ПК України), ст.ст.47, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної адміністрації (перший позивач), в особі Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області (другий позивач), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Сахновщинської районної державної адміністрації (Сахновщинська РДА, перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" (ТОВ "Олександрівське рибне господарство", другий відповідач) про внесення змін до договору оренди землі №7 від 18.12.2006, укладеного між Сахновщинською РДА та ТОВ "Олександрівське рибне господарство" про надання в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за рахунок земель водного фонду зі ставком на території Катеринівської сільської ради Харківської області, загальною площею 14,8571га землі, зареєстрованого у Сахновщинському районному відділенні Харківської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006 за №040670200007, виклавши п.9 договору в редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови договору в частині визначення розміру орендної плати не приведені у відповідність з вимогами діючого законодавства, у зв'язку з чим, сплата другим відповідачем орендної плати в меншому розмірі ніж визначено законодавчими приписами, порушує інтереси держави та інтереси органу місцевого самоврядування - Катеринівської сільської ради, як отримувача бюджетних коштів із спірного договору.
Судами встановлено таке.
Між ТОВ "Олександрівське рибне господарство" та Сахновщинською РДА, на підставі розпорядження голови Сахновщинської РДА від 20.06.2006 №233, укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення №7 від 18.12.2006, яка розташована за межами населених пунктів, на території Катеринівської сільської ради Сахновщицького району Харківської області загальною площею 14,8571га (далі - договір).
Вказаний договір оренди зареєстровано у Сахновщинському районному відділенні Харківської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006 за №040670200007.
Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 58233,07грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 174,70грн в рік (0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
Відповідно до п.13 вищевказаного договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Звертаючись з позовом до господарського суду, прокурор зазначав, що органом державної влади - Сахновщинською РДА Харківської області, як стороною договірних відносин, до цього часу не вжито будь-яких заходів щодо усунення порушень в частині ініціювання питання та приведення умов договору в частині розміру сплати орендної плати до вимог ПК України, а також щодо виконання ст.21 Закону України "Про оренду землі", п.13 вищевказаного договору оренди землі в частині перегляду розміру орендної плати, у зв'язку з чим, прокурор вважає, що нездійснення відповідними органами повноважень із захисту інтересів держави, є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Зазначене вище, на думку прокурора, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, укладеного між TOB "Олександрівське рибне господарство" та Сахновщинською РДА, та викладення пункту 9 Договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність порушених прав чи законних інтересів позивачів, яких визначив прокурор у позовній заяві, у зв'язку із укладенням між відповідачами у справі договору оренди, а також відсутність у позивачів, які не є сторонами договору, права вимагати внесення змін до вказаного договору, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
Втім, зазначені висновки колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
З урахуванням вказаних вище приписів, прокурор, звертаючись до суду, зазначив, що у зв'язку з несплатою другим відповідачем орендної плати, встановленої законом у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, до бюджету не надходять відповідні кошти. Поряд з цим, вказавши, що орган, до компетенції якого віднесені повноваження на ініціювання зміни умов договору - Сахновщинська РДА, не здійснює належно свої повноваження розпорядника земельної ділянки водного фонду як сторони договору оренди, прокурор заявив позов в інтересах держави та визначив позивачами Харківську обласну державну адміністрацію та Катеринівську сільську раду.
Колегія суддів зазначає, що звернення прокурора до суду в порядку ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" з обґрунтуванням порушення інтересів держави внаслідок недоотримання бюджетом орендної плати та неналежного виконання органом, що у спірних правовідносинах уповноважений здійснювати відповідні повноваження, цих повноважень, внаслідок чого останній був визначений прокурором у процесуальному статусі відповідача у справі, зумовлював обов'язок суду при вирішенні цього спору в будь-якому випадку надати оцінку обґрунтованості доводів прокурора про порушення інтересів держави, встановити їх наявність/відсутність, та в залежності від цих обставин прийняти рішення у справі, адже приписи наведених вище статей пов'язують представництво прокурором інтересів держави саме з необхідністю захисту інтересів держави, а не органів державної влади, які за висновками прокурора порушуються, в тому числі, і незаконною бездіяльністю першого відповідача.
Крім того, при зверненні до суду прокурор зазначав, що відповідно до умов спірного договору, грошова плата за договором оренди земельної ділянки №7 від 18.12.2006 вноситься на рахунок загального фонду Катеринівської сільської ради Сахновщинського району. У зв'язку з чим стверджував, що невнесення в договір оренди необхідних змін, порушує також права громади в особі визначеного ним у позовній заяві органу місцевого самоврядування - Катеринівської сільської ради.
Втім, обмежившись висновком, що визначені прокурором позивачі не є сторонами спірного договору, а відтак, їх права та інтереси не можуть бути порушені вказаними в позові обставинами, попередні судові інстанції не розглянули спір по суті та належним чином не надали оцінку ні наявності/відсутності порушених прав держави, ні наявності/відсутності порушених прав другого позивача в контексті вказаних прокурором доводів щодо отримувача грошових коштів за спірним договором та не звернули увагу, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави з обґрунтуванням їх (інтересів) порушення, зокрема, Сахновщинською районною державною адміністрацією внаслідок її бездіяльності, унеможливлює зазначення прокурором про необхідність захисту прав цього ж суб'єкта в якості позивача у спорі.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушення приписів ст.ст.4, 42, ч.1 ст.47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за наслідками визначення правової кваліфікації спірних правовідносин і за результатами обговорення усіх обставин справи, а також ч.1 ст.43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківськогго апеляційного господарського суду від 07.11.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2016 у справі №922/2320/16 скасувати.
Справу № 922/2320/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Головуючий-суддя С.Бакуліна
Судді В. Корсак
М.Данилова