АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді: Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Музичко С.Г.
при секретарі: Крічфалуши С.С..
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року
в справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києва Рижик Алли Василівни, заінтересована особа - ОСОБА_4.
Колегія суддів, -
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києва Рижик А.В. та просив визнати незаконною відмову останнього винести постанову про повернення виконавчого листа №2/2605/6027/12 від 07 листопада 2012 року до Оболонського районного суду м. Києва, з зазначенням інформації про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника, накладеного в процесі виконавчого провадження, а також зобов'язати його винести постанову вказаного змісту.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року було поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження і призначено справу до розгляду, а отже, державний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ до суду, який його видав, та зняти арешт із майна боржника, оскільки рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не набрало законної сили.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне та необ'єктивне дослідження обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скаргу задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 813 994 грн. 20 коп. Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2/2605/6027/12 від 07 листопада 2012 року (а.с.18-19, 40).
Постановою державного виконавця від 13 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження № 35151426 по виконанню виконавчого листа№2/2605/6027/12 від 07 листопада 2012 року та запропоновано боржнику у строк до 20 листопада 2012 року самостійно виконати рішення. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у добровільному порядку рішення суду не виконав і не виконує (а.с.41).
За таких обставин, ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м.Києва вжито заходів до примусового виконання рішення щодо стягнення коштів.
При цьому, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2013 року і призначено справу до розгляду на 08червня 2016 року (а.с.182).
Свою скаргу на бездіяльність державного виконавця Миханюк В.М. мотивував тим, що рішення суду від 23 жовтня 2012 року не набрало законної сили з огляду на поновлення процесуального строку для його апеляційного оскарження.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2013 року залишено без змін, при цьому встановлено свідоме ухилення боржником від виконання рішення суду та неналежне виконання зобов'язань, більше того зазначено, що іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду, крім як мір примусового впливу, діюче законодавство не містить (а.с.160-169).
Відмовляючи в задоволенні скарги районний суд виходи в з того, що з огляду на недобросовісність дій ОСОБА_2 щодо повернення коштів, убачається, що скарга останнього спрямована на унеможливлення виконання рішення суду яке станом на час її розгляду набрало законної сили, а отже, підставидля повернення виконавчого листа № 2/2605/6027/12 від 07 листопада 2012 року до Оболонського районного суду м. Києва з зазначенням інформації про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника накладеного в процесі виконавчого провадження - відсутні.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції та визнає їх законними й обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що права ОСОБА_2 як сторони у виконавчому провадженні № 35151426 порушені і продовжують порушуватись, оскільки скарга скаржника не була розглянута в строки, передбачені ст. 386 ЦПК України, колегія суддів визнає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже, не є підставою до скасування постановленої по справі ухвали.
Встановлено, що станом на час розгляду скарги рішення Оболонського районного суду м.Києва від 13 липня 2012 року про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в сумі 813994 грн. 20 коп., набрало законної сили, а тому, порушення строків розгляду скарги не впливають на той факт, що зазначене рішення суду підлягає до обов'язкового виконання ОСОБА_2
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 303, 307, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 2605/15150/12
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2932/2017
Головуючий у суді першої інстанції: ШевчукА.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.