АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Рейнарт І.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи: Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс - Буд» про визнання вимоги протиправною.
Колегія суддів, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовомдо Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання вимоги залучення до проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на вул. Макарівський, 27 у м.Києві письмової згоди землевласника (землекористувача), викладену у висновку Головного управління Держгеокадастру у м. Києві № 19-26-7777.3-1401/20-15 від 29 липня 2015 року, протиправною.
Зазначав, що Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (надалі - КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі») на його замовлення розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га та передало його на погодження до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві згідно ст. 186-1 ЗК України, яким у своєму висновку вказано два зауваження до проекту, пунктом 1.2 зауважень запропоновано долучити до проекту письмову згоду землевласника (землекористувача), або рішення суду.
Посилаючись на те, що договором оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:107:0015) № 91-6-00227 від 16 березня 2004 року на підставі п. 8 Рішення Київради №316/1191 від 23 грудня 2003 року земельна ділянка по вул. Макарівський, 27 в складі більшої ділянки була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс - Буд» (надалі - ТОВ «Альянс-Буд), між тим, після скасування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2009 року зазначений договір оренди відновлений не був, вважав, що дії відповідача є протиправними щодо погодження проекту землеустрою із неіснуючим землекористувачем та перешкоджають в реалізації законного інтересу позивача.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду і постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача та третьої особи, які просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві розробник (КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі») надав на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: вул. Макарівська, 27 у Шевченківському районі м. Києва, замовником якого є позивач (а.с.10).
Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві було розглянуто проект землеустрою та надано висновок від 29 липня 2015 року № 19-26-7777.3-1401/20-15 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, де було зазначено перелік недоліків до проекту землеустрою, а саме:
1.Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою долучити:
1.1. акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (з додатками) приведений у відповідність до ст.ст. 158, 159 Земельного кодексу України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року за № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (із змінами):
1.2.письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.
2.В матеріалах проекту землеустрою посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких встановлено обмеження, привести у відповідність до норм чинного законодавства.
3.Після усунення вищевказаних недоліків, у разі необхідності, привести проект землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства України.
Згідно положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2008 року, яким було припинено дію договору оренди земельної ділянки від 16 березня 2004 року № 91-6-00227 ТОВ «Альянс-Буд» та зобов'язано Київську міську раду передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1000 кв.м. на вул. Макарівській, 27, про що було зроблено запис в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі та міському земельному кадастрі (а.с.39-41).
Між тим, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 вересня 2009 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2008 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ «Альянс-Буд» про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передачі земельної ділянки (а.с.42-45).
Ухвалою Верховного сулу України віл 09 листопада 2009 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 дo Київської міської ради, ТОВ «Альянс-Буд» про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передачі земельної ділянки.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, ТОВ «Альянс-Буд» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовлено (а.с.46-48).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року залишено без змін (а.с.49-52).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що до 01 січня 2013 року документи, що посвідчують право власності/користування на земельну ділянку за адресою: м. Київ. Шевченківський район, вул. Макарівська, 27, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, територіальним органом земельних ресурсів у м. Києві не реєструвались, а отже, зауваження викладене у висновку Головного управління Держгеокадастру у м. Києві № 19-26-7777.3-1401/20-15 від 29 липня 2015 року - долучити письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду є правомірними.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Доводи апеляційної скарги про те, що в жодній із цивільних справ за позовами ОСОБА_1 не розглядалось питання чинності або взагалі існування спірного договору оренди, адже суд в трьох інстанціях відмовив йому в розгляді справи по суті, в зв'язку із пропущенням строку позовної давності, а отже, висновки районного суду щодо користування та сплати орендної плати за земельну ділянку ТОВ «Альянс-Буд» є упередженими й необґрунтованими, колегія суддів оцінює критично.
Змістом наявного в справі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року, яке ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 лютого 2013 року залишено без змін, встановлена чинність договору оренди, а отже, відповідно до ст. 61 ЦПК України зазначена обставини не підлягає доказуванню.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, колегія суддів також враховує й те, що у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, переданої позивачем на узгодження відповідачу не наданий акт прийому-передачі межових знаків, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства (з додаткам, наведеними у відповідності зі ст. 158, 159 ЗК України, Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року (зі змінами).
Згідно зі статтею 198 ЗК України, при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), які проводяться для визначення меж земельних ділянок, що включають, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами .
Порядок встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року (далі - Інструкція).
Пунктом 2.8 Інструкції передбачається, що після виконання робіт по встановленню меж в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийому - передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не виражають претензій до існуючих кордонів.
Згідно з пунктом 3.12 Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особами.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності або в користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність або користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тільки після припинення права власності або користування ними в порядку, визначеному законом.
Серед документів, наданих у складі проекту землеустрою, переданого позивачем на розгляд відповідачу, відсутній документ щодо погодження меж земельної ділянки з користувачами суміжних земельних ділянок. У наданому акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 05 березня 2015 року, відсутня згода користувача суміжної земельної ділянки - ТОВ «Альянс-Буд», а також міститься запис про те, що земельна ділянка, яка відводиться позивачу, знаходиться в користуванні ТОВ «Альянс-Буд» на підставі договору оренди.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав до задоволення заявлених по справі ОСОБА_1 позовних вимог.
Районний суд повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну правову оцінку.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Справа № 757/48471/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2619/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.