03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №758/14305/16-ц Головуючий у 1 інстанції Зарицька Ю.Л.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2309/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
7 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Віес Банк», на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Віес Банк» до ТзОВ «Олми», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2016 року позовну заяву ПАТ «Віес Банк» до ТзОВ «Олми», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишено без руху для долучення оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору з відміткою про його зарахування до бюджету України. На усунення недоліків надано строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року дану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з тим, що ПАТ «Віес Банк» не виконав вимоги суду, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Віес Банк» просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи убачається, що подана ПАТ «Віес Банк» позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором в повній мірі відповідає вимогам процесуального закону, у зв'язку з чим суддя необґрунтовано залишив її без руху та надав строк для усунення недоліків.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 10 від 25.09.2015 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду Банк долучив платіжне доручення про сплату судового збору №686936 від 18.11.2016 у розмірі 3 217,60грн, яке відповідає вищезазначеним вимогам (ас1). Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду представник позивача надала виписку про зарахування 18.11.2016 судового збору до спеціального державного бюджету України за даною квитанцією (ас45), отриману на її запит в Подільському районному судді м. Києва.
Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції помилково вважав, що при поданні до суду позовної заяви повинно бути додано платіжне доручення з відомостями про зарахування судового збору до бюджету України, оскільки чинним законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд виконуючи наведені вище вимоги закону, повинен самостійно перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Оскільки підстав для залишення без руху позовної заяви Банку у суду першої інстанції не було, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви, а тому ухвала Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2016 відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 303, 311, 313-315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Віес Банк», задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І.Шкоріна