Унікальний № 757/33686/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Остапчук Т.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2675/2017 Доповідач - Желепа О.В.
07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недостовірною інформацію стосовно побиття відповідача позивачем та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом інформування Печерського районного суду міста Києва (адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-а) та Органу опіки і піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у серпні минулого року ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу. На вимогу відповідача у справі № 757/30996/15-ц (відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України) вказати дійсну причину позову про розірвання шлюбу, представник позивача від імені позивача вказала, що причиною позову про розірвання шлюбу є фізичний вплив (побиття позивачки відповідачем). Таке твердження є неправдивою (недостовірною) інформацією, яка ганьбить честь і гідність ОСОБА_1
01 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Органу опіки і піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Звернення із такою заявою було спричинене тим, що відповідачка перешкоджає позивачеві побаченню і спілкуванню з дитиною. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яке відбулося 21 червня 2016 року і на якій розглядалася вищевказана заява (відповідачка на засідання комісії не з'явилася), з'ясувалося, що перед засіданням відповідачка надала представникам комісії інформацію про те, що, ніби-то, мало місце побиття позивачем відповідачки . Позивач стверджує, що така інформація є неправдивою (недостовірною). Поширенням недостовірної інформації порушені його немайнові права.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації - залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В скарзі посилався на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не повно з'ясував обставини справи, які мали значення для її вирішення, та дійшов до помилкового висновку про безпідставність заявлених позовних вимог .
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.
Відповідачка та її представник до суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Під поширенням інформації слід розуміти, в тому числі, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення інших дій (порушення принципів моралі, загальних правил співжиття тощо), яка, на думку позивача порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Разом з тим, якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Положеннями ч. 1 ст. 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист її гідності та честі.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Як роз'яснено у п. п. 15,18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.
У справах зазначеної категорії, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не довів факт поширення про нього недостовірної інформації відповідачем в даній справі.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що представником відповідача в судовому засіданні причиною розлучення було повідомлено факт побиття відповідача позивачем. Тобто відповідач в даній справі таку інформацію в суді не поширювала. Крім того вказана обставина зазначалась в суді представником позивача, як одна з підстав заявленого позову, а тому була предметом перевірки та оцінки суду в іншому процесі.
Таким чином , заявлена вимога в даній справі, по суті означала б вимогу повторної судової оцінки у раніше розглянутій справі.
Стосовно поширення відповідачем цієї ж інформації в органі опіки та піклування, то судом встановлено наступне.
01 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Органу опіки і піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Відповідач в даній справі була викликана до вказаного органу державної влади з метою з'ясування фактичних обставин, щодо перешкоджання нею спілкуванню батька і дитини.
Як вказує позивач відповідачка на засідання комісії не з'являлась, проте повідомила працівнику органу опіки та піклування про факт побиття.
Як заява позивача так і усні пояснення відповідача були також предметом перевірки службових осіб органу опіки і піклування.
За результатами розгляду вказаної заяви орган опіки та піклування 19 січня 2017 року видав висновок, в якому зазначив, який порядок зустрічей батька та дитини вони пропонують. При цьому у вказаному висновку, відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_2 повідомляла, негативну інформацію про позивача в даній справі.
Тобто , навіть якщо розмова відповідача і відбувалась , то службові особи не сприйняли її як достовірну інформацію (фактичні дані), надали таким поясненням відповідну оцінку, та надали позитивний висновок.
Повторна оцінка , такої інформації , оскільки вона була повідомлена органу державної влади, у вигляді пояснень на подану заяву позивача, є недопустимою .
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді та на правильність постановленого судом рішення не впливають.
Таким чином, суд першої інстанції надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: